У дисертаційній роботі проведене теоретичне узагальнення і нове вирішення науково-практичної задачи сучасної фтизіатрії - підвищення ефективності комплексного лікування хворих на туберкульоз легень із застосуванням магніто-ультразвукової терапії на ранніх строках специфічої протитуберкульозної терапії. 1. Обґрунтовано використання магніто-ультразвукової терапії в комплексному лікуванні хворих з вогнищевою, інфільтративною і дисемінованою формами вперше виявленого туберкульозу легень, як методу патогенетичного лікування, починаючи з 1-2-го місяця специфічної протитуберкульозної терапії, яка полягає у використанні магнітного поля та ультразвуку низькочастотного діапазону. 2. Магніто-ультразвукова терапія у комплексному лікуванні хворих на туберкульоз легень сприяє підвищенню його ефективності, що виражається у більш швидкій, ніж тільки при застосуванні хіміотерапії, ліквідації катаральних явищ у легенях (на 0,62 міс), кашлю (на 0,85 міс) і харкотиння (на 0,51 міс), прискореному і повному розсмоктуванню вогнищево-інфільтративних змін в легенях. Середні строки регресії вогнищево-інфільтративних змін в легенях в основній групі (4,04±0,21) міс були на 1,09 міс меншими, ніж в контрольній (5,13±0,17) міс (Р<0,01). 3. Застосування магніто-ультразвукової терапії сприяє прискоренню загоєння порожнин розпаду в легеневій тканині та припиненню бактеріовиділення. Загоєння порожнин розпаду в легенях відбулося у 95,5 % хворих основної групи і у 90,9 % контрольної групи (Р>0,05), бактеріовиділення припинилось у 100 % хворих обох груп. Середні строки закриття порожнин деструкції у хворих основної групи склали (4,33±0,33) міс, а в контрольній – (5,45±0,33) міс, різниця статистично достовірна (Р<0,02). Середні терміни припинення бактеріовиділення склали в основній групі (1,79±0,13) міс, в контрольній – (2,39±0,17) міс (Р<0,01). 4. Завдяки застосуванню магніто-ультразвукової терапії в комплексному лікуванні хворих на туберкульоз легень зменшуються залишкові зміни в легенях. Так, малі залишкові зміни в легенях по закінченні стаціонарного етапу лікування мали місце відповідно у 48 (78,7 %) та у 33 (58,9 %) хворих основної та контрольної груп, і відповідно, були достовірними (Р<0,05). 5. Магніто-ультразвукова терапія може викликати загальну та вогнищеву реакції. Основними проявами загальної реакції були підвищення температури тіла до субфебрильних показників, сонливість, головний біль. Вогнищева реакція визначається появою або посиленням кашлю, появою або збільшенням кількості харкотиння, вологих хрипів над місцем проекції туберкульозного ураження. Всі реакції носять короткочасний характер і не чинять перепон щодо продовження лікування ультразвуком та магнітним полем. Поява вогнищевої реакції, що свідчить про підсилення процесів мікроальтерації, потребує лише перерви в лікуванні на 1-2 дні з наступним відновленням проведення процедур. 6. Магніто-ультразвукова терапія сприяє нормалізації показників імунітету на більш ранніх етапах стаціонарного лікування, що також покращує показники ефективності лікування у хворих на вперше виявлений туберкульоз легень. Після проведення магніто-ультразвукової терапії показник відносної кількості лімфоцитів в крові значно відрізняється від показника до лікування – відповідно (34,11±1,43)% та (29,65±1,52%) (Р<0,05), визначається значне покращення по СD3-Т-лімфоцитам (59,12±1,13)% і приближується до значень цього показника у здорових донорів (59,70±2,28)% (Р>0,05); в основній групі при порівнянні показників по СD4-Т-хелперам до та після магніто-ультразвукової терапії – відповідно (23,3±0,76)% та (30,8±1,03)% були виявлені статистично значимі відмінності (Р<0,05). Тоді як в контрольній групі достовірної різниці по всім вищевказаним показникам не було виявлено. |