Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Філологічні науки / Романські мови


Мокра Ольга Миколаївна. Заперечення у сучасній французькій мові: структурно-семантичні та функціональні параметри : дис... канд. філол. наук: 10.02.05 / Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. — Л., 2006. — 190арк. — Бібліогр.: арк. 169-188.



Анотація до роботи:

Мокра О.М. Заперечення у сучасній французькій мові: структурно-семантичні та функціональні параметри. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.05 – романські мови. – Київський національний університет імені Т.Шевченка, Київ, 2006.

Дисертація присвячена дослідженню структурних, семантичних та прагматичних особливостей заперечних висловлень, утворених за допомогою різнорівневих мовних одиниць. Синтаксичне позиціонування заперечних засобів у висловленні обумовлюється механізмами їх семантичної дії. Французькій мові притаманне послідовне порушення паралелізму форми та змісту заперечних речень. Асиметрія синтаксичної та семантичної структур детермінується семантикою предикатів, рівнем самостійності елемента, дотичного до заперечення, його синтаксичною функцією, контекстною ситуацією, інтонаційним та пунктуаційним обрамленням висловлення.

До корпусу заперечних операторів входять експоненти ne, pas, non, tout sauf, loin de. Специфіка автономного вживання заперечної частки ne експлікується наслідками еволюції оператора pas, який зберігає ознаки квантора мінімальної кількості. Універсальний заперечний маркер non синтаксично аналогізується із глибинним предикатом tre. Реалізація заперечного змісту негативними полярними елементами потребує заперечного або аналогічного до заперечного контексту. Комплексні заперечні засоби відрізняються від решти заперечних одиниць здатністю набувати позитивного значення та кумулюватися у висловленні. Ці форманти актуалізують заперечну семантику за умови кореляції з часткою ne та заповнення порожньої позиції pas.

Прагматична інтенція є суттєвою умовою для вибору способу реалізації заперечення.

Предикатне, контрастне та лексичне заперечення реалізуються за допомогою різнорівневих мовних одиниць, серед яких оператори ne, pas, non, tout sauf, tre loin de, складні заперечні засоби та негативні полярні елементи.

Дисонанс структури та змісту заперечних висловлень зумовлюється специфікою поведінки заперечних операторів у різних лінійних позиціях, семантикою предикатів, рівнем самостійності елемента, дотичного до заперечення, його синтаксичною функцією, контекстною ситуацією, інтонаційним та пунктуаційним обрамленням висловлення. Елемент ne у незалежних реченнях утворює протилежні поняття, а оператор ne pas – несумісні.

Автономне вживання частки ne в численних конструкціях, попри сталий та мобільний характер елемента pas, пояснюється особливостями розвитку системи заперечних засобів. Прислівник pas і дотепер зберігає статус квантора мінімальної кількості. Цей атавізм і спричиняє його елімінацію у висловленнях, які мають інші засоби квантифікації незначної кількості.

Конкуренцію операторам ne та pas складає заперечний засіб non, якому властива поліфункціональність та майже необмеженість контекстного вживання. Синтаксично елемент non синонімізується з глибинним предикатом tre. Головними чинниками його вживання є анафоричний характер прислівника та еліпсис предиката висловлення.

Семантиці негативних полярних елементів властиве значення мінімальної або невизначеної кількості, а не заперечення. Тому вони виконують свою функцію лише у заперечному або аналогічному до заперечного контекстах.

Специфічною ознакою системи заперечних засобів у французькій мові є наявність складного заперечення, яке репрезентується прислівниками, сполучниками та неозначеними займенниками. Поведінка цих засобів наближена до заперечних, але етимологічно вони не пов'язані із запереченням. Позитивне значення та комбінаторний характер вирізняють ці лексеми з-поміж решти заперечних одиниць. Структурно вони потребують взаємодії з прислівником ne та незаповненої позиції pas. Відсутність операторів ne pas позбавляє їх статусу заперечних засобів і аналогізує із негативними полярними елементами.

Попри те, що в сучасній мові відсутня будь-яка ознака усунення кумуляції заперечних засобів, аналіз комбінаторики комплексних засобів заперечення та спостереження за її динамікою у діахронії свідчить на користь тези про те, що такий еволюційний процес має всі шанси розпочатися. Він обумовлюється циклічним розвитком заперечення і, звісно, логікою його реалізації.

У прагматичному плані заперечення характеризується як полемічне, коли воно спростовує пресупозицію, і як дескриптивне, коли за його допомогою надається необхідна для співбесідника інформація. Прагматичні інтенції разом із особливим інтонаційним обрамленням та семантичними особливостями складових елементів висловлення є чинниками зміщеного заперечення.

Публікації автора:

  1. Формально-логічне та мовне заперечення: відношення та прагматична взаємообумовленість // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. пр. – К.: Вид. центр КНЛУ, 2004. – Вип.11. – С. 73-80.

  2. Специфіка та комбінаторика реалізації заперечення у сурядних реченнях сучасної французької мови // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. пр. – К.: Вид. центр КНЛУ, 2005. – Вип.13. – С. 225-229.

  3. Прагматико-типологічні ознаки заперечення (на матеріалі експліцитних заперечних висловлень французької мови) // Вісник Львівського університету. – 2005. – Вип. 12. – С. 184-192.

  4. Структурні та прагматико-функціональні особливості ідіоматичних висловів із заперечним компонентом // Studia Germanica et Romanica. – Донецьк: ДонНу, 2005. – Т.2. – №2 (5). – С. 31-41.

  5. Визначення сфери дії заперечення та специфіка її функціонування // Проблеми семантики слова, речення, тексту: Зб. наук. пр. – К.: Вид. центр КНЛУ, 2005. – Вип. 15. – С. 296-302.

  6. Категорія заперечення у логіці та лінгвістиці // Матеріали міжрегіональної конференції молодих учених. – Горлівка: Вид-во ГДПІІМ, 2003. – С. 214-216.

  7. Еволюція засобів вираження придієслівного заперечення // Лінгвістичні дослідження: Зб. наук. пр. – Горлівка: Вид-во ГДПІІМ, 2003. – Вип. 3. – С. 72-79.

  8. Специфіка реалізації контрастного заперечення у сучасній французькій мові // Проблеми загальної германської, романської та слов'янської стилістики: Матеріали ІІ міжнародної науково-практичної конференції в 2-х томах. – Горлівка: Вид-во ГДПІІМ, 2005. – С. 179-184.