Анотація до роботи:

Мокрицька Т.П. Закономірності зміни станів геологічного середовища Криворізької промислово-міської агломерації (локальний рівень). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук за фахом 04.00.07. - інженерна геологія. - Інститут геологічних наук НАН України. - Київ, 2003. Дисертація присвячена аналізу закономірностей змін станів геологічного середовища найкрупнішої в Україні природно-технічної системи Криворізького металургійного заводу.

Вперше виконаний аналіз інженерно-геологічних досліджень об'єкту, що виконувалися протягом 67 років. Підтверджено, що зміни властивостей циклічно побудованого масиву просадових грунтів при техногенних впливах залежать від генезису, положення щодо водоносного горизонту, приуроченості до зони розломного порушення. Сплайн-регресійний аналіз властивостей елементів геологічного середовища дозволив установити відновлюваність залежностей між фізичними і фізико-хімічними показниками властивостей за умови зменшення інтенсивності функціонування технічної підсистеми для горизонтів, відновлюваність яких не переборена. Математична модель механічної (локальної) стійкості геологічного середовища ПТЛ КМЗ виражена рівнянням сплайн-регрессійної залежності сумарної просадовості від інтегрального показника техногенних впливів, критичне значення якого визначено вузлом сплайна. При розрахунку чутливості до числа перемінних введена характеристика дискретності геологічного середовища.

Проаналізовано інтенсивність техногенних впливів механічного і гідродинамічного підкласів технічної підсистеми за 1931 - 1998 роки. Виділені стадії: I - будівництва (1931-1945 роки); II - відновлення і будівництва об'єктів першої черги (1946-1965 роки); III - функціонування на рівні проектної потужності (1966 - 1980 роки); IV - відносне зменшення впливу (1981- 1998 року).

Вивчено вплив фізичних дій механічного і гідродинамічного підкласів. Показниками техногенного впливу на локальному рівні служать інтервальні оцінки за умовами відповідності ділянки підрахунку елементарної морфологічної одиниці - басейну першого порядку. Обгрунтування вибору часткових показників необхідно виконувати залежно від стадії функціонування природно-технічної системи локального рівня.

Об'єкт розташований у зоні сполучення Придніпровського палеосхилу та Криворізько-Кременчуцького палеорифта. Ділянки Саксаганського купола складені архей-дніпровським комплексом плагіогранітів. Сполучення відбувається за лінійною, чітко вираженою системою розламів I - III порядку. В межах об'єкту проходить вісь Східно-Криворізької депресії кристалічного фундаменту.

Сучасні горизонтальні рухи земної кори в зоні сполучення Криворізького палеорифта та Саксаганського блоку визначили еволюцію басейнових ЛТС I - III порядків, що відбилося на дискретності і чутливості геологічного середовища, конфігурації області взаємодії ПТЛ КМЗ.

Палеогеоморфологічні реконструкції палеобасейнових систем застосовані для вивчення закономірностей геологічного розвитку, установлення меж області взаємодії, визначення ступеню перетворення елементів геологічного середовища при техногенному впливі.

Для статичної оцінки стану і аналізу змін геологічного середовища необхідний вибір показників відносної змінності компонентів інженерно-геологічних умов. Аналіз і прогноз змін стану геологічного середовища повинен супроводжуватися розрахунком градієнтів взаємопов’язаних процесів у межах ЕМО.

Реакція елементів геологічного середовища на зміни режиму ПТЛ виявляється в залежності від діючої форми стійкості. Регресійний аналіз застосовується для встановлення меж області взаємодії.

Формування техногенних водоносних куполів у зоні максимумів забудови призвело до різної за режимом деградації просадових властивостей. Відмінність режиму викликана саморегуляцією ерозійних систем.

У 1981-2000 роки відбулася перебудова структури зони ущільнення в зв'язку зі зміною режиму функціонування ПТЛ. У випадку стабілізації положення рівня техногенного-природного водоносного горизонту на протязі 2000-2010 років до 2010 року відбудеться часткова стабілізація умов.

Результатами множинного кореляційного аналізу (залежність сумарної просадовості від часткових та інтегрального показників техногенних впливів) доведена краща кореляція зі значеннями інтегрального показника.

Вузлове значення інтегрального показника техногенного впливу характеризує межу області локальної рівноваги ПТЛ, що підтверджується взаємозв'язком градієнтів деградації просадових властивостей і росту лінійної ерозії.

Оцінку механічної стійкості геологічного середовища допустимо робити до значення інтегрального показника техногенних впливів, який дорівнює вузлу сплайну.

Прирощення узагальненої координати закритої локально ізольованої термодинамічної системи ПТЛ КМЗ в області локальної стійкості визначається співвідношенням між градієнтами деградації просадових властивостей та градієнтами лінійної ерозії.

Верифікація показників стійкості геологічного середовища доводить виправданість розрахунку показника механічної стійкості геологічного середовища як критичного (вузлового) значення інтегрального показника.

Публікації автора:

1. Мокрицкая Т.П. Динамика физико-механических свойств массива при меняющемся техногенном воздействии // Вiсник ДДУ. Сер. Геологiя та географiя. - вип. 1. - 1998. - С.43 - 46.

2. Мокрицкая Т.П. Динамика палеобассейновых систем в плейстоцене как фактор развития инженерно-геологических процессов на примере ПТС Криворожского металлургического завода: Сборник научных трудов Национальной горной академии Украины №6. Том 2. Геология полезных ископаемых. - Днепропетровск: РИК НГА Украины,1999. – С.187.

3. Мокрицкая Т.П. Картографирование динамики взаимодействия подсистем ПТС на примере ПТС Криворожского металлургического комбината. Картографiя та вища школа: Зб. наукових праць, - К.:КДУ,1998. - С.100 - 101.

4. Мокрицкая Т.П. Исследование динамики инженерно-геологических систем на основе концепции множественности форм устойчивости на примере ПТС Криворожского металлургического комбината// Материалы Международной научной конференции "Теоретические проблемы инженерной геологии". - М.:МГУ. - 1999. - С.86-87.

5. Мокрицкая Т.П., Крымцов А.А. Отображение мелко блоковой тектоники плейстоцена в циклично построенной толще лессовых пород// Материалы V Международной конференции "Циклы природы и общества". - Том 2. - Ставрополь: Ставропольский университет. -1997. - С. 99 - 101.

6. Мокрицкая Т.П. Некоторые закономерности изменения физических свойств элементов массива в условиях техногенеза // Вiсник ДДУ. Сер. Геологiя та географiя. - Вип. 2. - 1998. - С. 27-35.

7. Мокрицька Т.П. Структура геоморфосистеми в умовах тривалого техногенезу (на прикладi територii Криворiзького металлургiйного заводу)// Матерiали Всеукраiнськоi науково-практичноi конференцii" Украiнська геоморфологiя: стан та перспективи". - Львiв: Львiвський університет. - 1997. - С.218 - 219.

8. Мокрицкая Т.П. Опыт картографирования статических и динамических структур массива в условиях техногенеза // Вiсник Украiнського будинку економичних та науково-практичних знань. - 1998. - №4. - С.52 - 53.

9. Мокрицька Т.П., Шерстюк Н.П., Остропицкий В.М. Оцінка динаміки фізичних і фізико-механічних властивостей елементів масиву в умовах техногенеза// Вiсник Украiнського будинку економичних та науково-техничних знань. - 1998. - №4. - С.53 - 54.

10. Мокрицкая Т.П., Шерстюк Н.П. Формирование техногенного водоносного горизонта как фактора техногенного регрессивного литогенеза на примере Криворожского металлургического завода // Тези доповiдей V Мiжнародноi конференції " Францiя та Україна, науково-практичний досвiд у контексті дiалогу нацiональних культур. " - Том 2. -Дніпропетровськ: Арт - прес, - 1998. - С.103 - 105.

11. Мокрицкая Т.П. Палеогеоморфологические реконструкции структуры эрозионной системы (верхних звеньев) на примере участка бассейна реки Ингулец. // Геоморфологiя в Украiнi: Новитнi напрямки i завдання. - К.:КНУ. - 1999. - С. 178 - 180.

12. Мокрицкая Т.П. Результаты моделирование структуры локальной ПТС для изучения динамики геологической среды. // Сборник научных работ НГАУ. Том 5. - 2001. - С.127 - 128.