Анотація до роботи:

Кривенко Г.Л. Зоосемізми в англійській та українській мовах: семантико-когнітивний і функціонально-прагматичний аспекти. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.17 – порівняльно-історичне і типологічне мовознавство. – Київський національний лінгвістичний університет, Київ, 2006.

Дисертацію присвячено зіставленню англійських та українських зоосемізмів – назв тварин у переносному значенні, які використовуються для характеристики людини. Виходячи з принципів когнітивізму, етноцентризму, антропоцентризму, екологізму, функціоналізму, прагматизму та аксіологічності, досліджується співвіднесення зоосемічних фрагментів англійської та української мовних картин світу, що відображають контакти людини з живою природою, зокрема з фауною.

Встановлено, що вказівка на фауну в лексиці та фразеології з анімальним компонентом здійснюється як експліцитно, через назви тварин у переносному значенні, так й імпліцитно, за допомогою назв частин тіла тварин, назв предметів для утримання тварин, назв місць їхнього проживання, звуконаслідувальних слів тощо. У результаті компонентного і фреймового аналізу досліджуваних одиниць розроблено типологію концептуальних моделей, що лежать в основі утворення англійських і українських зоосемізмів, а також подано зіставну класифікацію ознак для порівняння людини з тваринами в англійській та українській мовах.

Виявлено, що зміна основних функцій зоосемізмів супроводжується процесом концептуальної перекатегоризації, яка полягає у зсуві вихідного концепту ТВАРИНА з однієї категоріальної площини в іншу та актуалізується в похідних зоосемізмах. В роботі також визначено прагматичний потенціал зоосемізмів.

Інтерпретативний характер сприйняття людиною довкілля виявляється в особливостях вербалізації зоосемічного фрагмента картини світу в англійській та українській мовах. Знання про тварин і контакти з ними представлені у мовній картині світу нерівномірно, починаючи від узагальнення базових ознак для цілого ряду або типу тварин і завершуючи деталізацією їхньої масті або статі.

Антропоцентризм як домінантний погляд на живу природу виражається в критеріях наближеності/ віддаленості, корисності/ некорисності, привабливості/ непривабливості, за якими людина оцінює тварин, і ці оцінки закріплюються в системі мови. Варіативність ознак, приписуваних тваринам, і стереотипне ставлення до них зумовлюються національно-специфічним світосприйняттям носіїв мови. З одного боку, побутові контакти з тваринами актуалізуються в МОВН, що ґрунтуються на соціальних сюжетах, а з іншого, творчий потенціал людини виявляється в міфологізації тварин, приписуванні їм неприродних властивостей і закріпленні за певними тваринами ознак у культурному коді.

В обох мовах спостерігається варіативність способів вираження зоосемізмів. Анімальний компонент в англійських та українських МОВН може бути представленим як експліцитно, так й імпліцитно, а семантична структура МОВН вказує на відношення суміжності та/ або подібності між концептосферами ЛЮДИНА і ТВАРИНА. Ознака-предикат зумовлює структуру мовної одиниці вторинної номінації, а зміст ознаки впливає на коло референтів.

Потенційно кількість порівнянь людини з твариною є необмеженою. Проте в результаті зіставлення англійських та українських зоосемізмів було виявлено розбіжності в розподілі ознак, за якими характеризується людина у порівнянні з тваринами в досліджуваних мовах. Обмеження на утворення зоосемізмів накладають культурно значущі уявлення про тварин і досвід контактів з ними.

Паралельно з семантичними перетвореннями назв тварин спостерігається їхня функціональна переорієнтація та набуття зоосемізмами прагматичного значення. Феномен зміни основних функцій мовного знака виявляється в процесах десемантизації, термінологізації та ідіоматизації зоосемізмів.

За своїми функціональними й прагматичними характеристиками та можливостями зоосемізми в обох досліджуваних мовах належать до емотивно маркованої лексики, потенційно спрямованої на адресата, а експресивність зоосемізмів може переважати інформативність висловлення, в якому вони вживаються. Зоосемізми також зазнають аксіологічних змін, що вказує на їхню динаміку та семантичну варіативність.

Отже, досліджувані одиниці є багатогранним мовним феноменом. Властивостями зоосемізмів є складність семантичної структури, спрямованість на асоціативні зв’язки, схильність до реалізації функціонального та прагматичного потенціалу, що характерно для одиниць вторинної номінації. Основною особливістю зоосемізмів є етнокультурне навантаження, що реалізується в мові.

Сучасні зіставні дослідження природи, статусу й функціонування в мові одиниць вторинної номінації, які відображають зоосемічний фрагмент знання про світ, є перспективними за умови поєднання здобутків традиційної лексикології та когнітивної семантики із залученням лінгвокультурологічних даних. Застосована в роботі методика аналізу відношень між концептами, вираженими в мовних одиницях, відкриває перспективи подальших контрастивних досліджень особливостей вербалізації етноконцептів інших сфер знань з урахуванням мовних та позамовних чинників.