Анотація до роботи:

Ліфантьєва Н.О. Зміни структурно-функціонального стану міокарда у хворих з персистуючою та постійною формами фібриляції передсердь. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 – кардіологія. Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ, 2007.

Мета дослідження полягала в оцінці змін структурно-функціонального стану міокарда у пацієнтів з постійною і персистуючою фібриляцією передсердь (ФП), визначенні інструментальних критеріїв перебігу ФП і ефективності лікування. Обстежено 120 хворих з персистуючою та постійною формами ФП, віком від 31 до 85 років. У 54 пацієнтів діагностували ІХС, у 22 – міокардитичний кардіофіброз, у 58 – гіпертонічну хворобу, у 70 виявили ознаки серцевої недостатності. У 40 пацієнтів була наявна ідіопатична ФП. Усім хворим здійснювали ехо- та доплерехокардіографічне обстеження, одномірну кольорову доплерехокардіографію. Встановлені найбільш інформативні показники систолічної та діастолічної функції лівого шлуночка (ЛШ) у хворих з ФП. При досягненні цільової частоти серцевих скорочень сприятливі зміни показників систолічної функції ЛШ не залежали від вихідної фракції викиду ЛШ. Водночас, покращення показників діастолічного наповнення ЛШ було більш виразним у пацієнтів без вихідної систолічної дисфункції міокарда. Зменшення розмірів передсердь і шлуночків серця після відновлення синусового ритму у хворих із персистуючою ФП залежало від тривалості епізоду ФП. Ідіопатична ФП супроводжувалася дилатацією та дисфункцією міокарда обох передсердь, виразність яких залежала від тривалості аритмії, а також порушенням діастолічного наповнення шлуночків серця. Покращення показників діастолічного наповнення ЛШ у пацієнтів з ідіопатичною ФП протягом 8 місяців після відновлення синусового ритму було більш виразним, ніж при збереженні ФП з досягненням цільових показників частоти серцевих скорочень.

Дисертаційна робота являє нове рішення актуальної задачі кардіології – характеристики змін структурно-функціонального стану міокарда шлуночків і передсердь у хворих з ФП та визначення ехокардіографічних предикторів перебігу захворювання.

1. Найкращою відтворюванністю в ехокардіографічній оцінці систолічної та діастолічної функції ЛШ у хворих з ФП характеризуються показники: ШПП, амплітуди піку Е, співвідношення Е/ШПП, амплітуди руху мітрального клапана та раннього діастолічного прикриття передньої стулки мітрального клапана, а також фракції викиду ЛШ.

2. Досягнення цільової ЧСС у хворих з тахісистолічною формою ФП супроводжується сприятливими змінами показників систолічної і діастолічної функції ЛШ: зменшенням співвідношення Е/ШПП, подовженням IVRT та зменшенням діастолічного тиску на ЛА. Зміни показників систолічної функції ЛШ при адекватному контролі ЧСС не залежать від вихідної ФВ ЛШ. Ступінь покращення показників діастолічного наповнення ЛШ є більш виразним у пацієнтів без вихідної систолічної дисфункції міокарда.

3. Зменшення розмірів передсердь і шлуночків серця після відновлення синусового ритму у хворих із персистуючою ФП залежить від тривалості останнього епізоду ФП і відбувається поступово, протягом двох місяців. Встановлена можливість покращення систолічної функції ЛШ після кардіоверсії у частини хворих із персистуючою ФП свідчить про зв’язок дисфункції міокарда шлуночків з ФП та доцільність відновлення синусового ритму.

4. Ідіопатична ФП супроводжується дилятацією та дисфункцією міокарда обох передсердь, вираженість яких залежить від тривалості останнього епізоду аритмії. За відсутності вихідної систолічної дисфункції міокарда у хворих з ідіопатичною ФП з’являються ознаки порушення діастолічного наповнення шлуночків серця, підвищення внутрішньошлуночкових градієнтів тиску, збільшується ступінь мітральної та трикуспідальної регургітації.

5. Покращення показників діастолічного наповнення ЛШ у пацієнтів з ідіопатичною ФП протягом 8 місяців після відновлення синусового ритму було більш вираженим, ніж при збереженні ФП з досягненням цільових показників ЧСС. Зменшення розмірів передсердь і шлуночків серця та ступеня мітральної та трикуспідальної регургітації спостерігалося лише в групі пацієнтів із збереженим синусовим ритмом. У пацієнтів з ідіопатичною ФП, після відновлення синусового ритму досягається більш виразне зменшення розмірів лівого передсердя, ніж у пацієнтів з фоновою ІХС і артеріальною гіпертензією.

Публікації автора:

1. Ліфантьєва Н.О., Жарінов О.Й., Рей Є.С. Ехокардіографічна діагностика дисфункції лівого шлуночка у пацієнтів з фібриляцією передсердь // Український кардiологiчний журнал. – 2005. – №4. – С. 105-111. (Автор особисто здійснив аналіз літературних джерел, обстеження хворих, взяв участь у написанні та підготовці статті до друку).

2. Ліфантьєва Н.О., Жарінов О.Й., Рей Є.С. Ехокардіографічна оцінка функціонального стану міокарда залежно від частоти серцевих скорочень у хворих з фібриляцією передсердь // Сімейна медицина. – 2005. – №4. – С. 6-9. (Автор особисто здійснив обстеження хворих, аналіз та узагальнення отриманих даних, підготував статтю до друку).

3. Ліфантьєва Н.О., Жарінов О.Й., Рей Є.С. Структурно-функціональний стан міокарда у хворих з ідіопатичною фібриляцією передсердь // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П.Л. Шупика. – 2006. – випуск 15. – С. 444-450. (Автор особисто здійснив клініко-ехокардіографічне обстеження хворих, аналіз та узагальнення отриманих даних, написання статті).

4. Ліфантьєва Н.О., Жарінов О.Й., Зінченко Ю. В., Рей Є.С. Оцінка відновлення функції міокарда у пацієнтів із персистуючою фібриляцією передсердь після кардіоверсії // Український кардiологiчний журнал. – 2006. – №5. – С. 55-59. (Автор особисто здійснив клініко-ехокардіографічне обстеження хворих, аналіз результатів, взяв участь у написанні та підготовці статті до друку).

5. Ліфантьєва Н.О., Жарінов О.Й., Рей Є.С. Структурно-функціональний стан міокарда у пацієнтів з ідіопатичною фібриляцією передсердь при проспективному спостереженні // Український кардiологiчний журнал. – 2006. – № 6. – С. 54-58. (Автор особисто здійснив клініко-ехокардіографічне обстеження хворих, аналіз та узагальнення отриманих даних, написання статті).

6. Жарінов О.Й., Куць В.О., Левчук Н.П., Ліфантьєва Н.О., Тхор Н.В. Діагностика та лікування ідіопатичної фібриляції передсердь // Український кардiологiчний журнал. – 2005. – №1. – С. 116-123. (Автор особисто здійснив аналіз літературних джерел, взяв участь у написанні та підготовці статті до друку).

7. Ліфантьєва Н.О., Жарінов О.Й., Рей Є.С. Відтворюваність ехокардіографічних параметрів систолічної і діастолічної функції лівого шлуночка у пацієнтів з фібриляцією передсердь // Матеріали Пленуму правління асоціації кардіологів України „Порушення ритму серця: сучасні підходи до лікування”. Тези наукових доповідей. – К., 2005. – С. 34. (Автор особисто здійснив клініко-ехокардіографічне обстеження всіх хворих, аналіз отриманих даних, підготовку публікації та доповіді).

8. Ліфантьєва Н.О., Жарінов О.Й., Рей Є.С. Залежність функціонального стану міокарда від частоти серцевих скорочень у хворих з фібриляцією передсердь // Матеріали Української науково-практичної конференції „Первинна та вторинна профілактика церебро-васкулярних ускладнень артеріальної гіпертензії”. Тези наукових доповідей. – К., 2006. – С. 238. (Автор особисто здійснив клініко-ехокардіографічне обстеження всіх хворих, аналіз отриманих даних, підготовку публікації).

9. Ліфантьєва Н.О., Жарінов О.Й., Рей Є.С., Куць В.О. Функція міокарда у пацієнтів з фібриляцією передсердь до відновлення синусового ритму і після нього // Матеріали Об’єднаного пленуму правлінь асоціації кардіологів, серцево-судинних хірургів, нейрохірургів та невропатологів України „Первинна та вторинна профілактика серцево-судинних та мозкових порушень. Можливості інтервенційних втручань”. Тези наукових доповідей. – К., 2006. – С. 178. (Автор особисто здійснив клініко-ехокардіографічне обстеження всіх хворих, аналіз отриманих даних, підготовку публікації).