На міжнародному рівні визнано, що проведення заходів у лісовому господарстві являє собою один з найбільш перспективних, екологічно безпечних і економічно виправданих шляхів запобігання змінам клімату. Серед основних показників екологічних функцій лісів слід виділити запаси фітомаси та депонованого в ній вуглецю, що істотно впливають на природоохоронні можливості лісу. При цьому актуальність досліджень біологічної продуктивності насаджень давно вийшла за межі регіональної проблематики та набула глобального характеру. До способів, які створюють можливості для одержання якісної інформації про ліс та наслідки господарювання в ньому, відносяться наукові дослідження. У рамках представленої дисертаційної роботи з використанням основних засад системного підходу було одержано комплексні результати, які відображають оцінку біологічної продуктивності за компонентами надземної фітомаси головних лісотвірних порід однієї з найбільш лісистих областей України – Львівської. За результатами проведених дисертаційних досліджень можна зробити такі висновки: 1. Природно-кліматичні умови Львівської області оптимальні для вирощування високопродуктивних соснових, ялинових, ялицевих, дубових, букових та вільхових деревостанів. Незважаючи на загальну подібність природно-кліматичних умов області, в кожній виділеній нами територіальній одиниці сформувалися відмінні риси видового складу фітоценозів, їх продуктивності, лісистості території. Виділені лісорослинні області є однорідними за геоморфологічними та орографічними умовами, складом, структурою і продуктивністю лісів, направленістю процесів лісовідновлення та лісорозведення, за інтенсивністю ведення лісового господарства тощо. 2. Як засвідчив ретроспективний аналіз стану вивчення біологічної продуктивності лісів України, поряд із відносно широкою інформаційною базою про обсяги компонентів фітомаси окремих деревних порід та наявною системою нормативно-інформаційного забезпечення оцінки і прогнозу даних компонентів, практично відсутні будь-які системні дослідження, які б можна було використати для комплексної оцінки ресурсного й екологічного потенціалу компонентів надземної фітомаси деревостанів головних лісотвірних порід Львівщини. 3. Використання загальнонаукових та лісотаксаційних методів наукового пізнання в процесі збору, обробки та аналізу дослідних даних дозволило одержати вірогідну інформацію про загальні обсяги надземної фітомаси та депонованого у ній вуглецю для лісів Львівської області. 4. У процесі досліджень для згаданого регіону використано дані 189 ТПП (995 модельних дерев), запозичених із баз даних кафедр лісового менеджменту, лісової таксації та лісовпорядкування Національного аграрного університету. Зібрані дослідні дані тимчасових пробних площ охоплюють широкий діапазон соснових, ялинових, ялицевих, дубових, букових та вільхових насаджень Карпат, Передкарпаття, Опілля, Розточчя та Малого Полісся і репрезентативно описують його в генеральній сукупності. Тобто сукупність дослідних даних на рівні насадження адекватно відображають весь спектр екологічних та ценотичних умов їх росту. 5. Розроблена і реалізована методика розрахунку загальної фітомаси лісів Львівщини і депонованого в ній вуглецю на основі узагальненого обліку її лісового фонду за запасом стовбурової деревини на рівні лісорослинних областей, лісокористувачів, лісогосподарських підприємств, а також по групах лісотвірних (хвойні, твердолистяні, м’яколистяні) і деревних (сосна, ялина, ялиця, модрина, дуб, бук, граб, ясен, береза, осика та вільха) порід, системи математичних моделей зв’язку вагових параметрів основних компонентів фітомаси із запасами стовбурової деревини дослідних насаджень. 6. Як залежну змінну при моделюванні залежності фітомаси деревостану від таксаційних показників використовували конверсійні коефіцієнти (Rv), тобто відношення маси фракції фітомаси (Мfr) до запасу стовбура в корі (М). При обґрунтуванні набору таксаційних показників, які включалися в моделі, виходили з того, що вони мають забезпечувати максимально доступну точність моделей, а показники, використані як входи в моделі, повинні знаходитися у зведених даних державного обліку лісового фонду проведеного ВО „Укрдержліспроект”. За результатами регресійного аналізу встановлено, що на динаміку коефіцієнтів Rv найістотніше впливають вік та клас бонітету насаджень. Одержано відповідні моделі. 7. У лісах Львівської області станом на 01.01.2003 р. на загальній площі вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок 629,086 тис. га із запасом стовбурової деревини 145,05 млн м3 було нагромаджено більше 109,6 млн т фітомаси, в якій акумульовано понад 54,5 млн т вуглецю. Частка основних компонентів у загальній фітомасі лісів Львівщини складає: деревина та кора стовбурів – 62,3%, гілки – 18,2, кореневі системи – 14,2, листя (хвоя) – 3,0 та піднаметова рослинність – 2,3%. Середня щільність фітомаси на 1 м2 лісових ділянок, вкритих лісовою рослинністю, становить 13,4 кг(м2)-1 з діапазоном варіювання 0,26-41,8 кг(м2)-1, вуглецю – 8,7 кг(м2)-1 і 0,1-20,8 кг(м2)-1 відповідно. 8. Проведені дисертаційні дослідження підтвердили, що ліси Львівщини виконують важливу стабілізаційну роль в екологічних процесах регіону, що має важливе значення не тільки для регіону дослідження, а й для України в цілому. |