Деміденко Олександр Вікторович. Значення порушень метаболізму катехоламінів та ендотеліальної функції в розвитку цереброішемічної форми артеріальної гіпертензії та їх корекція інгібіторами ангіотензинконвертуючого ферменту і блокаторами кальцієвих каналів: дисертація канд. мед. наук: 14.01.11 / Запорізький держ. медичний ун-т. - Запоріжжя, 2003.
Анотація до роботи:
Деміденко О.В. Значення порушень метаболізму катехоламінів та ендотеліальної функції в розвитку цереброішемічної форми артеріальної гіпертензії та їх корекція інгібіторами ангіотензинконвертуючого ферменту і блокаторами кальцієвих каналів. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 – кардіологія. – Запорізький державний медичний університет, Запоріжжя, 2003.
Дисертацію присвячено питанням впливу активації локальної та циркулюючої складових симпато-адреналової системи, інтенсивності процесів ремоделювання серця та артерій, порушень ендотеліальної функції на перебіг різних форм артеріальної гіпертензії та перспективи застосування інгібіторів ангіотензинконвертуючого ферменту і блокаторів повільних кальцієвих каналів у хворих на гіпертонічну хворобу і цереброішемічну форму артеріальної гіпертензії. Виявлено, що прогресування артеріальної гіпертензії та формування цереброішемічної форми артеріальної гіпертензії тісно пов’язані з порушенням мозкового кровотоку й асоціюються зі структурним ремоделюванням артерій та еритроцитів. Надлишкова нейрогуморальна симпатична активація вносить негативний вклад у процеси структурної перебудови серця і судин, а також визначає формування і прогресування дисфункції ендотелію. Встановлено, що лацидіпін у хворих на цереброішемічну форму артеріальної гіпертензії і гіпертонічну хворобу із документованою ендотеліальною дисфункцією має реальні переваги перед еналаприлом, тоді як останній перевершує лацидіпін у пацієнтів із гіпертонічною хворобою без документованої дисфункції ендотелію.
Дисертацію присвячено актуальному питанню кардіології: встановленню особливостей обміну катехоламінів, порушень ендотеліальної функції та ремоделювання артерій у хворих на ГХ і ЦІФАГ та їх змін при застосуванні інгібіторів ангіотензинконвертуючого ферменту і блокаторів повільних кальцієвих каналів.
Формування ЦІФАГ супроводжується інтенсифікацією процесів ремоделювання серця, що асоціюється з достовірним зростанням кінцево-діастолічного об’єму лівого шлуночка на 4,9%, зменшенням індексу відносної товщини його стінки на 12,0%, підвищенням індексу сферичності на 4,7%, а також супроводжується суттєвою депресією тотальної насосної функції лівого шлуночка на 25,8%.
Виникнення ендотеліальної дисфункції у хворих на ГХ і ЦІФАГ супроводжується погіршенням пасивно-еластичних якостей стінки лівого шлуночка, зростанням тяжкості діастолічної дисфункції та трансформацією гіпертрофічного профілю наповнення лівого шлуночка в «псевдонормальний».
Порушення кровотоку в басейні брахіоцефальних артерій у хворих на ГХ тісно корелює з вираженістю дисфункції ендотелію (r=0.52), тоді як у пацієнтів з ЦІФАГ – зі структурно-геометричним ремоделюванням артерій (r=-0.86).
Формування ендотеліальної дисфункції у хворих з АГ та виникнення ЦІФАГ тісно асоціюється зі зростанням сферичності ерітроцитів та зменшенням їх площі на 3,2% і 5,5% відповідно.
Надлишкова активація САС у хворих на ГХ переважно пов’язана з елевацією плазмового пулу адреналіна, тоді як формування ендотеліальної дисфункції та ЦІФАГ тісно пов’язано з подальшим зростанням плазмової концентрації норадреналіна.
Найбільший вміст катехоламінів в еритроцитах був зареєстрований у хворих на ЦІФАГ, тоді як у пацієнтів із ГХ II стадії в сполученні з дисфункцією ендотелія та без такої ці показники мали вірогідно нижчі значення відповідно на 6,0% і 10,0%.
Антигіпертензивний ефект лацидіпіну більш виражений у хворих ЦІФАГ, а еналаприлу - у хворих на ГХ без верифікованої дисфункції ендотелію, тоді як у хворих з верифікованою ЕД антигіпертензивна ефективність цих препаратів була порівнювана.
У хворих ЦІФАГ лацидіпін перевищує еналаприл за здатністю зменшувати асиметрію лінійної та об’ємної швидкості кровотоку в брахіоцефальних артеріях, тоді як у хворих на ГХ обидва препарати виявляли порівнювану в цьому відношенні ефективність.
Суттєвіше відновлення функції ендотелію артерій у хворих з артеріальною гіпертензією спостерігається при призначенні лацидіпіну (на 106,7%), ніж при призначенні едніту (на 89,0%).
Незалежно від форми артеріальної гіпертензії плазмова активність норадреналіну знижується в більшій мірі при застосуванні лацидіпіну (в середньому на 46%), тоді як рівень адреналіна при призначенні лацидіпіну та едніту знижується порівнювано в усіх пацієнтів з артеріальною гіпертензією.
У хворих ЦІФАГ лацидіпін має суттєві переваги перед еналаприлом у здатності обмежувати активність не тільки плазмової складової симпато-адреналової системи, але й інтенсивність депонування ендогенних катехоламінів в еритроцитах
Публікації автора:
Демиденко А.В. Патогенетическое значение и перспективы фармакологической коррекции симпатоадреналовой активации и эндотелиальной дисфункции у больных различными формами артериальной гипертензии // Запорожский медицинский журнал.-2002.-№1-2.-С.12-17.
Визир А.Д., Визир В.А., Березин А.Е., Демиденко А.В. Роль локального и циркулирующего звеньев симпатоадреналовой системы в формировании цереброишемической артериальной гипертензии // Український терапевтичний журнал.-2001.-№4.-С.17-21.
Визир В.А., Березин А.Е., Демиденко А.В. Содержание катехоламинов в эритроцитах у больных с эссенциальной и цереброишемической артериальной гипертензией // Український кардіологічний журнал.-2002.- №4.- С.53-58.
Візір В.А., Березін О.Е., Деміденко О.В. Вплив лацидіпіну на гемодинамічні характеристики хворих на цереброішемічну форму артеріальної гіпертензії // Клінічна фармація.-2001.-№3.-С.18-21.
Візір В.А., Березін О.Е., Деміденко О.В. Взаємозв’язок дисфункції ендотелію і морфологічних порушень в системі еритроцитів та його значення у прогресуванні артеріальної гіпертензії // Медичні перспективи.-2001.-№3.-С.36-39.
Визир В.А., Березин А.Е., Демиденко А.В., Визир И.В. Особенности кровотока в экстра- и интракраниальных артериях у больных артериальной гипертензией со стенотическим поражением сонных артерий // Вісник проблем біології і медицини.-2001.-№5.-С.59-66.
Візір В.А., Березін О.Е., Деміденко О.В. Перспективи відновлення функції ендотелію при артеріальній гіпертензії // Ліки.-2000.- №3-4.- С.5-12.
Визир В.А., Визир А.Д., Березин А.Е., Демиденко А.В. Особенности депонирования катехоламинов в эритроцитах у больных с эссенциальной и цереброишемической артериальной гипертензией // В матеріалах VI Конгресу кардіологів України, Київ, 18-21 вересня 2000 р., Моріон: Київ, 2000.-С. 56-57
Визир В.А., Березин А.Е., Колесник Ю.М., Демиденко А.В. Активность эритроцитарной симпатоадреналовой системы, морфологический статус эритроцитов у больных гипертонической болезнью и цереброишемической артериальной гипертензией // В материалах I Российского национального конгресса кардиологов “Кардиология, основанная на доказательствах”, Москва, 10-12 октября 2000.-С.56.
Визир В.А., Березин А.Е., Демиденко А.В. Особенности депонирования эндогенных катехоламинов в эритроцитах у больных гипертонической болезнью и цереброишемической артериальной гипертензией // В матеріалах третьої республіканської науково-практичної конференції “Досягнення, проблеми і перспективи розвитку кардіології та пульмонології на рубежі століть”, 10-11 жовтня 2000 р., Логос: Вінниця, 2000.- С. 26-27.
Визир В.А., Березин А.Е., Демиденко А.В. Влияние лацидипина на церебральную перфузию и симпато-адреналовую активацию у больных артериальной гипертензией, ассоциированной со стенотическим поражением сонніх артерий // Материалы III республиканской научно-практической конференции “Новое в клинической фармакологии и фармакотерапии заболеваний внутренних органов”, 16-17 ноября 2000 г., Харьков: - С. 171-173.
Визир В.А., Березин А.Е., Демиденко А.В. Взаимосвязь циркулирующей и тканевой симпатоадреналовой систем у больных с эссенциальной и цереброишемической артериальной гипертензией // Матеріали Української науково-практичної конференції “Сучасні проблеми кардіології та ревматології – від гіпотез до фактів”, Моріон: Київ, 2001. -С. 114-115.
Визир В.А., Березин А.Е., Демиденко А.В. Морфофункциональные особенности эритроцитов у больных артериальной гипертензией, ассоциированной с эндотелиальной дисфункцией экстракраниальных артерий // Матеріали Української науково-практичної конференції “Сучасні проблеми кардіології та ревматології – від гіпотез до фактів”, Моріон: Київ, –2001. -С. 115.
Візір В.А., Березін О.Є., Деміденко О.В Взаємозв’язок локальної і циркулюючої ланок симпатико-адреналової системи у хворих з есенціальною і цереброішемічною артеріальною гіпертензією // Матеріали об’єднаного пленуму правління Українського наукового товариства кардіологів та асоціації лікарів-інтерністів “Нові напрямки профілактики і лікування ішемічної хвороби серця та артеріальної гіпертензії”/ За ред. В.М. Коваленка та ін.- Моріон: Київ, 2001.-С 97.
Візір В.А., Березін О.Є., Деміденко О.В Стратифікація хворих з артеріальною гіпертензією з високим ризиком стенотичних уражень інтракраніальніх артерій // Матеріали об’єднаного пленуму правління Українського наукового товариства кардіологів та асоціації лікарів-інтерністів “Нові напрямки профілактики і лікування ішемічної хвороби серця та артеріальної гіпертензії”/ За ред. В.М. Коваленка та ін.- Моріон: Київ, 2001.-С 98.
Визир В.А., Березин А.Е., Демиденко А.В Особенности влияния эднита на церебральную гемодинамику и активность симпато-адреналовой системы у больных гипертонической болезнью и цереброишемической формой артериальной гипертензии // Материалы научных трудов республиканской научно-практической конференции “Роль первичной и вторичной профилактики основных терапевтических заболеваний в улучшении качества жизни”, 19-20 апреля 2001 г., Харьков: - С. 25-26.
Визир В.А., Березин А.Е., Демиденко А.В Сопоставление влияния эналаприла и лацидипина на симпато-адреналовую активацию у больных цереброишемической формой артериальной гипертензии // Материалы научных трудов республиканской научно-практической конференции “Роль первичной и вторичной профилактики основных терапевтических заболеваний в улучшении качества жизни”, 19-20 апреля 2001 г., Харьков: - С. 27-28.
