У дисертації вирішено актуальне наукове завдання виявлення механізмів адаптації концептуальної і лексичної системи англійської мови, які діють під час опанування англомовним соціумом дійсності в Канаді та Новій Зеландії і зумовлюють лексикалізацію елементів цієї дійсності засобами автохтонних мов. Дослідження дало підстави для таких висновків: 1. Трансплантація англійської мови на нові території, що зумовило пристосування до різко змінених умов існування, активізувала діяльність адаптаційних механізмів, одним із результатів яких стало поповнення лексичної системи англійської мови запозиченнями з мов корінного населення. Ці запозичення надходили до англійської мови протягом декількох сотень століть, проте адаптаційно релевантними є запозичення на ранніх етапах освоєння нової території. Шлях запозичення був усним, спосіб – прямим (Нова Зеландія і Канада) або опосередкованим (Канада) з мов інкорпоруючого й ізолюючого типу, що належать до 12 мовних груп. Інкорпоруванню запозичень в англійську мову передував комплексний процес, який охоплював сприйняття альтернативної реальності, концептуалізацію результатів пізнавальної діяльності та вербалізацію охоплених концептом сегментів реальної дійсності автохтонним матеріалом. Взаємозв’язок і взаємообумовленість складників цього процесу становить підґрунтя для його цілісної характеристики в межах ситуації запозичення. 2. Сприйняття (загальнолюдське й етнічно детерміноване) охоплює всі доступні складники альтернативної реальності. При цьому загальнолюдські властивості (категоріальність, предметність, цілісність, структурність, осмислення, активність і константність) забезпечують на початковому етапі цілісність образу й поняття. 3. Швидкі темпи освоєння альтернативної реальності, тиск на концептуальну й номінативну системи англомовного соціуму, недосяжність концептуальної системи автохтонного етносу, наявність всеосяжної власної концептуальної системи обумовили особливості концептуалізації. 4. Первинна концептуалізація результатів пізнавальної діяльності, обумовлена попереднім досвідом інтродукованого англійського етносу, відбувалася у вигляді активізації вихідних концептуальних полів. 5. На наступному етапі сприйняття/концептуалізації, який становив собою процес зіставлення активізованих концептуальних полів з результатами сприйняття, відбувається структурування концептуальних полів на ядерні й периферійні елементи. 6. Вербалізація результатів пізнавальної діяльності засобами автохтонних мов здійснювалася у формі освоєння різних комбінацій конституентів активізованих концептуальних полів за трьома сценаріями. Перший сценарій полягає в тому, що автохтонним лексичним матеріалом вербалізуються ядерні елементи активованого концептуального поля. За другим сценарієм вербалізуються, окрім ядерних, окремі елементи периферії. За третім сценарієм вербалізуються ядерні, периферійні і „латентні” для цього концептуального поля елементи, що належать до суміжних концептуальних полів. За першим сценарієм вербалізовано 17% концептів; за другим сценарієм – 60% концептів; за третім сценарієм – 23% концептів. 7. Як результат дії такого способу адаптації всі складники альтернативної реальності (в тому чи іншому обсязі) були вербалізовані засобами автохтонних мов, які таким чином проникають у всі сфери. Серед перспективних напрямів можна виокремити дослідження автохтонних запозичень до інших варіантів англійської мови під час їх адаптації до умов існування в Австралії й Америці, виявлення закономірностей у процесі поєднання запозичення з концептуальними елементами, вивчення особливостей опосередкованої форми запозичення, зіставлення запозичення як способу адаптації з його іншими видами. |