1. Ендоскопічно позитивний варіант ГЕРХ зустрічається в 54,6% ± 4,8% випадків захворювання. Хворі з езофагітом ступеня А складають 17,6% ± 3,7% хворих на ГЕРХ, ступеня В – 15,7% ± 3,5%, ступеня С – 12,9% ± 3,2%, ступеня D – 8,3% ± 2,7%. Ендоскопічно негативний варіант зустрічається в 45,4% ± 4,8% випадків ГЕРХ. 2. Вираженість клінічної симптоматики ГЕРХ не залежить від наявності чи відсутності рефлюкс-езофагіту, а також не залежить від ступеня езофагіту по Лос-Анджелеській класифікації. 3. Час стравохідної експозиції кислоти, а також кількість рефлюксних епізодів у хворих з ерозивною ГЕРХ (відповідно ЧСЕК=13,32% ± 1,31%, КЕР=154,2 ± 16,1) вище, ніж у хворих на НЕРХ (ЧСЕК=8,12% ± 0,96%, КЕР=81,9 ± 13,1). 4. Вираженість симптомів ГЕРХ залежить від тривалості епізодів рефлюксу та частоти їх виникнення, оскільки середні показники ЧСЕК та КЕР в групі хворих з незначною вираженістю клінічної симптоматики (ЧСЕК=5,47% ± 0,58%, КЕР=72,4 ± 8,7) достовірно менші від відповідних показників у групах з помірною та значною вираженістю симптомів. 5. 24-годинний внутрішньостравохідний рН-моніторинг дозволяє виявити патологічний шлунково-стравохідний рефлюкс (ЧСЕК>3,96%, КЕР>34 за добу) і є високочутливим (88,9% ± 3,0%) та специфічним (95,0% ± 2,4%) методом об’єктивної діагностики ГЕРХ, показники якого не залежать від віку, статі, тривалості хвороби та Нр – інфікованості. 7. 24-годинний внутрішньостравохідний рН-моніторинг дозволяє проводити оцінку якості терапевтичного лікування ГЕРХ, а також порівнювати ефективність різних препаратів, що використовуються для її лікування. Лікування ГЕРХ рабепразолом, згідно даних рН-моніторингу, є більш ефективним, ніж омепразолом. 8. Перевагами беззодового рН-моніторингу за допомогою радіокапсули “Bravo” є комфортність процедури, і більша чутливість. Недоліком є значна вартість апаратури, що обмежує широке її застосування в клінічній практиці. |