У дисертаційній роботі досліджено проблему реалізації національних економічних інтересів України у сфері зовнішньої торгівлі в умовах європейського вибору. Запропоновано нові науково-методичні підходи до її вирішення та отримано нові результати, які мають важливе значення для розроблення зовнішньоторговельної політики України в умовах реалізації європейського вибору. Проведене дослідження дає змогу зробити такі висновки: 1. Національні економічні інтереси є основою формування зовнішньоторговельної політики держави. В сфері зовнішньої торгівлі національні економічні інтереси мають забезпечуватися відповідно до визначених принципів та критеріїв за допомогою економічних та адміністративних методів. Такими принципами є прозорість зовнішньоторговельної політики держави, виконання взятих міжнародних зобов’язань, відмова від застосування дискримінаційних заходів щодо інших держав та міждержавних об’єднань. Основними критеріями реалізації національних економічних інтересів у зовнішньоторговельній сфері є зростання конкурентоспроможності національного виробництва, здатність держави проводити ефективну політику в сфері зовнішньої торгівлі та ефективне включення національної економіки в світове господарство. 2. Важливою передумовою реалізації національних економічних інтересів у зовнішньоторговельній сфері є інституційна спроможність держави ефективно протистояти інтеграційним викликам і загрозам національній економічній безпеці. В межах міждержавного інтеграційного об’єднання національні економічні інтереси можуть бути забезпеченні як на рівні держави, так і на рівні об’єднання залежно від рівня, форм і темпів інтеграції. При цьому ефективність їх забезпечення значною мірою залежить від якості державного менеджменту. 3. Реалізація національних економічних інтересів в умовах інтеграції до ЄС вимагає передачі частини повноважень на міждержавний рівень, що, однак, не призводить до втрати економічного суверенітету країн-членів. Основними інструментами забезпечення економічних інтересів на рівні ЄС є митно-тарифне регулювання, антидемпінгова політика, умови та правила щодо імпорту з третіх країн, політика визнання національних норм та стандартів на території ЄС, політика охорони внутрішнього сільськогосподарського ринку та широка система преференцій у відносинах з третіми країнами із врахуванням їх особливостей та потенціалів. Для країн з перехідною економікою передбачено також низку додаткових інструментів, які мають тимчасовий характер і дозволяють реалізувати в процесі лібералізації активну політику захисту внутрішнього ринку з метою адаптації національних галузей до нових умов конкуренції. Водночас обсяг можливостей для реалізації національних економічних інтересів за допомогою таких інструментів залежить від рівня конкурентоспроможності національної економіки, ефективності процесу реструктуризації ключових галузей, а також кон’юнктури на європейських ринках. 4. У сфері зовнішньої торгівлі України на сьогодні існують загрози національній економічній безпеці, які набули перманентного характеру і за ключовими критеріями близькі до критичної межі. Йдеться про частку зовнішньої торгівлі у ВВП, рівень глобальної конкурентоспроможності держави, частку високотехнологічних товарів у експорті та імпорті, рівень диференціації експорту та його залежності від імпорту сировини тощо. Збереження сучасних тенденцій розвитку зовнішньої торгівлі вже в середньостроковій перспективі може призвести до зниження динаміки економічного зростання та фінансової нестабільності в країні. 5. Головною передумовою реалізації національних економічних інтересів у контексті європейського вибору України є формування стійких конкурентоспроможних суб’єктів шляхом забезпечення реалізації їх конкурентних переваг на мікро- , мезо- та макрорівнях, адаптація національної нормативно-правової бази до міжнародних та європейських норм, а також забезпечення паритетності у зовнішньоторговельних відносинах України. 6. Основними механізмами реалізації національних економічних інтересів у контексті європейського вибору України є стимулювання розвитку експортного потенціалу відповідно до міжнародних та європейських норм, поступова лібералізація національних ринків з одночасним посиленням захисту окремих національних галузей від іноземної конкуренції, а також моніторинг стану національної економічної безпеки та впровадження адекватних заходів щодо відвернення і нейтралізації загроз економічній безпеці держави. При цьому інструменти та методи реалізації національних економічних інтересів повинні узгоджуватися з міжнародними та європейськими нормами і правилами регулювання зовнішньоторговельної діяльності. Для стимулювання експорту та забезпечення захисту внутрішнього ринку України доцільно використовувати такі інструменти, як надання урядових гарантій експортерам, посилення нетарифного захисту „чутливих” галузей, забезпечення консультативно-інформаційної підтримки та запровадження податкових заохочень для експортерів, удосконалення системи сертифікації та ліцензування імпорту, використання системи компенсаційних зборів тощо. 7. В умовах реалізації європейського вибору України важливими інструментами забезпечення національних економічних інтересів можуть стати асиметрія у відкритті ринків, отримання преференційних тарифних квот, укладення додаткових угод, що передбачають поступове відкриття ринків у „чутливих” галузях, використання охоронних заходів тощо. Використання зазначених інструментів в процесі лібералізації національних ринків вимагає узгодження з ЄС. При цьому обсяг та терміни їх застосування значною мірою залежать від послідовності та ефективності відстоювання національних економічних інтересів засобами дипломатії. З метою зміцнення позицій вітчизняної дипломатії на переговорах з ЄС доцільно використати досвід захисту національних економічних інтересів країнами ЦСЄ в умовах європейської інтеграції, підвищити прикладний аспект підготовки кадрів в галузі економічної дипломатії, а також активно застосовувати механізми лобіювання національних інтересів у країнах-членах ЄС. | 