Анотація до роботи:

Сірик В.О. Зміна імунного статусу, функціональної активності ендотелію і тромбоцитів у хворих на артеріальну гіпертензію та їх корекція. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 – кардіологія. – Харківський національний медичний університет МОЗ України, Харків, 2009.

Дисертацію присвячено запобіганню прогресуванню артеріальної гіпертензії ІІ ступеня шляхом оптимізації лікування з урахуванням показників імунного статусу, функції ендотелію та активності тромбоцитів.

Встановлено, що ураження судинної стінки при артеріальній гіпертензії супроводжується високим рівнем розчинних молекул, які характеризують клітинну адгезію (селектинів Е і Р), підвищенням ендотеліну-1 та прозапального цитокину ІЛ-8. При оцінці функціональної активності тромбоцитів при АГ встановлені достовірні зміни показників в порівнянні з контрольною групою, які мали залежності від стадії захворювання. Доведено, що при прогресуванні захворювання зростала не тільки частота зустрічаємості цих змін, але й ступінь їх достовірності. В динаміці проведення тесту з дозованим фізичним навантаженням визначена закономірність підвищення агрегації тромбоцитів у хворих в період становлення та формування АГ. Для хворих на АГ ІІ ступеня та АГ ІІІ ступеня характерне достовірне підвищення активності інтерлейкіну-8 у порівнянні зі здоровими особами, що супроводжується підвищенням вмісту Т-кілерів і Т-хелперів та зниженням вмісту Т-супресорів. Підвищення активності ІЛ-8, ймовірно, можна розглядати як імунозапальну відповідь ушкодженого ендотелію в умовах підвищеного артеріального тиску. Це також вказує на підвищення адаптаційних можливостей організму по мірі прогресування АГ.

Під впливом лікування метопрололом в комбінації з адвокардом досягається адекватний рівень зниження артеріального тиску, внаслідок чого зменшується судинна реактивність, агрегація тромбоцитів, вміст міжклітинних медіаторів та запальна відповідь ендотелію на підвищений артеріальний тиск; нормалізується робота клітинної та гуморальної ланки імунітету, стабілізується ендотеліальна функція та реакція міжклітинних медіаторів, знижується тромбоцитарна відповідь на АДФ та адреналін, що свідчить про позитивний вплив лікування на тромбоцитарно-судинну ланку гемостазу.

1. У дисертації представлено теоретичне узагальнення результатів і досягнуто розв’язання наукової задачі: на основі вивчення клініко-лабораторного перебігу та патогенетичних ланок артеріальної гіпертензії ІІ та ІІІ ступенів, підвищено якість діагностики, розроблено прогностичні критерії перебігу захворювання, а завдяки використанню препарату адвокард поліпшено показники лікування таких хворих.

2. У хворих на артеріальну гіпертензію відбувається ураження судинної стінки, яке супроводжується підвищенням рівню ендотеліну-1(при АГ ІІ ст.. в 8,5 рази, при АГ ІІІ ст. в 8,2 рази), розчинних молекул (селектинів Е і Р) (в 1,5 рази та в 1,7 рази відповідно), зниженням рівня прозапального цитокину ІЛ-8 (при АГ ІІ ст.. в 1,2 рази, при АГ ІІІ ст. в 2,3 рази), що характеризують клітинну адгезію. Для осіб на АГ ІІ та АГ ІІІ ступеня характерне достовірне підвищення активності ІЛ-8 на тлі збільшення кількості Т-кілерів і Т-хелперів (в 1,5 рази) та зниження Т-супресорів (в 1,2 рази). Зростання продукції ІЛ-8 є результатом імунозапальної відповіді ушкодженого ендотелію при гіпертензії та вказує на підвищення адаптаційних можливостей організму по мірі прогресування захворювання.

3. В період прогресування АГ встановлено достовірне зменшення часу агрегації тромбоцитів з АДФ, адреналіном (в 5,5 рази) і ристоміцином (в 3,5 рази), що свідчить про залучення тромбоцитів до агрегації та опсонізації при ендотеліальному ушкодженні, яке розвивається в результаті гемодинамічно обумовлених змін судинної стінки. Ступінь змін функціонального стану тромбоцитів залежить від стадії захворювання та характеризується прогресивним зростанням активності тромбоцитарного гемостазу при прогресуванні АГ.

4. При проведенні фізичного навантаження у гіпертензивних пацієнтів відбуваються негативні зміни показників судинно-тромбоцитарного і плазмового гемостазу та функції ендотелію. Вірогідно збільшується гемодинамічна пресорна реакція та відзначається посилення ендотеліальної дисфункції, яка стає більш вираженою по мірі прогресування патологічних змін в судинах. У відповідь на фізичне навантаження також спостерігається активація адгезивно-агрегаційних властивостей тромбоцитів, пригнічення відповідних реакцій фібринолітичної системи, підвищення активності Т-клітинної і гуморальної ланок імунітету з одночасною активацією фагоцитозу зі збільшенням продукції антитіл і посиленням імуннозапальних процесів.

5. Кількісні характеристики ІЛ-8, ендотеліну-1, селектинів Е і Р, показників імунного статусу у хворих на АГ ІІ та АГ ІІІ ст. корелюють з показниками функціональної активності тромбоцитів (ступенем адгезії і агрегації тромбоцитів) При проведенні кореляційного аналізу між агрегацією тромбоцитів і CD4 виявлено достовірний позитивний кореляційний зв’язок (r=+0,46, p<0,05); між рівнями ІЛ-8 і агрегацією тромбоцитів виявлено достовірний позитивний сили кореляційний зв'язок (r=+0,34, p<0,01), між рівнями ендотеліну-1 і і агрегацією тромбоцитів виявлено достовірний позитивний кореляційний зв'язок (r=+0,64, p<0,05), між рівнями ендотеліну-1 і CD22 виявлено достовірний позитивний кореляційний зв'язок (r=+0,41, p<0,05); між рівнями ІЛ-8 і CD3 виявлено достовірний позитивний кореляційний зв'язок (r=+0,62, p<0,05); між рівнями ІЛ-8 і CD4 виявлено достовірний позитивний кореляційний зв'язок (r=+0,62, p<0,01).Кореляційне поле даних показників свідчило про те, що активність процесів адгезії лінійно зростала зі збільшенням значень ІЛ-8, ендотеліну-1, CD4, CD22 та IgG у хворих в період прогресування артеріальної гіпертензії від АГ ІІ ступеня до АГ ІІІ ступеня.

6. Включення до лікування комбінованого препарату адвокарду на фоні базисної терапії дозволяє стабілізувати ендотеліальну дисфункцію та реакцію міжклітинних медіаторів, знизити тромбоцитарну відповідь на АДФ та адреналін, що свідчить про позитивний вплив препарату на тромбоцитарно-судинну ланку гемостазу. Завдяки комбінації метопрололу та адвокарду досягається більш швидке і стабільне зниження рівня АТ та можливість зниження дози кожного з цих препаратів, чим усувається ризик побічних дій.

Публікації автора:

1. Гиріна О.М., Сірик В.О. Оцінка гемодинаміки у хворих з дисфункцією ендотелія та можливі методи медикаментозної корекції ендотеліальної дисфункції // Вісник наукових досліджень.–2006.-№1.-С.45-47 (Автором проведене клінічне спостереження за хворими та узагальнення отриманих результатів).

2. Сірик В.О. Основні маркери ендотеліальної дисфункції, роль у формуванні і прогресуванні серцево-судинних хвороб // Здобуткі клінічної і експериментальної медицини. – 2006. - №1. - С.16-20.

3. Сірик В.О. Динаміка показників гемодинаміки і активності ендотелію у відповідь на велоергометрію у хворих на артеріальну гіпертензію // Вісник Харківського Національного Університету ім. В.Н. Каразіна.– 2006. - №738. – С.108-111.

4. Гиріна О.М., Сірик В.О. Роль ендотеліальної дисфункції в формуванні, розвитку та прогресуванні артеріальної гіпертензії // Український науково-медичний молодіжний журнал. – 2007. - №1-2. – С.60-62 (Автором проведене клінічне спостереження за хворими та узагальнення отриманих результатів).

5. Сірик В.О. Антиоксидантна корекція ендотеліальної дисфункції у хворих на первинну артеріальну гіпертензію // Вісник Ужгородського Національного медичного університету. – 2007. - №7.– С. 63-67.

6. Сірик В.О. Лікування ендотеліальної дисфункції у хворих на первинну артеріальну гіпертензію. // Вісник Тернопільського Національного медичного університету. – 2007. - №9. – С. 42-46.

7. Сірик В.О. Антиоксидантна корекція ендотеліальної дисфункції у хворих на первинну артеріальну гіпертензію // Галицький лікарський вісник. – 2008. - №2. –С. 64-66.

8. Сірик В.О. Ендотеліальна дисфункція як провідний чинник розвитку артеріальної гіпертензії // Матеріали науково-практичної конференції „Сімейна медицина на шляху до високої якості надання первинної медико-санітарної допомоги ”.- м. Харків.–29-30 травня 2008 р.- С. 21-22.

9. Сірик В.О. Ендотеліальна дисфункція як провідний чинник розвитку артеріальної гіпертензії // Матеріали ХІІ конгресу світової федерації українських лікарських товариств – м. Івано-Франківськ. – 25-28 вересня 2008 р.- С. 160-161.

10. Патент на винахід, на корисну модель UA 22740 U МПК (2006) А61К 31/138 „Спосіб лікування ендотеліальної дисфункції у хворих на первинну артеріальну гіпертензію” u200613485 19.12.2006, 25.04.2007, Бюл. № 5, 2007 р.

11. Патент на винахід, на корисну модель UA 26592 U МПК (2006) G01N 33/49 „Спосіб визначення ендотеліальної дисфункції у хворих на первинну артеріальну гіпертензію” u200706386 08.06.2007, 25.09.2007, Бюл. №15, 2007 р.