Анотація до роботи:

Халимон С.І. Запобігання злочинам серед осіб, які перебувають на обліку в кримінально-виконавчій інспекції.

Рукопис дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.08 – кримінальне право і кримінологія, кримінально-виконавче право. – Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, Дніпропетровськ, 2008.

Здійснено аналіз поняття та змісту запобігання злочинам серед осіб, які перебувають на обліку в кримінально-виконавчій інспекції. Розроблені пропозиції по вдосконаленню вітчизняного кримінального та кримінально-виконавчого законодавства щодо запобігання злочинам кримінально-виконавчою інспекцією.

Узагальнено кримінологічну характеристику осіб, які перебувають на обліку в кримінально-виконавчій інспекції, вивчено особистісні ознаки особи-рецидивіста, досліджені причини та умови вчинення рецидивних злочинів зазначеними особами. Розроблені науково обґрунтовані рекомендації по впливу на причини та умови вчинення нових злочинів серед осіб, які перебувають на обліку в кримінально-виконавчій інспекції, й покращенню профілактичної роботи з зазначеними особами.

На основі аналізу законодавства зарубіжних країн, що стосується діяльності служб апробації, обґрунтовується необхідність впровадження в діяльність кримінально-виконавчої інспекції пробаційних форм роботи із засудженими.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення питань запобігання злочинам серед осіб, які перебувають на обліку в кримінально-виконавчій інспекції, наведено підсумки проведеного дослідження, викладено основні його результати, сформульовано пропозиції та рекомендації щодо їх наукового та практичного використання.

З наукової та практичної точки зору дане завдання ще не було предметом самостійного кримінологічного дослідження, тому його результати, які викладені в цій праці, дають можливість сформулювати такі висновки й надати пропозиції:

1. Доведено, що в сучасних умовах назріла необхідність створення оптимальної моделі діяльності кримінально-виконавчої інспекції щодо запобігання злочинам, яка б передбачала: визначення державної кримінологічної політики боротьби зі злочинністю; створення законодавчої бази та вдосконалення інших нормативних актів, що регулюють діяльність із запобігання злочинам; удосконалення структури та діяльності кримінально-виконавчої інспекції; постійний моніторинг ефективності покарань, не пов’язаних із позбавленням волі, та інших засобів кримінально-правового характеру.

2. Визначено, що запобігання злочинам серед осіб, які перебувають на обліку в кримінально-виконавчій інспекції, слід розглядати як комплекс заходів загально-соціальної, спеціально-кримінологічної та індивідуальної спрямованості щодо недопущення вчинення особами нових злочинів або припинення злочинної діяльності на різних стадіях її розвитку, які проводяться кримінально-виконавчою інспекцією у тісній взаємодії з іншими суб’єктами.

3. Доведено, що серед суб’єктів запобігання злочинам особливе місце належить кримінально-виконавчій інспекції, яка здійснює спеціально-кримінологічні заходи, а також сприяє проведенню таких заходів іншими органами, установами, громадськими організаціями, створюючи для цієї діяльності сприятливі умови та використовує їх можливості. З метою усунення прогалин та суперечностей щодо функцій кримінально-виконавчої інспекції, запропоновано доповнити ч. 3 ст. 13 КВК України словами: «здійснює запобігання вчиненню нових злочинів особами, які перебувають на її обліку».

4. Визначено такі форми взаємодії суб’єктів запобігання: аналіз стану злочинності і прогнозування тенденцій її розвитку; розробка і реалізація державних та регіональних програм профілактики правопорушень; координація профілактичної діяльності; взаємне інформування про стан злочинності та судимості; проведення цільових заходів і операцій з розшуку засуджених, місце яких невідоме; використання даних судової статистики та матеріалів судової практики під час розроблення заходів на посилення боротьби зі злочинністю; проведення семінарів та конференцій; направлення інформаційних листів, довідок, оглядів.

5. На основі системного аналізу зарубіжного досвіду (Японія, США, Франція, Великобританія, Швеція, Німеччина) зроблено висновок, що запобігання злочинам є загальною тенденцією сучасних правових систем розвинутих країн і його основні напрямки збігаються із системою запобігання злочинам серед осіб, які перебувають на обліку в кримінально-виконавчій інспекції, і це положення відповідає загальній та індивідуальній превенції в Україні.

6. Характеризуючи нормативно-правову базу запобігання злочинам серед осіб, які перебувають на обліку кримінально-виконавчої інспекції, доведено необхідність запровадження в її діяльність інституту громадських інспекторів (волонтерів), що сприятиме розв’язанню таких проблем, як перевантаження співробітників кримінально-виконавчої інспекції; реалізація норм кримінально-виконавчого законодавства щодо участі громадськості у виправленні та ресоціалізації засуджених; створення дієвого нагляду за засудженими, які перебувають на обліку в кримінально-виконавчій інспекції, з метою запобігання вчинення ними рецидивних злочинів.

7. Досліджуючи проблеми рецидиву серед осіб, які перебувають на обліку в кримінально-виконавчій інспекції, обґрунтовано положення про те, що рецидив злочинів серед цих осіб – це вчинення нового умисного злочину під час іспитового строку особою, яка перебуває під контролем кримінально-виконавчої інспекції, або ж нового умисного злочину під час відбування покарання, не пов’язаного з позбавленням волі (позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю), чи протягом року після його відбування (громадські роботи, виправні роботи).

8. Використовуючи різноманітні способи збору та обробки інформації, отримано можливість поглибити існуюче уявлення про природу феномена особистості рецидивіста. Аналіз емпіричного матеріалу надав можливість сконструювати типовий портрет особистості рецидивіста, який вчинив новий умисний злочин, перебуваючи на обліку в кримінально-виконавчій інспекції.

9. На основі аналізу ефективності виконання покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, та запобігання злочинам серед засуджених до таких видів покарань, доведено необхідність на законодавчому рівні запровадити у діяльність кримінально-виконавчої інспекції досудової та післясудової функцій, що є важливим напрямком діяльності служб пробації країн Європейського співтовариства.

10. Для вирішення питання запобігання злочинам серед осіб, які перебувають на обліку в кримінально-виконавчої інспекції, доцільно розробити нову структуру служби виконання покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, збільшивши нормативно-штатну чисельність кримінально-виконавчої інспекції до міжнародних стандартів.

11. Проведене дослідження показало, що спеціально-кримінологічні заходи запобігання злочинам серед осіб, які перебувають на обліку в кримінально-виконавчій інспекції, – це система спеціалізованих заходів, спрямованих на ліквідацію, нейтралізацію або зниження впливу на процеси детермінантності злочинності в групі осіб від яких можна очікувати вчинення рецидивних злочинів.

12. З метою покращання ефективності виконання покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, та запобігання злочинам серед зазначеної категорії осіб запропоновано внести низку змін та доповнень до КК, КВК України, відомчих нормативно-правових актів, зміст яких зводиться до такого:

визнати на законодавчому рівні суб’єктами профілактики (за аналогією ст. 23, 23¹ КПК України, як це встановлено щодо органів дізнання, слідчих, прокурорів, суддів та суду) співробітників кримінально-виконавчих інспекцій;

прийняти «Положення про громадських інспекторів (волонтерів) кримінально-виконавчої інспекції», закріпивши його наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань;

ч. 1 ст. 76 КК України викласти в такій редакції:

У разі звільнення від відбування покарання з випробуванням суд покладає на засудженого обов’язки із визначеного переліку (далі по тексту);

- доповнити ч. 1 ст. 76 КК України такими пунктами:

6) не залишати місце постійного проживання у період часу з 22-00 до 6-00 години;

7) не відвідувати визначені місця;

8) виконувати громадські роботи строком до 120 годин;

доповнити ст. 164 КВК України частиною 4 такого змісту:

У разі невиконання засудженим обов’язків, встановлених кримінально-виконавчим законодавством, кримінально-виконавча інспекція застосовує до нього адміністративне стягнення у виді попередження;

з ч. 1 ст. 52 КК України виключити словосполучення громадські роботи;

ч. 3 ст. 52 КК України викласти в такій редакції:

Штраф, громадські роботи, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю можуть застосовуватися як основні, так і додаткові покарання;

статтю 77 КК України після слів «можуть бути призначені покарання у виді штрафу» доповнити словосполученням громадських робіт;

до КК України включити:

статтю 75¹ «Відміна звільнення з випробуванням або продовження іспитового терміну» такого змісту:

1. У разі, якщо до закінчення іспитового терміну особа, звільнена від відбування покарання з випробуванням, своєю поведінкою довела виправлення, суд за поданням кримінально-виконавчої інспекції може винести рішення про відміну звільнення з випробуванням і про зняття з такої особи судимості. При цьому звільнення з випробуванням може бути відмінено після закінчення не менше половини встановленого іспитового строку.

2. Якщо особа, звільнена від відбування покарання з випробуванням, ухиляється від виконання покладених судом обов’язків або допустила порушення громадського порядку, за яке на неї було накладено адміністративне стягнення, суд за поданням кримінально-виконавчої інспекції може продовжити іспитовий строк, але не більш як на один рік;

до КВК України включити:

статтю 167 «Відміна звільнення з випробуванням або продовження іспитового терміну» такого змісту:

1. У разі, якщо до закінчення іспитового терміну особа, звільнена від відбування покарання з випробуванням, своєю поведінкою довела своє виправлення, кримінально-виконавча інспекція може винести подання до суду з клопотанням про відміну звільнення з випробуванням і про зняття з засудженого судимості.

2. Якщо особа, звільнена від відбування покарання з випробуванням, ухиляється від виконання покладених судом обов’язків або допустила порушення громадського порядку, за яке на неї було накладено адміністративне стягнення, кримінально-виконавча інспекція може внести подання про продовження іспитового строку, але не більш як на один рік.

Публікації автора:

1. Богатирьов І.Г. Халимон С.І. та ін. Виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, та основи пробації: Навчальний посібник (під заг. ред. д-ра юрид. наук, проф.. І.Г. Богатирьова). – Чернігів.: Просвіта, 2007. – 336 с. (лекція – 7 «Загальна частина», лекція – 14 «Особлива частина»). – С. 141-168, 169-244.

2. Халимон С.І. Правове регулювання виконання покарання у виді громадських робіт (порівняльний аналіз на прикладі України, Російської Федерації та Республіки Білорусь) // Підприємництво, господарство і право. – № 12 – К., 2005. – С. 167-169.

3. Халимон С.І. Деякі проблеми застосування та виконання покарань у виді громадських робіт (перспективні питання теорії і практики) // Право і безпека. – № 5/1. – Х., 2006. – С. 102-105.

4. Богатирьов І.Г. Халимон С.І. Впровадження інституту громадських інспекторів (волонтерів) у діяльність кримінально-виконавчої інспекції // Юридична Україна. – № 7. – К., 2006. – С. 77-81.

5. Халимон С.І. Кримінально-виконавча інспекція як суб’єкт запобігання злочинам серед осіб, що перебувають на її обліку // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ: Збірник наукових праць. – 2006. – № 4 (30). – С. 245-255.

6. Халимон С.І. Кримінологічна характеристика засуджених, які перебувають на обліку в кримінально-виконавчих інспекціях // Південноукраїнський правничий часопис. Одеський інститут внутрішніх справ. – 2007. – № 3. – С. 75-78.

7. Халимон С.І. Запобігання повторним злочинам серед осіб, які перебувають на обліку в кримінально-виконавчій інспекції (кримінологічний аналіз) // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ: Збірник наукових праць. – 2007. – № 2 (33). – С. 218-226.

8. Халимон С.І. Перспективи взаємодії кримінально-виконавчої інспекції з громадськістю щодо запобігання злочинам серед осіб, які перебувають на її обліку // Від громадянського суспільства до правової держави: Матер. І Міжнародної науково-практичної конференції. – Х.: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2006. – С. 470-473.

9. Халимон С.І. Теоретические аспекты предотвращения преступлений среди лиц, осужденных к наказаниям, не связанным с лишением свободы // Уголовная и уголовно-исполнительная политика современной России: проблемы формирования и реализации: Тезисы международной научно-практической конференции (Вологда, 14-15 декабря 2006 г.). – В 2-х ч. – Вологда: ВИПЭ ФСИН России, 2006. – Ч. 2. – С. 63-69.

10. Халимон С.І. Індивідуальні заходи запобігання злочинам серед осіб, які перебувають на обліку в кримінально-виконавчій інспекції (теоретико-прикладні аспекти) // Піднесення до права. Реформування кримінального та кримінально-виконавчого законодавства – головний чинник корегування політики України у сфері виконання кримінальних покарань: Зб. доповідей та тез (ГУ „ЗІДМУ”, Чернігівський жіночий правозахисний центр, 21-22 грудня 2006 р.); Ред. кол. В.Г. Лукашевич та ін. – Запоріжжя: ГУ „ЗІДМУ”, 2006. – С. 220-225.

11. Халимон С.І. Професійна підготовка співробітників кримінально-виконавчої інспекції: сучасний стан перспективи розвитку // Актуальні проблеми професійного становлення особистості сучасного юриста: Матер. міжнар. наук.-практ. конф. – Суми, 2006. – С. 80-83.

12. Халимон С.І. Актуальні питання спеціально-кримінологічного запобігання злочинам серед осіб, які перебування на обліку в кримінально-виконавчій інспекції: Матер. наук.-практ. семінару (28 лютого 2008 р., Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ). – Д.: Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2008. – С. 84-86.