Анотація до роботи:

Шам І.В. Зміна структури бур’янового компонента агрофітоценозів ланки сівозмін східного Лісостепу під впливом агротехнічних та хімічних факторів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.13 – гербологія. – Національний аграрний університет, Київ, 2007.

Дисертація присвячена вивченню зміни видового і кількісного складу насіння бур’янів у ґрунті, формування бур’янових угрупувань у посівах сільськогосподарських культур ланки сівозміни під впливом тривалого застосування короткоротаційних сівозмін, способів основного обробітку ґрунту та доз органо-мінерального удобрення. А також впливу цих факторів на продуктивність та економіко-енергетичні показники ланки сівозміни. Визначено ефективність дії хімічної системи захисту посівів цукрових буряків від бур’янів.

Встановлено, що зменшенню забур’яненості сільськогосподарських культур ланки сівозміни і підвищенню їх продуктивності сприяє чергування культур зернопаропросапної та плодозмінної сівозмін за застосування різноглибинної оранки та диференційованого обробітку ґрунту, який включає оранку під цукрові буряки та плоскорізний обробіток під інші культури ланки сівозміни, і внесення 25 т гною + N₉₀P₁₂₀K₉₀. Визначено ефективність системи хімічного захисту посівів цукрових буряків від бур’янів, яка включає три послідовні обприскування гербіцидами по сходах культури. У роботі наведені розрахунки енергетичної та економічної ефективності ланок сівозмін.

У дисертації наведене узагальнення результатів досліджень з вивчення особливостей формування бур’янового компонента агрофітоценозів ланки зерно-бурякових сівозмін східного Лісостепу України під впливом різних способів основного обробітку ґрунту, доз органо-мінерального удобрення та гербіцидів у багаторічному стаціонарному досліді.

1. Чергування культур плодозмінної та зернопаропросапної сівозмін сприяло зменшенню запасів насіння бур’янів у 0–10 см шарі ґрунту поля цукрових буряків у 2 рази, порівняно з просапною та зернопросапною. В усіх сівозмінах переважало насіння лободи білої (28–43 %) та щириці звичайної (16–30 %), а чергування культур просапної зумовило накопичення насіння однорічних злакових видів бур’янів (13 %).

2. Застосування протягом шести ротацій плодозмінної сівозміни системи основного обробітку ґрунту, яка включає оранку під цукрові буряки на глибину 28–30 см та безполицевий обробіток ґрунту на 20–22 см під інші культури сівозміни, сприяло очищенню 0–10 см шару ґрунту поля цукрових буряків від насіння бур’янів на 50 % порівняно з безполицевим обробітком.

3. Структура бур’янового компонента посівів цукрових буряків ланки плодозмінної та зернопаропросапної сівозмін формувалась за рахунок дводольних видів (66–96 та 86–97 % відповідно), зернопросапної – тільки за внесення добрив (79–88 %), а у агрофітоценозі посівів цукрових буряків ланки сівозміни з кукурудзою на силос у структурі забур’яненості частка однодольних та дводольних видів бур’янів майже однакова (39–56 % та 44–62 % відповідно).

4. Забур’яненість посівів цукрових буряків за плоскорізного обробітку ґрунту на глибину 28–30 см під цукрові буряки та 20–22 см під інші культури ланки сівозміни, залежно від чергування культур у сівозміні та дози органо-мінерального удобрення, зростала у 2,6–5,8 раза, порівняно до полицевого обробітку ґрунту.

5. Чисельність однорічних злакових видів бур’янів у посівах цукрових буряків ланки просапної сівозміни за обробітку ґрунту, який передбачає оранку на глибину 28–30 см під цукрові буряки та мілкий обробіток на глибину 10–12 см під інші культури, зростала у 2,0–4,0 рази, що збільшувало загальну забур’яненість у 1,5–2,2 раза, порівняно з щорічним полицевим обробітком.

6. Внесення добрив у дозі 25 т гною + N₉₀P₁₂₀K₉₀ та 25 т гною + N₁₃₅P₁₈₀K₁₃₅ призводило до підвищення кількості дводольних бур’янів у посівах цукрових буряків у 1,0–3,4 раза, порівняно з неудобреним фоном в усіх сівозмінах за різноглибинної оранки.

7. Чергування культур зернопаропросапної та плодозмінної сівозмін сприяло зменшенню забур’яненості озимої пшениці у 2–6 разів порівняно з іншими сівозмінами. За дворічного висіву в одному полі озимої пшениці видовий склад бур’янів розширювався за рахунок рутки лікарської та гірчиці польової. За заміни оранки під культуру мілким обробітком грунту на глибину 10–12 см відбувалося збільшення забур’яненості у 1,3–1,5 раза та зростання кількості багаторічних коренепаросткових бур’янів у 1,3–5,2 раза.

8. У посівах ячменю зернопаропросапної та плодозмінної сівозмін за різноглибинної оранки однорічні злакові види бур’янів були відсутні і проростали у просапній, особливо на не удобреному фоні (99,8 шт./м²). За проведення мілкого обробітку на глибину 10–12 см під ячмінь їх кількість у просапній сівозміні зростала у 1,5 раза на не удобреному фоні і у 8,3–10,0 разів на варіантах з органо-мінеральним живленням, порівняно до оранки.

9. Загальна забур’яненість посівів гороху при проведенні полицевого обробітку ґрунту під усі культури ланки сівозміни зменшувалась у 1,8–2,3 раза порівняно з плоскорізним.

10. Ефективність хімічного захисту посівів цукрових буряків від бур’янів, що включає три послідовні обприскування гербіцидами по вегетації культури, мало залежала від виду сівозміни, способу основного обробітку ґрунту та дози удобрення і становила 79–90 %.

11. Максимальну урожайність коренеплодів цукрових буряків (43,3 т/га) та найвищі економіко-енергетичні показники (умовно чистий прибуток – 2,9 тис. грн./га, рівень рентабельності – 72,5 %, Кее – 5,3) отримали у зернопаропросапній сівозміні за різноглибинної оранки з дозою добрив 25 т гною + N₉₀P₁₂₀K₉₀, а проведення протягом шести ротацій у плодозмінній та зернопросапній сівозмінах безполицевого обробітку ґрунту під усі культури призвело до істотного зниження урожайності коренеплодів цукрових буряків (31,7–33,4 т/га) та економіко-енергетичних показників (умовно чистий прибуток – 0,7-1,2 тис. грн./га, рівень рентабельності – 15,9-30,8 %, Кее – 4,2-5,1) навіть на удобрених варіантах.

Публікації автора:

1. Шам І.В. Потенційні запаси насіння бур’янів у ґрунті в умовах Східного Лісостепу України // Зб. наук. пр. / ІЦБ УААН. – Київ., 2003. – Вип. 5. – С. 264–270.

2. Шам І.В. Основний обробіток ґрунту – фактор регулювання бур’янів у сівозміні // Цукрові буряки. – 2003. – №3. – С. 16–17.

3. Шам І.В. Сівозміна та структура забур’янення цукрових буряків // Цукрові буряки. – 2004. – №6. – С. 8-9.

4. Кунак В.Д., Соколо-Поповський А.М., Шам І.В. Насіння бур’янів в орному шарі // Карантин і захист рослин. – 2006. – №6. – С. 16–18 (аналіз літературних джерел, отримання експериментальних даних, узагальнення результатів).

5. Шам І.В. Вплив агротехнічних заходів на забур’янення посівів цукрових буряків // Цукрові буряки – 2006. – №3. – С. 16–17.

6. Шам І.В. Роль сівозміни у контролюванні бур’янів в умовах Східного Лісостепу України // Забур’яненість посівів та засоби і методи її зниження. – Київ: ”Світ”. – 2002. – С. 144–147.

7. Кунак В.Д., Соколо-Поповський А.М., Шам І.В. Засміченість ґрунту насінням бур’янів у зоні Східного Лісостепу України // Проблеми бур’янів і шляхи зниження забур’янення орних земель. – Київ: “Колобіг”. – 2004. – С. 107-116 (аналіз літературних джерел, отримання експериментальних даних, узагальнення результатів).