Проведені в дисертації дослідження щодо розробки методологічних і методичних основ можливостей залучення інвестицій в природоохоронну діяльність біосферних заповідних територій дозволили зробити такі висновки: 1. Залучення солідних інвесторів для вирішення природоохоронних проблем біосферних заповідних територій України можливо тільки в тому випадку, якщо вказані біосферні заповідні території матимуть достатньо високу економіко-екологічну привабливість і вони матимуть достатньо повну і достовірну інформацію про економічну ефективність зазначених інвестицій. 2. Поява нових біосферних заповідників відображає важливу світову тенденцію в охороні навколишнього природного середовища і заповідній справі. Йдеться про додання такого статусу територіям, де б охорона природи поєднувалася з раціональним використовуванням природних ресурсів, досягався компроміс між господарською діяльністю людини і діями, направленими на оздоровлення навколишнього середовища. 3. В основу концепції оцінки інвестиційної привабливості природоохоронної діяльності біосферних заповідних територій встановлена оцінка всіх видів діяльності цих територій, а також оцінка їх забезпеченості інвестиціями з різних джерел. Зазначена вище оцінка проводиться на основі визначення чисельних значень статичних і динамічних показників. 4. Значення тенденцій зміни економіко-екологічних показників, що характеризують життєдіяльність заповідників, визначає статичну і динамічну стабільність (сталість) їх економічного стану в регіоні і в Україні і, отже, робить відповідний вплив на можливість залучення інвестицій для їх розвитку. 5. В основу концепції формування поняття економіко-екологічної сталості при розвитку біосферних заповідних територій встановлені теоретико-методологічні і концептуальні основи рішень, прийнятих в рамках Декларації конференції ООН по навколишньому середовищу і розвитку. Концепція сталого розвитку біосферних заповідних територій має включати: - загальне узгодження соціально-економічного прогресу (способу життя) з екологічними можливостями регіону, в якому розташований біосферний заповідник; - безперервне узгодження процесу структурних змін у використовуванні ресурсів, напрямі капіталовкладень, орієнтації технічного розвитку та інституційних змін в системі сучасних і майбутніх потреб; - встановлення соціальної справедливості і соціального партнерства, затвердження духовних цінностей суспільства і пріоритетних цінностей середовища мешкання, прояв політичної волі і колективного розуму в реалізації політики цілісного розвитку. 6. При формуванні сприятливих умов залучення інвестицій в природоохоронну діяльність одним з параметрів, який необхідно враховувати, є економіко-екологічна сталість природних систем біосферних заповідних територій. Вживання цього параметра необхідне для того, щоб інвестору було ясно, що доцільність його інвестицій в природоохоронну діяльність біосферних заповідних територій визначається також станом в ньому природних систем і прогнозованими змінами їх основних параметрів в результаті реалізації відповідних природоохоронних заходів. 7. Формування сприятливих умов залучення інвестицій в природоохоронну діяльність біосферних заповідних територій ґрунтується на таких основних положеннях: поліпшення екологічної ситуації; інвестиції необхідно використовувати для реалізації природоохоронних заходів, що забезпечують максимальний економіко-екологічний ефект в даному біосферному заповіднику; необхідно більш повно враховувати особливості ринкової економіки. 8. Вибір інтегральних характеристик і показників для оцінки економіко-екологічної сталості в розвитку біосферних заповідних територій ґрунтується на понятті відповідного резерву даної системи і інтервалі допустимих коливань її стану. Істотну роль в цьому відіграє поняття сталості системи і залежність між величиною дії і економічними ефектами (економічними збитками), викликаними цими діями, а також наявність граничних порогів вказаних ефектів, тобто коефіцієнта економіко-екологічної сталості. 9. В умовах гострого дефіциту бюджетних засобів, біосферні заповідники мають знаходити шляхи для розвитку самоокуповування свого існування. Дослідження показали, що зі всього обсягу інвестицій на природоохоронні цілі спрямується не більше 10%, що явно не достатньо для реалізації намічених природоохоронних заходів і програм. Найреальнішим шляхом забезпечення природоохоронної діяльності є розвиток обсягів таких видів економічної діяльності в біосферних заповідниках як туризм, рекреація, малий бізнес. 10. Сама можливість розвитку туристичного виду діяльності в біосферних заповідниках до цього дня залишається дискусійною як серед представників наукової громадськості і різних природоохоронних організацій, так і серед співробітників заповідників. Одним з видів туристичної діяльності є екологічний туризм. 11. Основною метою розвитку рекреаційної діяльності в біосферних заповідниках України є формування конкурентноздатного на світовому і національному рівнях рекреаційного продукту на основі ефективного використовування природного, лікувального, соціально-культурного і оздоровчого потенціалу біосферних заповідних територій, забезпечення соціально-економічних інтересів і їх екологічної сталості. 12. Розвиток рекреаційно – туристичної діяльності в біосферних заповідниках сприяє розвитку малого бізнесу у вигляді різного роду виробництв по випуску сувенірної продукції, різних бюро і організацій по наданню платних додаткових послуг. Це, у свою чергу, сприятливо позначиться на рішенні соціально-побутових проблем, що мають місце в заповіднику і приверне додаткові засоби для реалізації природоохоронних програм. 13. Отримання економічного результату при здійсненні туристичної, рекреаційної діяльності та розвитку малого бізнесу в біосферному заповіднику дозволяє знайти додаткові засоби для розвитку природоохоронної діяльності на цих територіях. 14. Для підвищення ефективності державного управління у галузі охорони і використовування природно – заповідного фонду, удосконалення обліку територій і об'єктів, оптимізації складу і прогнозувань його подальшого розвитку продовжуються роботи по веденню державного кадастру територій і об'єктів природно – заповідного фонду України. Було розроблено спеціальне програмне забезпечення, почато заповнення бази даних кадастру вхідною інформацією, була розроблена цифрова карта природно – заповідного фонду України. |