У висновках дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що виявляється у дослідженні земельно-правових засад городництва громадян. Автором формулюються пропозиції щодо вдосконалення законодавства України, яке регулює використання земель для городництва громадян. Головними науковими і практичними результатами роботи є такі висновки: 1.В земельному законодавстві України слід закріпити поняття “городництво” як непідприємницьку сільськогосподарську трудову діяльність, що здійснюється громадянами індивідуально або у складі об’єднаннь, пов’язану з використанням на умовах оренди земельних ділянок, за загальним правилом, сільськогосподарського призначення (а саме орних угідь - ріллі) для вирощування сільськогосподарських рослинницьких культур та подальшим переважно особистим споживанням городньої продукції суб’єктом права користування земельною ділянкою для городництва та членами його сім’ї. 2. Об’єктом права користування земельною ділянкою для городництва виступає конкретна індивідуально визначена і юридично відокремлена ділянка орної землі, надана громадянину або об’єднанню громадян на умовах оренди із земель державної чи комунальної власності для вирощування сільськогосподарських культур (картоплі, овочів, баштанних культур та іншої рослинницької продукції) з правом зведення тимчасових споруд для зберігання інвентарю та захисту від непогоди. 3. Розмір земельної ділянки для городництва в кожному конкретному випадку має визначатися з урахуванням того, щоб городнє землевикористання не втрачало споживчий характер, не перетворювалося в основу для здійснення підприємницької діяльності. 4. Самостійними суб’єктами права користування городніми земельними ділянками виступають як окремі фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства), так і створені на підставі закону об’єднання громадян, які у встановленому порядку набули це право для досягнення відповідних цілей і мають конкретні права та обов’язки щодо земельних ділянок для городництва. 5. Право городників на зведення тимчасових споруд для зберігання інвентарю та захисту від непогоди на земельній ділянці для городництва покликане забезпечувати реалізацію громадянами основного права – вирощувати сільськогосподарські культури. Тимчасова забудова городньої земельної ділянки – це право, а не обов`язок особи. Вона може його реалізувати або залишити не реалізованим. Питання щодо зведення тимчасових споруд повинно вирішуватися при укладенні договору оренди. 6. Право користування земельними ділянками для городництва виступає субінститутом орендного користування землями сільськогосподарського призначення. 7. Запропонована загальна структура нормативного акту, який має визначити правові, організаційні, економічні та соціальні засади ведення городництва як непідприємницької діяльності громадян у галузі сільського господарства. В ньому мають бути, зокрема, закріплені положення щодо визначення поняття городництва, суб’єктного та об’єктного складу права користування земельними ділянками для городництва, зокрема, створення, функціонування та припинення діяльності об`єднань громадян; порядок надання в оренду та використання городніх земельних ділянках; права та обов’язки суб’єктів права користування цими ділянками; захист прав та гарантії городників; охорона та раціональне використання земельних ділянок для городництва. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження викладені у таких наукових публікаціях автора: 1. Лисанец О.С. Правовые проблемы использования земель для нужд огородничества // Пробл. законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 2002. – Вип. 57. – С. 76 – 83. 2. Лисанец О.С. К вопросу об использовании огородных участков на условиях аренды // Пробл. законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 2003. – Вип. 61. – С. 117 – 122. 3. Лисанець О.С. Проблеми вдосконалення законодавства про охорону городніх земель // Пробл. законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 2004. – Вип. 69. – С. 84 – 90. 4. Лисанець О.С. Деякі питання формування і використання комунальної власності // Право власності: проблеми забезпечення, реалізації та захисту: Тези доп. та наук повідомлень наук. семінару молодих вчених (м. Харків, 14-15 вересня 2001 р.) / За ред. М.І. Панова. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 2001. – С.59-61 5. Лисанець О.С. До питання використання городніх ділянок на умовах оренди // Сучасні проблеми юридичної науки і правозастосовної діяльності: Тези доп. та наук. повідом. учасників наук. конф. молодих учених (м. Харків, 20-21 грудня 2001 р.) / За ред. М.І. Панов. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2002. – С.95-98 6. Лисанец О.С. Некоторые правовые проблемы охраны огородных земель // Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи: Мат. всеукр. наук. конф. студ., магістр. та асп.: У 2-х т.-К: ІАЕ УААН, 2003.-Т.1-С.225-227 | 