1. Аналіз і узагальнення літературних джерел свідчать, що заняття з фізичного виховання за чинною навчальною програмою для вищих навчальних закладів України недостатньо покращують фізичне здоров’я та фізичну підготовленість студентів. Одним з ефективних напрямків удосконалення системи фізичного виховання у вищих навчальних закладах є планування величини і спрямованості фізичних навантажень студентів з урахуванням їхніх соматотипів, оскільки соматотип є ознакою, за якою можна прогнозувати резерви функціональних можливостей організму та якісних параметрів фізичної підготовленості. У науково-методичній літературі недостатньо обґрунтовано рекомендації щодо побудови системи фізичного виховання студентів з урахуванням їхніх соматотипів. 2. Результати пошукових досліджень свідчать, що у дівчат 17-19 років рівень фізичного здоров’я, яке оцінювали за відносним показником максимального споживання кисню, зумовлений соматотипом. Найвищі значення відносного показника максимального споживання кисню виявлено у представниць ектоморфного (46,8 млхв-1кг-1) та збалансованого (46,1 млхв-1кг-1) соматотипів. Найнижчі значення відносного показника максимального споживання кисню зареєстровано у представниць ендоморфного (39,4 млхв-1кг-1) та ендоморфно-мезоморфного (42,8 млхв-1кг-1) соматотипів. 3. Анаеробні (лактатні) можливості за абсолютним показником максимальної кількості зовнішньої механічної роботи за 1 хв у представниць різних соматотипів також суттєво відрізняються. Представниці ендоморфного та ендоморфно-мезоморфного соматотипів мають найвищі абсолютні величини максимальної кількості зовнішньої механічної роботи за 1 хв (1508,8 та 1450,1 кгмхв-1 відповідно). У дівчат ектоморфного та збалансованого соматотипів виявлені найнижчі абсолютні величини максимальної кількості зовнішньої механічної роботи за 1 хв (1290,2 та 1273,0 кгмхв-1 відповідно). 4. За якісними параметрами фізичної підготовленості, визначеними за Державними тестами фізичної підготовленості населення України, представниці ендоморфно-мезоморфного соматотипу переважають дівчат ектоморфного соматотипу у прояві силової витривалості (р < 0,05). Розбіжності у рівні прояву швидкості, витривалості, вибухової сили, спритності, швидкісно-силової витривалості та гнучкості у представниць різних соматотипів статистично не доведені. 5. Заняття за чинною навчальною програмою з фізичного виховання для вищих навчальних закладів України упродовж навчального року не сприяють вірогідному зростанню параметрів фізичної підготовленості (швидкості, витривалості, вибухової сили, спритності, швидкісно-силової витривалості, гнучкості і силової витривалості), а також показників фізичного здоров’я (р > 0,05) 17-19-річних дівчат, що свідчить про недостатню її ефективність. 6. Заняття за авторською програмою легкоатлетичного спрямування, що передбачає бігові навантаження із застосуванням безперервного методу з величиною енерговитрат близько 48% від максимально допустимих, вірогідно (р < 0,01) сприяють покращенню фізичного здоров’я дівчат 17-19 років ендоморфного та збалансованого соматотипів, про що свідчить зростання максимального споживання кисню (на 6,4 та 12,4% відповідно) упродовж 28 тижнів від початку занять. 7. Ефективність впливу фізичних тренувань різного спрямування на якісні параметри фізичної підготовленості студенток також обумовлена соматотипом. Зокрема, заняття за авторською програмою ігрового спрямування впродовж навчального року викликали адаптаційні зміни, які сприяли вірогідному зростанню спритності (на 3,7% при p < 0,001) у представниць ектоморфного соматотипу та швидкості (на 4,0% при p < 0,01) й вибухової сили (на 10,0% при p < 0,05) у представниць збалансованого соматотипу. Заняття за програмою легкоатлетичного спрямування з біговими навантаженнями, енерговитрати яких становлять близько 48% від максимально допустимих, сприяли зростанню витривалості у представниць ендоморфного та збалансованого соматотипів (на 5,4 та 5,9% відповідно при p < 0,05). Заняття за програмою силового спрямування викликали зростання вибухової сили у представниць ендоморфного та збалансованого соматотипів (на 9,5 та 7,7% відповідно при p < 0,05), швидкісно-силової витривалості у представниць ектоморфного та збалансованого соматотипів (на 60,7% при p < 0,001 та 16,9% при p < 0,05 відповідно), гнучкості у представниць ектоморфного соматотипу (на 40,0% при p < 0,05), силової витривалості у представниць ектоморфного та збалансованого соматотипу (на 75,8 та 44,0% відповідно при p < 0,05). 8. Фізичні навантаження за авторською програмою легкоатлетичного спрямування, які передбачають бігові навантаження з енерговитратами близько 29% від максимально допустимих, викликають позитивні адаптаційні зміни біоелектричної активності серця, що проявляється збільшенням інтервалу R-R у представниць ектоморфного та ендоморфного соматотипів (на 4,9 та 5,1% відповідно при p < 0,05), ендоморфно-мезоморфного та збалансованого соматотипів (на 6,7 та 5,8% відповідно при p < 0,01). Заняття за програмою легкоатлетичного спрямування з енерговитратами бігових навантажень близько 48% від максимально допустимих у представниць ектоморфного та ендоморфно-мезоморфного соматотипів сприяють збільшенню інтервалу R-R (на 6,0 та 6,2% відповідно при p < 0,01). У представниць ендоморфного та збалансованого соматотипів такі навантаження, крім збільшення інтервалу R-R (на 6,2 та 7,4% відповідно при p < 0,01), викликають збільшення інтервалу Q – T (на 7,0 та 5,2% відповідно при р < 0,05) і зменшення вольтажу зубця Р (на 11,8 та 13,0% відповідно при р < 0,05). 9. Адаптаційні зміни системи зовнішнього дихання у представниць різних соматотипів у наслідок застосування програми легкоатлетичного спрямування з біговими навантаженнями, енерговитрати яких становлять близько 29% від максимально допустимих, проявилися підвищенням життєвої ємності легень у представниць ендоморфно-мезоморфного соматотипу (на 11,1% при p < 0,05). Заняття за програмою легкоатлетичного спрямування з біговими навантаженнями, енерговитрати яких становлять близько 48% від максимально допустимих, також сприяють підвищенню життєвої ємності легень у представниць ектоморфного, ендоморфного та ендоморфно-мезоморфного соматотипів (на 12,9; 15,2 та 14,3% відповідно при p < 0,01). Крім того, у дівчат ендоморфно-мезоморфного соматотипу такі навантаження збільшили потужність форсованого вдиху (на 10,5% при p < 0,01). 10. Заняття за програмами легкоатлетичного спрямування, які включають бігові навантаження з енерговитратами близько 29 і 48% від максимально допустимих, сприяють зменшенню (з 8,6 до 5,2% та з 8,6 до 2,8% відповідно) кількості осіб з підвищенням діастолічного тиску як реакцією на дозовані фізичні навантаження. Разом з тим заняття за програмою силового спрямування збільшують кількість осіб з підвищенням діастолічного тиску у відповідь на стандартні фізичні навантаження (з 5,5 до 22,2%). Тому при роботі з жінками необхідно обмежувати кількість фізичних навантажень силового спрямування. |