50. Катрич Віктор Олександрович. Збудження та випромінювання електромагнітних полів регулярними і нерегулярними хвилевідно-щілинними структурами: дис... д-ра фіз.-мат. наук: 01.04.03 / Харківський національний ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2005.
Анотація до роботи:
Катрич В.О. Збудження та випромінювання електромагнітних полів регулярними і нерегулярними хвилевідно-щілинними структурами. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора фізико-математичних наук за спеціальністю 01.04.03 – радіофізика. – Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Харків, 2005.
Дисертацію присвячено дослідженню фізичних процесів збудження, випромінювання та розсіювання електромагнітних полів щілинними структурами довільних геометричних розмірів і форм та з різними матеріальними параметрами, розташованими у хвилеведучих трактах, збуджуваних гармонічними, широкосмуговими та нестаціонарними полями й випромінювачами на гібридних структурах.
Розвинуто низку аналітичних і чисельно-аналітичних методів розв’язання інтегро-диференціальних рівнянь для магнітного струму в щілинних випромінювачах і розроблено високоефективні за точністю й швидкістю розрахунків фізико-математичні моделі, методи і алгоритми. Виявлено ряд нових фізичних закономірностей щодо формування характеристик електромагнітного поля, яке випромінюється щілинними структурами. Визначено умови, за яких можливо реалізувати необхідні частотно-енергетичні, просторові, часові, просторово-часові, поляризаційні та спрямовані характеристики полів, які збуджуються хвилевідно-щілинними та смужковими структурами, у тому числі багатоелементними та з діелектричними неоднорідностями.
У роботі одержано розв’язання комплексу внутрішніх і зовнішніх задач електродинаміки, які пов'язані з вирішенням проблеми розвитку теорії, створення математичних моделей і розробки ефективних методів розрахунку основних характеристик щілинних випромінювачів і багатоелементних щілинних систем, а також із з'ясуванням фізичних закономірностей і особливостей збудження, розсіяння та випромінювання стаціонарних і нестаціонарних електромагнітних полів щілинними структурами довільної довжини, конфігурації, об’єму, кількості випромінюючих елементів, їх взаємної орієнтації та з різними матеріальними параметрами. Практична цінність отриманих результатів обумовлена можливістю створення на основі розвинутої теорії й виявлених фізичних властивостей випромінюваних електромагнітних полів хвилевідно-щілинних антен, малогабаритних випромінюючих і фідерних пристроїв з поліпшеними або новими функціональними можливостями, що сприятиме подальшому розвитку елементної бази НВЧ і КВЧ діапазонів та створенню приймально-передавальних систем для сучасних радіотехнічних комплексів.
Основні результати роботи:
1. Запропоновано нові методи та підходи до розв’язання інтегро-диференціального рівняння щодо магнітного струму в щілинних випромінювачах й отворах зв'язку, які дозволяють створити вдосконалені математичні моделі, ефективні методи та алгоритми розрахунку характеристик випромінюваних монохроматичних та нестаціонарних полів:
- уперше методом усереднення отримано нове наближене аналітичне розв’язання рівняння для струму в щілині довільної довжини (), яке ефективне для розв’язання задач відносно щілин різної орієнтації у стінках багатомодового хвилеводу та резонатору й задач щодо багатоелементних щілинних систем;
- запропоновано й обґрунтовано методику визначення амплітудно-фазового розподілу струму в електрично довгій (десятки й сотні довжин хвиль) щілині з застосуванням обмеженої кількості тригонометричних базисних функцій розподілу поля в ній. Розроблена методика дозволила модифікувати метод Гальоркіна і вперше застосувати його для розв’язання електродинамічних задач щодо хвилеведучих структур з такими випромінювачами і значно скоротити час для розрахунку їх характеристик;
- уперше отримано електродинамічне розв’язання задач збудження хвилеводу поздовжньою щілиною довільної довжини із шириною, що змінюється вздовж неї;
- сформульовано й розв’язано задачу про випромінювання криволінійною щілиною, яка прорізана в широкій стінці прямокутного хвилеводу. Побудовано математичну модель, що дозволила вперше врахувати товщину стінки хвилеводу, діелектричне заповнення і різну кривизну щілини;
- уперше отримано ефективне і доступне для широкого практичного застосування електродинамічне розв’язання граничної задачі для нахилених щілин, прорізаних у вузькій стінці кінцевої товщини прямокутного хвилеводу, коли щілина має вирізи в його широкій стінці;
- розвинено декомпозиційний метод для розв’язання задач випромінювання монохроматичних і нестаціонарних полів щілинними структурами, які виконані на основі широкосмугових ліній передачі, з урахуванням крайових ефектів і втрат на випромінювання. Уперше у часовій області розв’язано задачі щодо випромінювання й розсіяння нестаціонарних полів на кільцевих і прямокутних щілинах, а також системі таких щілин. Отримано аналітичне розв’язання задачі для амплітуд випромінюваного поля при збудженні щілини хвилею з довільною залежністю від часу.
2. Отримані в роботі аналітичні й чисельно-аналітичні розв’язання задач збудження хвилеводу щілинами прямокутної і непрямокутної форми й довільної електричної довжини з різними геометричними та матеріальними параметрами дозволили застосувати електродинамічні методи для розрахунку їх характеристик за різними режимами збудження і виявити ряд нових фізичних закономірностей щодо формування електромагнітного поля, випромінюваного такими структурами, а також підтвердити й кількісно оцінити ряд раніше відомих та гіпотетично передбачуваних результатів:
- уперше показано, що для електрично довгих щілин () може бути реалізований амплітудний розподіл не тільки сильно осцилюючий або експоненціально спадаючий уздовж щілини, але й спадаючий до країв щілини (близький до виду напівперіоду синусоїди). Встановлено, що апроксимація розподілу експоненціально спадаючою або постійною функціями, які, як правило, використовуються на практиці, є не коректною й не може бути основою для створення антен з оптимальними робочими характеристиками. Показано перспективність створення на основі таких щілин антен “витікаючої хвилі” з високим значенням коефіцієнта підсилення і рівнем бічних пелюстків меншим, ніж -20дБ;
- виявлено, що залежно від положення щілини у стінці хвилеводу можлива поява двох і більше резонансних частот, а також збіг резонансних частот щілини при різних її зсувах;
- уперше проаналізовано характеристики щілинного випромінювача, розташованого у надрозмірному хвилеводі, збуджуваного вищими типами хвиль. Показано, що при переході в багатомодовий режим його збудження щілини не випромінюють на частотах, які відповідають збудженню вищих модів;
- уперше розраховано частотні залежності коефіцієнтів випромінювання й резонансних довжин поодиноких щілин і системи нахилених щілин, прорізаних у вузькій стінці кінцевої товщини прямокутного хвилеводу з вирізами в його широкій стінці для різної геометрії щілин. Показано, що електрична довжина резонансної щілини при будь-яких кутах її нахилу та вирізах завжди більша за напівхвильове значення щілини. При зміні кута нахилу щілини й довжини вирізу в широку стінку хвилеводу реактивна частина провідності щілини може залишатися постійною або рівнятися нулю при зміні кута нахилу щілини до 20 від нормалі до широкої стінки хвилеводу;
- уперше виявлено, що в системі з двох щілин зв’язку в спільній широкій стінці двох прямокутних хвилеводів при розташуванні однієї з щілин на осі хвилеводу спостерігається два резонанси, зсунутих на від резонансної частоти поодинокої щілини, збуджуваної хвилею. Визначено умови їх виникнення. Встановлено, що через сильний взаємний вплив щілин зв'язку мінімальне значення коефіцієнту відбиття досягається при відстані між щілинами = 0.4lg, а не при = 0.25, як це відзначається в літературі, коли не враховується взаємодія щілин;
- шляхом застосування щілинних елементів з різними геометричними та матеріальними параметрами можна створити як вузькосмуговий, так і широкосмуговий випромінювач на будь-яку задану робочу довжину хвилі хвилеводу. При цьому робоча смуга частот за рівнем -3дБ випромінюваної потужності у комбінованому (“груповому”) випромінювачі може скласти менш 1% у вузькосмугових і понад (3040)% у широкосмугових випромінювачах;
- на основі отриманого вперше розв’язання задачі збудження напівнескінченного хвилеводу імпульсом струму з довільною залежністю від часу в наближенні Кірхгофа розраховано поле, яке випромінюється відкритим кінцем прямокутного хвилеводу з безкінечним фланцем. Показано, що для формування коротких зондуючих імпульсів необхідно послабляти вплив дисперсійних властивостей хвилеводу шляхом використання плоского джерела у вигляді широкої смуги з рівномірним розподілом щільності струму;
- на основі строгого розв’язання модельної задачі збудження відкритої незамкнутої циліндричної поверхні магнітним диполем, розташованим у довільній області простору, показано, що при наявності вузької поздовжньої щілини у циліндричному хвилеводі (циліндра з невеликим розкривом) і розташуванням паралельного до ребра розкриву магнітного диполя під кутом близьким до 90 від напрямку на щілину відносно вісі циліндра вплив поздовжньої щілини на характеристики спрямованості диполя практично не позначається. Розташування магнітного диполя безпосередньо поблизу ребра відкритої циліндричної структури може істотно змінювати напрямок головного максимуму його діаграми спрямованості.
3. Використання функцій як базисних, отриманих методом усереднення та модифікованим методом Гальоркіна, дозволило значно знизити порядок СЛАР і вперше застосувати електродинамічний метод наведених магніторушійних сил для розрахунку характеристик випромінювання багатьох видів щілинних структур, у тому числі багаточастотних і на багатомодових хвилеводах та зі спільною або секціонованою апертурою, а також провести чисельну оптимізацію їх характеристик і вказати шляхи практичної реалізації антен та антенних решіток з високими, раніше не досяжними робочими характеристиками:
- уперше теоретично показано, що сильний внутрішній і зовнішній взаємний зв'язок між випромінювачами багатоелементних решіток можна нарівні з довільними геометричними та матеріальними параметрами щілинних елементів цілеспрямовано використовувати для керування амплітудно-фазовим розподілом полів на випромінюючій апертурі антен біжучої хвилі, фазованих антенних решіток поперечного випромінювання та антен “витікаючої хвилі”, а також для створення еквідистантних та нееквідистантних антенних систем з оптимальними частотно-енергетичними та просторовими характеристиками;
- побудована математична модель, яка дозволила вперше застосувати електродинамічний метод розрахунку багаточастотних хвилевідно-щілинних решіток із довільною довжиною щілинних елементів у підрешітках, у тому числі зі спільною апертурою та на базі багатомодових хвилеводів. Показано, що при створенні багаточастотних щілинних решіток при виборі параметрів щілинних випромінювачів у підрешітках необхідно враховувати дисперсійні властивості хвилеводу;
- показано, що у хвилевідно-резонаторно-щілинних решітках із секціонованою апертурою взаємний вплив між щілиною зв'язку й випромінюючими щілинами призводить до сильної залежності випромінюваної потужності, коефіцієнта відбиття, амплітудно-фазового розподілу у решітках від положення щілин зв'язку і випромінюючих щілин у стінках резонаторів, що утворюють її апертуру. Наведені рішення дозволяють визначити умови, за яких можливо реалізувати необхідні частотно-енергетичні та просторові характеристики решіток;
- побудована математична модель розрахунку характеристик багатоелементних решіток з нахиленими щілинами у вузькій стінці прямокутного хвилеводу, яка дозволила вперше розрахувати хвилевідно-щілинні решітки із щілинами різної загальної довжини та різною довжиною вирізів у широкій стінці хвилеводу при довільній орієнтації й відстані між ними. Проведені розрахунки лінійної фазованої антенної решітки біжучої хвилі й антен “витікаючої хвилі” дозволили реалізувати решітки, що мають велике значення коефіцієнта випромінювання () і низьке значення коефіцієнта відбиття () у хвилевідному тракті та низький (менше
-35дБ) рівень бокових пелюстків діаграми спрямованості.
4. Отримано розв’язання задач для поля, що випромінюється системою щілин при збудженні їх імпульсами з довільними формою та часом затримки. Досліджено характеристики і надано рекомендації щодо створення ефективних випромінювачів і випромінюючих систем на основі металодіелектричних структур:
- теоретичні й експериментальні дослідження планарних металодіелектричних щілинних антен з апертурою, що розширюється, при монохроматичному й нестаціонарному збудженні показали, що такі антени мають широку робочу смугу частот і слабку дисперсію. Розроблено щілинну антену, що розширюється, з оптимізованим профілем розкриву й робочою частотною смугою (0.512)ГГЦ у монохроматичному режимі збудження, яка дає при збудженні гаусовим імпульсом тривалістю Т 1нс мінімальне спотворення часової форми випромінюваного сигналу;
- отримано аналітичне розв’язання задачі для поля розсіяння складних антенних структур, у тому числі лінійних і двовимірних антенних решіток у випадку збудження їх нестаціонарним полем з довільними формою та часом збудження. Показано можливість формування імпульсного випромінювання й електронного сканування діаграми спрямованості за рахунок заданої часової затримки;
- уперше із залученням методу моментів побудована модель випромінюючої структури на основі гібридної лінії передачі з поздовжнім електрично довгим випромінюючим елементом. Показана можливість керування режимом "витікання" потужності шляхом зміни взаємної орієнтації випромінюючих елементів структури. Експериментально показана можливість створення випромінюючої системи на базі ізольованого дзеркального діелектричного хвилеводу з електродинамічними характеристиками, перспективними для практичного застосування;
- показано перспективність застосування смужкових випромінюючих елементів з екраном у вигляді смужкових випромінювачів з підвищеною спрямованістю при створенні нееквідистантних двовимірних, двополяризаційних плоских антенних решіток із відхиленим максимумом діаграми спрямованості і зниженими (у порівнянні, наприклад, з еквідистантними фазованими антенними решітками) вагогабаритними характеристиками.
5. Практично всі отримані в роботі теоретичні результати підтверджені результатами експериментальних досліджень. Там, де це можливо (або в окремих випадках, або у випадку можливих граничних переходів до об'єктів, дослідження яких відомі у літературі) проведене порівняння з теоретичними й експериментальними результатами, отриманими авторами інших робіт.
Публікації автора:
Пенкин Ю.М., Катрич В.А. Возбуждение электромагнитных волн в объемах с координатными границами. – Харьков: Факт, 2003. – 231 с.
Горобец Н.Н., Жиронкина А.В., Катрич В.А., Филипов Л.В., Яцук Л.П. Расчет резонансных волноводно-щелевых антенн со щелями в обеих широких стенках прямоугольных волноводах // Техника средств связи. Сер. Техника радиосвязи. – 1982. – Вып. 2. – C.23-32.
Горобец Н.Н., Жиронкина А.В., Катрич В.А., Лященко В.А., Яцук Л.П. Вопросы приближенной теории волноводно-щелевых излучателей и отверстий связи // Сб. науч.-метод. статей по прикладной электродинамике. –1983. – Вып 5. – C. 150-188.
Яцук Л.П., Катрич В.А. Щели в волноводе со слоистым диэлектриком // Изв. вузов. Радиофизика. –1984. – Т. 27, № 8. – C. 1037-1042.
Яцук Л.П., Жиронкина А.В., Катрич В.А. Произвольно расположенное щелевое отверстие связи в полубесконечном волноводе // Электродинамика и радиофизическое приборостроение. – Днепропетр.: ДГУ, 1985. – С. 22-23.
Яцук Л.П., Жиронкина А.В., Катрич В.А., Пенкин Ю.М. Решение задачи возбуждения прямоугольного волновода магнитным током // Изв. вузов. Радиоэлектроника. – 1987. – Т. 30, № 5. – С. 37-41.
Жиронкина А.В., Яцук Л.П., Катрич В.А. Сдвоенная щель как элемент связи электродинамических объемов // Радиотехника. – 1993. – №1. – С. 56-63.
Яцук Л.П., Жиронкина А.В., Катрич В.А. Резонансные свойства узких щелей в широкой стенке бесконечного прямоугольного волновода // Радиотехника. –1996. – №7. – С. 36-40.
Яцук Л.П., Катрич В.А., Жиронкина А.В. Вопросы теории элементов и устройств СВЧ трактов // Изв. вузов. Радиоэлектроника. – 1996. – Т. 39, № 9-10. – С. 29-38.
Dumin A.N., Katrich V.A., Pivnenko S.N. Radiation of Short Pulses from the Open End of Coaxial Waveguide // Telecommunication and Radio Engineering. – 1997. – Vоl. 51, № 11-12. – P.81-89.
Katrich V.A. On Calculation of Radiation Field from Complex-Shaped Slot in Rectangular Waveguide // Telecommunication and Radio Engineering. – 1999. – Vol. 53, № 4-5. – P.83-87.
Жакин А.И., Катрич В.А., Мартыненко С.А. Об излучении узкой криволинейной щели в прямоугольном волноводе // Вісн. Дніпропетр. ун-ту. Фізика. Радіоелектроніка. – 2000. – № 6. – С. 89-99.
Думин А.Н., Катрич В.А., Колчигин Н.Н., Пивненко С.Н., Третьяков О.А. Дифракция нестационарной ТЕМ-волны на открытом конце коаксиального волновода // Радиофизика и радиоастрономия. – 2000. – Т. 5, №1. – С. 55-66.
Lyashenko V.A., Katrich V.A. External Admittances of Wide Slots // Telecommunication and Radio Engineering. – 2002. – Vol. 57, № 1. – Р. 1-7.
Горобец Н.Н., Катрич В.А., Шепилко Е.В. Излучение магнитного диполя, расположенного вблизи цилиндрической ленты или цилиндра с продольной щелью // Изв. вузов. Радиоэлектроника. – 2000. – Т. 43, № 10. – С. 27-34.
Katrich V.A., Pogarsky S.A., Saprykin I.I., Chumachenko V.A. Wave Interaction Between Eigenmode of Hybrid Structure and Microstrip Elements // International Journal of Infrared and Millimeter Waves. – 2000. – Vol. 21, № 3. – Р. 429-436.
Katrich V.A., Pogarsky S.A., Saprykin I.I., Shaulov E.A. The Mechanism of Isolated Image Guide Eigenmode and Elementary Microstrip Radiators Interaction // International Journal of Infrared and Millimeter Waves. – 2001. – Vol. 22, № 5. – Р. 773-778.
Катрич В.О., Лященко В.О., Шепілко Є.В. Про одну властивість щілин у хвилеведучих структурах // Вісн. Харків. нац. ун-ту. Радіофізика та електроніка. – 2001. – № 513. – С. 123-125.
Катрич В.А., Лященко В.А., Полуяненко Н.А. Волноводно-щелевые излучатели вытекающей волны // Зарубежная радиоэлектроника. Успехи современной радиоэлектроники. – 2001. – № 6. – С. 72-79.
Katrich V.A., Nesterenko M.V. Power Characteristics of Electrically Long Longitudinal Slots in Rectangular Waveguides // Telecommunication and Radio Engineering. – 2002. – Vol. 53, № 11-12. – P. 37-43.
Катрич В.А., Нестеренко М.В., Хижняк Н.А. Асимптотическое решение интегрального уравнения для магнитного тока в щелевых излучателях и отверстиях связи // Радиофизика и радиоастрономия. – 2001. – Т. 6, № 3. – С. 230-240.
Katrich V.A., Martynenko S.A., Yatsuk L.P. Inclined Slot in the Narrow Wall of Rectangular Waveguide // Telecommunication and Radio Engineering. – 2002. – Vol. 57, № 8-9. – P. 33-39.
Berdnik S.L., Katrich V.A., Lyashchenko N.A., Polyanov N.A. Energy Characteristics and Directed Properties of Electrically Long Longitudinal Slot in a Rectangular Waveguide // Telecommunication and Radio Engineering. – 2002. – Vol. 58, № 3-4. – P. 93-100.
Бердник С.Л., Катрич В.А., Лященко В.А. Энергетические и направленные характеристики комбинированных волноводно-щелевых излучателей // Вісн. Харків. нац. ун-ту. Радіофізика та електроніка. – 2002. – № 544. – С. 39-42.
Katrich V.A., Nesterenko M.V. The Near-Zone Field and Resonant Frequencies of Narrow Longitudinal Slоts in the Broad Face of a Rectangular Waveguide // Telecommunication and Radio Engineering. – 2003. – Vol. 60, № 1-2. – P. 125-131.
Катрич В.А., Нестеренко М.В. Электромагнитная связь прямоугольных волноводов через узкие щели в общих стенках // Радиотехника: Всеукр. межвед. научн.-техн. сб. – 2002. – Вып. 127. – С. 77-84.
Катрич В.А., Нестеренко М.В., Яцук Л.П., Бердник С.Л. Метод наведенных магнитодвижущих сил для электрически длинных щелей в стенках волноводов // Изв. вузов. Радиоэлектроника. – 2002. – Т. 45, № 12. – С. 14-22.
Бутрым А.Ю., Катрич В.А., Колчигин Н.Н., Пивненко С.Н. Влияние несинхронности возбуждения апертуры на излучение импульсных сигналов// Вісн. Дніпропетр. ун-ту. Фізика. Радіоелектроніка. – 2002. – № 9. – С. 74-85.
Катрич В.А., Нестеренко М.В., Хижняк Н.А. Сравнительный анализ аналитических методов решения интегральных уравнений для магнитного тока в щелевых излучателях // Зарубежная радиоэлектроника. Успехи современной радиоэлектроники. – 2002. – № 12. – С. 15-25.
Катрич В.А., Мартыненко С.А., Яцук Л.П. Энергетические характеристики системы двух наклонных щелей в узкой стенке прямоугольного волновода // Радиофизика и радиоастрономия. – 2002. – Т. 7, № 3. – С. 289-295.
Butrym A.Yu., Katrich V.A., Kazansky O.V., Kolchigin N.N., Pivnenko S.N. Time-Domain Modeling of Short Pulses Radiation With Aperture Decomposition Method // Radio Physics and Radio Astronomy. – 2002. – Vol. 7, № 4. – Р. 394-397.
Бердник С.Л., Катрич В.А., Лященко В.А. Двухчастотные щелевые антенны на многомодовых волноводах // Вісн. Харків. нац. ун-ту. Радіофізика та електроніка. – 2002. – № 570. – С. 18-21.
Катрич В.А., Нестеренко М.В., Бердник С.Л. Метод наведенных магнитодвижущих сил для системы поперечных щелей в широкой стенке прямоугольного волновода // Радиотехника: Всеукр. межвед. научн.-техн. сб. – 2003. – Вып. 131. – С. 76-82.
Катрич В.А., Лященко В.А., Бердник С.Л. Электрически длинные волноводно-щелевые антенны с оптимальными излучающими и направленными характеристиками // Изв. вузов. Радиоэлектроника. – 2003. – Т. 46, № 2. – С. 51-60.
Катрич В.А., Думин А.Н. Излучение нестационарных полей из открытого конца прямоугольного волновода // Изв. вузов. Радиоэлектроника.- 2003. – Т. 46, № 11. – С. 34-42.
Нестеренко М.В., Катрич В.А. Метод магнитодвижущих сил для резонаторно-щелевых излучателей и отверстий связи // Изв. вузов. Радиоэлектроника. – 2004. – Т. 47, № 1-2. – С. 12-20.
Катрич В.А., Мартыненко С.А., Пшеничная С.В. Волноводно-щелевая антенна с наклонными щелями в узкой стенке прямоугольного волновода // Радиотехника: Всеукр. межвед. научн.-технич. сб. – 2004. – Вып. 137. – С. 79-87.
Катрич В.А., Воргуль И.Ю., Лященко В.А., Белогуров Е.Ю., Кийко В.И. Продольная щель с изменяющейся шириной в прямоугольном волноводе // Вісн. Харків. нац. ун-ту. Радіофізика та електроніка. – 2004. – №622. – С. 145-149.
Катрич В.А. Нестационарное излучение системы прямоугольных щелевых излучателей с конечной толщиной стенки // Вісн. Харків. нац. ун-ту. Радіофізика та електроніка. – 2004. – № 646. – С. 176-179.
Горобец Н.Н., Катрич В.А., Ляховский А.А., Шепилко Е.В. Влияние на поле в дальней зоне положения магнитного диполя относительно внешнего края открытого цилиндрического объема // Изв. Вузов. Радиоэлектроника. – 2004. – Т. 47, №7-8. – С. 44-50.
Катрич В.А., Ляховский А.А., Ляховский А.Ф. Влияние условий возбуждения резонатора на характеристики резонансной щелевой линейной антенной решетки // Радиотехника: Всеук. межвед. научн.-техн. сб. – 2004. – Вып. 139. – С. 20-27.
Катрич В.А., Лященко В.А., Бердник С.Л., Пшеничная С.В. Оптимизация характеристик излучения электрически длинных продольных щелей в узкой стенке прямоугольного волновода // Радиофизика и радиоастрономия. – 2004. – Т. 9, № 4. – С. 439-447.
Нестеренко М.В., Катрич В.А., Пенкин Ю.М. Дифракция волны типа на ступенчатом сочленении двух прямоугольных волноводов с импедансной щелевой диафрагмой // Радиофизика и электроника: Сб. научн. тр. Ин-т радиофизики и электроники НАН Украины. – 2004. – Т. 9, № 2. – С. 325-334.
Катрич В.А. Энергетические характеристики многоэлементных резонаторно-щелевых излучателей // Радиоэлектроника и информатика. – 2004. – № 4. – С. 14-17.
Результати дисертації додатково висвітлені в таких працях:
Катрич В.А. Электрически длинные излучатели на основе изолированного зеркального диэлектрического волновода // Вісн. Харків. нац. ун-ту. Радіофізика та електроніка. – 2004. – № 646. – С. 93-97.
Думин А.Н., Катрич В.А. Преобразование энергии нестационарной ТЕМ-волны на излучающей апертуре коаксиального волновода // Вісн. Харків. нац. ун-ту. Радіофізика та електроніка. – 2002. – № 570. – С. 26-29.
Катрич В.А., Лященко В.А., Белогуров Е.Ю., Бердник С.Л. Поперечные щели в стенках прямоугольного волновода // Вісн. Харків. нац. ун-ту. Радіофізика та електроніка. – 2004. – № 622. – С. 82-88.
Катрич В.А., Нестеренко М.В., Бердник С.Л. Метод наведенных магнитодвижущих сил для системы продольных щелей в стенке волноводов // Вісн. Харків. нац. ун-ту. Радіофізика та електроніка. – 2004. – № 622. – С. 95-101.
Катрич В.А., Новохатский Ф.С. Интегральное представление функции Грина для уравнения Гельмгольца в плоскопараллельном и прямоугольном волноводах // Вісн. Харків. нац. ун-ту. Радіофізика та електроніка. – 2002. – № 544. – С. 12-23.
Катрич В.А., Думин А.Н. Излучение нестационарных полей из открытого конца прямоугольного волновода // Сб. докл. Всероссийск. научн. конф. “Сверхширокополосные сигналы в радиолокации, связи и акустике”. – Муром (Россия). – 2003. – C. 77-81.
Katrich V.A. Components and Devices of Microwave-Frequency Circuits // Proc. International Conf. on Antenna Theory and Techniques (ICATT’95). – Kharkov (Ukraine). – 1995. – Р. 90-91.
Нестеренко М.В., Катрич В.А., Кийко В.И. Щелевые антенны в торцах волноводов со встроенными проходными резонаторными фильтрами // Сб. научн. докл. V Междунар. симп. по электронной совместимости и электромагнитной экологии (ЭМС-2003). – Санкт-Петербург (Россия). – 2003. – C. 187-190.
Катрич В.А., Нестеренко М.В., Бердник С.Л. Понижение уровня бокового излучения волноводно-щелевых антенных решеток // Сб. докл. Восьмой Российской научн.-техн. конф. по электромагнитной совместимости и электромагнитной безопасности” (ЭМС-2004). – Санкт-Петербург (Россия). – 2004. – C. 272-277.
