Анотація до роботи:

Дацюк А. В. Збройні етнополітичні конфлікти та шляхи їх врегулювання в контексті забезпечення національної безпеки держави. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 21.01.01 – основи національної безпеки держави (політичні науки). – Національний інститут проблем міжнародної безпеки при РНБО України. – Київ, 2006.

У дисертації досліджується феномен збройних етнополітичних конфліктів та здійснюється системний аналіз їх впливу на національну безпеку держави, що розглядається в якості взаємопов’язаних видів безпеки. Досліджується вплив збройних етнополітичних конфліктів на політичну, економічну, інформаційну, екологічну, гуманітарну, соціальну, демографічну сфери національної безпеки. Автор робить висновок про те, що збройні етнополітичні конфлікти становлять загрозу не лише національній безпеці держав, на території яких вони відбуваються, а й національній безпеці інших держав, реалізації національних інтересів яких перешкоджають ці конфлікти. З огляду на це, врегулювання збройних етнополітичних конфліктів розглядається як складова внутрішньої та зовнішньої політики національної безпеки. Визначено також роль України у врегулюванні збройних етнополітичних конфліктів сучасності, що є умовою як захисту її національної безпеки від загрози цих конфліктів, але й важливим кроком на шляху забезпечення її зовнішньополітичних та зовнішньоекономічних інтересів.

У дисертації на основі комплексного аналізу збройних етнополітичних конфліктів вирішено актуальне завдання з розробки наукових положень і практичних рекомендацій щодо вдосконалення політики безпеки держави в сфері їх врегулювання. Узагальнення результатів дослідження дає змогу сформулювати висновки, що мають теоретичне і практичне значення.

1. Роль, яку відіграють збройні етнополітичні конфлікти у політичному процесі, їх взаємозв’язок з феноменом національної безпеки та проблемою її забезпечення, зумовлюють існування різних підходів у дослідженні проблем збройних етнополітичних конфліктів та національної безпеки держави. Аналіз сучасних концепцій етнополітичних та збройних конфліктів, а також робіт, присвячених дослідженню конкретних збройних етнополітичних конфліктів, дав змогу визначити сутнісні ознаки збройного етнополітичного конфлікту. До них належать: етнічна (його суб’єкти визначаються за етнічною ознакою), політична (сторони конфлікту переслідують власні політичні інтереси, що реалізуються в боротьбі за політичну владу і сфери її поширення) та збройна (боротьба ведеться із застосуванням збройної сили) сутнісні складові.

1. Насильство в збройних етнополітичних конфліктах має політичний, економічний, інформаційний та збройний характер. Збройне насильство має домінуюче значення і становить їх зміст як збройних конфліктів. Виокремлено низку особливостей насильства в збройних етнополітичних конфліктах: по-перше, воно може виходити за межі політичної, економічної та військової доцільності і ґрунтуватися лише на етнічній або релігійній приналежності об’єкта здійснення насильницьких дій; по-друге, специфіка здійснення насильства досить часто має культурну та релігійну зумовленість; по-третє, насильство у збройному етнополітичному конфлікті має циклічний характер, тобто насильницькі дії однієї зі сторін викликають аналогічні дії з боку другої, що, в свою чергу, сприяє циклічній взаємозумовленості насильства.

2. Специфіка впливу збройних етнополітичних конфліктів на систему національної безпеки держави залежить від низки показників, до яких належать форми і засоби збройної боротьби, інші прояви насильства, що мають місце у певному конфлікті, тривалість та інтенсивність збройного протистояння, склад його учасників і їх військовий, економічний та мобілізаційний потенціал, масштаб території, охопленої конфліктом, а також її політичне і економічне значення. Збройні етнополітичні конфлікти спричиняють деструктивний вплив на національну безпеку держави в політичній, економічній, воєнній, інформаційній, екологічній, соціальній, гуманітарній та демографічній сферах. Саме тому збройні етнополітичні конфлікти становлять загрозу системі національної безпеки держави. Ескалація збройного етнополітичного конфлікту зменшує рівень забезпечення життєво важливих інтересів особи, суспільства та держави. Ця загроза має системний характер і може призвести до руйнації системи національної безпеки держави як цілісної соціальної системи. Вплив конфлікту на національну безпеку іноземних держав залежить від наближення їх території до зони конфлікту та змісту їх національних інтересів у конфліктному ареалі. Поширення тероризму та можливість застосування зброї масового ураження, тенденція до розширення за складом учасників і набуття міжнародного характеру перетворює збройні етнополітичні конфлікти на загрозу не лише національній безпеці держав, на території яких вони відбуваються, а й на загрозу безпеці інших держав світу.

3. Врегулювання збройних етнополітичних конфліктів є важливою умовою забезпечення безпеки на міжнародному та національному рівнях. З огляду на це, пріоритетним напрямом внутрішньої політики безпеки держав, в яких вони відбуваються, та зовнішньої політики безпеки інших держав світу є здійснення і вдосконалення практики врегулювання конфліктів цього типу. Виходячи з пріоритетного значення мирного врегулювання, доцільним є застосування комплексного підходу, що передбачає, у разі необхідності, поєднання мирних (ненасильницьких) та силових дій із забезпечення національної безпеки і подоланні загрози збройних етнополітичних конфліктів. Здійснення силових, примусових дій інформаційного, політичного, економічного та військового характеру повинно розглядатись як допоміжний захід, що застосовується з метою створення сприятливих умов для мирного врегулювання, і бути адекватним існуючій загрозі, відповідати чинним нормам національного та міжнародного права. Врегулювання збройного етнополітичного конфлікту передбачає подолання циклу насильства, що є можливим лише за умови застосування ненасильницьких методів розв’язання протиріч в етнополітичній сфері у форматі прямих переговорів або переговорів за участю посередників .

4. Участь України у врегулюванні й попередженні збройних етнополітичних конфліктів сучасності є важливою умовою реалізації її національних інтересів в економічній та зовнішньополітичній сферах. Для України найбільшу загрозу становлять неврегульовані конфлікти на території колишньої Югославії, в Придністров’ї, Чечні, Нагірному Карабасі, Абхазії, Південній та Північній Осетії. Вони мають місце у наближенні до українських кордонів і негативно відбиваються на економічних відносинах, розвитку транспортних комунікацій в регіонах пріоритетних національних інтересів України. Ескалація цих конфліктів загрожує збільшенням потоків біженців, а зони етнополітичної нестабільності створюють сприятливі умови для контрабандних операцій та наркотрафіку через територію України, загрожують безпеці українських громадян, які перебувають на території країн, охоплених конфліктом. Незважаючи на досить активну діяльність із забезпечення миру та стабільності в зонах етнополітичної напруженості, Україна не повною мірою використала свій потенціал одного з провідних суб’єктів урегулювання етнополітичних конфліктів сучасності. Серед основних напрямів активізації зовнішньої політики безпеки України слід навести врегулювання придністровського, абхазького, південно-осетинського та нагірно-карабахського конфліктів, що залишаються чинником дестабілізації на території країн ОДЕР-ГУАМ і перешкоджають розвитку цієї міжнародної організації.

Публікації автора:

1. Дацюк А. Чеченський етнополітичний конфлікт: передумови виникнення, динаміка та проблема врегулювання // Людина і політика. – 2003. – № 6 (30). – С. 34-43.

2. Дацюк А. Збройні етнополітичні конфлікти та національна безпека держави: теоретико-методологічні аспекти дослідження // Людина і політика. – 2004. – № 5(35). – С. 3-16.

3. Дацюк А. Політика України з урегулювання збройних етнополітичних конфліктів: досвід та перспективи // Стратегічна панорама. – 2006. – № 1. – С. 144-148.

4. Дацюк А. Сучасні збройні етнополітичні конфлікти як дестабілізуючий фактор впливу на безпеку країн слов’янського світу // Актуальні проблеми слов’янознавства. Збірник наукових праць: У 2 ч. – Ч. 2. – К.: КСУ, 2004. – С. 90-96.

5. Дацюк А. Національна безпека держави в умовах сучасної полі конфліктної ситуації в світі: основні теоретичні напрямки дослідження // Міжнародна наукова конференція “Дні науки філософського факультету – 2005” (26 – 27 квітня 2005 року): Матеріали доповідей та виступів.. – К.: ВПЦ “Київський університет”, 2005. – Ч. VI. – С. 29-31.

6. Datsyuk A. Ecological Security in Conditions of Contemporary Military-Political Situation in the World // Materials of 9th International Student Conference "Economics for Ecology". Sumy, Ukraine, May 5-9, 2005 р. – Суми: Вид-во СумДУ, 2005. – P. 36-37.