Анотація до роботи:

Євграшкіна Г.П. – Закономірності зміни гідрогеологічних умов у гірничовидобувних регіонах (на прикладі Західного Донбасу). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора геологічних наук за спеціальністю 04.00.06. – “Гідрогеологія”. Інститут геологічних наук

НАН України, Київ, 2005.

Об’єкт досліджень – техногенні процеси вологопереносу, фільтрації та масопереносу, які спричиняють забруднення та виснаження підземних вод, підтоплення і засолення продуктивних земель у Західному Донбасі. Предмет досліджень – розв’язання прогнозних гідрогеологічних задач, результати яких застосовуються як наукове обґрунтування комплексу природоохоронних заходів гідрогеологічного та гідрогеолого-меліоративного спрямування. Їх головне призначення – раціональне використання та охорона водних і земельних ресурсів регіону.

Запропоновані доповнення до теорії гідрогеологічного моніторингу, які включають обґрунтування структури режимної спостережної мережі, постійно діючу математичну модель гідрогеологічних умов регіону масштаба 1:100000, великомасштабні математичні моделі локальних техногенних об’єктів – 4-х ставків–накопичувачів скидних шахтних вод і 3-х типів шахтних відвалів. У висновках запропоновано і обґрунтовано комплекс заходів по раціональному використанню і охороні водних і земельних ресурсів регіону.

Дисертація є закінченою самостійною науковою роботою, в якій виконані теоретичні дослідження та практичні прогнозні розрахунки міграції забруднюючих речовин у підземних водах і породах зони аерації в гірничовидобувному регіоні Західний Донбас. Вони є науковою основою для розробки комплексу природоохоронних заходів гідрогеологічного і гідрогеолого-меліоративного напрямку, які забезпечують раціональне використання та охорону водних і земельних ресурсів від забруднення.

Під час виконання роботи отримані наступні результати.

Наукові результати

1 Виконано математичне обґрунтування та вибір методів розв’язання усіх видів гідрогеологічних задач міграційної частини постійно діючої математичної моделі гідрогеологічних умов Західного Донбасу на основі теорії фізико–хімічної гідродинаміки пористих середовищ з рішенням двомірних рівнянь руху та збереження маси речовини, враховуючих вертикальний солеобмін між 3-ма водоносними горизонтами через слабкопроникливий розділяючий шар. Масштаб моделі 1:100000.

2 Створені фізико-математичні моделі міграції речовин в підземних водах на ділянках, прилеглих до 4-х ставків–накопичувачів скидних шахтних вод у масштабі 1:25000.

3 Створені фізико-математичні моделі вертикальної міграції вологи і солей для трьох видів шахтних відвалів: відсипані без рекультивації; рекультивовані в умовах богарного вирощування культурних рослин та рекультивовані з систематичним зрошенням у масштабі 1:25.

4 Розроблений і теоретично обґрунтований варіант рекультивації шахтних відвалів.

5 Запропоновано чисельно–аналітичний метод визначення коефіцієнта гідродисперсії в зонах повного та неповного водонасичення одночасно.

6 Дано теоретичне обґрунтування неефективності колоїдно–сольових екранів для ставків–накопичувачів скидних шахтних вод в умовах підвищеної мінералізації і несприятливого сольового складу скидних шахтних вод. На основі результатів експерименту з колоїдно-сольовим екраном запропонована система акумуляції скидних шахтних вод, яка повністю виключає забруднення водоносних горизонтів.

7 Складена уніфікована таблиця оцінки точності неявних кінцево–різницевих схем, які застосовані для розв’язання задач масопереносу.

8 Обґрунтовані доповнення до концепції гідрогеологічного моніторингу. Він розглядається як багатоступенева динамічна , природно–технічна просторово-часова система контролю та керування режимом підземних вод із зворотним зв’язком між контролем та керуванням. Запропонована і математично обґрунтована структура режимної спостережної мережі з позиції оптимального застосування результатів спостережень для контролю і в прогнозних дослідженнях, зокрема для визначення гідрогеологічних параметрів.

Практичні результати

1 В процесі розв’язання прогнозних практичних задач доказано, що постійно діюча математична модель гідрогеологічних умов Західного Донбасу навіть в удосконаленому варіанті, через її відносно дрібний масштаб характеризує лише загальні закономірності фільтраційних та міграційних процесів, що вивчаються, і не може бути єдиною науковою основою для розробки природоохоронних заходів. Тому вона доповнена крупномасштабними прогнозними дослідженнями окремих об’єктів, що порушують режим підземних вод. Це ставки–накопичувачі та шахтні відвали.

2 Аналіз результатів режимних спостережень та чисельних експериментів показують, що для описування процесів міграції речовини в підземних водах територій, прилеглих до ставків–накопичувачів в балках Таранова, Стуканова, Свідовок і Ніколіна розрахункові схеми Ловер’є (І і ІІ модифікації), і “поршневе витіснення” неприйнятні. Найбільш повно існуючим умовам відповідає схема “неупорядкована макродисперсія” у авторському варіанті. Вона характеризується значно більш високими значеннями коефіцієнту гідродисперсії у порівнянні з “мікродисперсією”. Ця схема в рівній мірі справедлива для суглинисто–піщаної та алювіальної товщ. Міграція солей описується звичайними рівняннями масопереносу, якщо коефіцієнт гідродисперсії оцінюється за даними режимних спостережень із розв’язання інверсної задачі.

3 Аналіз режимних спостережень і результати прогнозних розрахунків, виконаних для ставків–накопичувачів на строк до 2015 року показує, що експлуатація цих об’єктів без ізоляції днищ призведе до інтенсивного забруднення водоносних горизонтів на прилеглих територіях та погіршенню якості вод річок Самари, Малої та Великої Тернівки, як джерел зрошення. Точного співпадіння прогнозних розрахунків і натурних спостережень на різні строки не досягнуто, тому що суттєво змінилися умови експлуатації родовища: кількість і мінералізація скидів, позначки поверхні води в ставках, збудовано нове русло р. Самари. В цілому ж величини площ забруднення на кінець 1995 року несуттєво ніж для найгірших варіантів. Багатоваріантні прогнозні розрахунки дозволяють стверджувати, що розбіжності довгострокового прогнозного розрахунку з натурними спостереженнями визначаються перш за все причинами організаційно-виробничого, а не наукового характеру.

4 Колоїдно-сольові екрани в регіоні, що досліджується, неефективні, в зв’язку з високою мінералізацією та несприятливим хімічним складом скидних шахтних вод. Але вони виявились ідеальними сорбуючими фільтрами. На протязі 5 років біля ставка “Свідовок”, де побудований екран, спостерігався підйом рівня підземних вод без збільшення їх мінералізації. Якщо води з високою мінералізацією акумулювати у ставку з таким екраном , періодично оновлюючи його, то можливе суттєве зниження ризику подальшого забруднення водоносних горизонтів. Необхідні нові технологічні рішення з екранізації водовміщуючої частини ставків і утилізації шахтних вод. Слід вивчити та хоч частково використати закордонний досвід опріснення води, наприклад, шляхом вимороження або дистиляції. Починати слід з акумуляції високо та слабкомінералізованих скидів у різних ставках, побудованих поряд в одній і тій же балці. При плануванні, розробці та втіленні природоохоронних закладів гідрогеологічного напрямку не слід сподіватися на самоочищуючу здатність водоносних горизонтів шляхом сорбції макрокомпонентів вміщуючи ми породами.

5. При богарному вирощуванні культурних рослин на рекультивованих відвалах відбувається засолення насипного ґрунтового шару. Це підтверджено прогнозними розрахунками та натурними спостереженнями.

6. До рекультивованих шахтних відвалів з систематичним зрошенням (авторський варіант) слід відноситись як до звичайних зрошувальних земель, ґрунтовий профіль яких містить сольовий горизонт, що в Середньому Придніпров’ї зустрічається досить часто. Кліматичні показники Фрунзенського і Нікопольського зрошувальних масивів найбільш близькі до показників метеостанції “Павлоград”, тому розроблені для них режими зрошування можуть бути застосовані на рекультивованих відвалах.

7. Для зрошення можуть бути використані скидні, підземні та поверхневі води з мінералізацією до 5 г/дм³ при умові внесення меліорантів згідно з виконаним розрахунком. Найбільш сприятливий сольовий профіль формується при мінералізації зрошувальної води 1,6 г/дм³ . При такій мінералізації засоленість насипного ґрунтового шару не перевищить 0,1 % стосовно прогнозному розрахунку строком на 30 років при інфільтраційному живленні Е=1,65 10 ^–4 м/доб.

8. При розміщенні сільськогосподарських культур на рекультивованому шахтному відвалі із зрошенням слід враховувати глибину розвитку їх кореневої системи. Для рослин з глибокою кореневою системою слід відводити ділянки з максимальною потужністю суглинястого та ґрунтового шарів.

9. Для запобігання підтоплення зрошувальних відвалів необхідний дренаж. Гідрогеологічні умови дослідної території сприятливі для ефективної роботи горизонтального дренажу і відповідають класичній гідродинамічній схемі єдиного безнапірного водоносного горизонту в двошаровому пласті. Оптимальні варіанти параметрів дренажу для схилових ділянок: z=3,5м, d=0,15м, L=1000м; для заплавних відвалів: z=3,5м, d=0,15м, L=330м згідно виконаних розрахунків. В цілому геолого-гідрогеологічні умови рекультивованих ділянок сприятливі для рекультивації на фоні зрошення. Запропонований комплекс природоохоронних заходів забезпечить сприятливі гідрогеологічні умови і вирощування високих врожаїв, якщо разом із зрошенням передбачити внесення добрив та застосування засобів захисту рослин. З плодових дерев перевагу слід надати пальметним садам. Авторський варіант рекультивації шахтних відвалів здійснений на 9 ділянках у заплаві р. Самари. Виконуються спостереження за рівневим режимом підземних вод в умовах зрошення. На кінець літа 2005 року гідрогеолого-меліоративна ситуація цих ділянок задовільна.

10. Геолого-гідрогеологічні умови підтоплених ділянок родовища сприятливі для ефективної роботи горизонтального і вертикального дренажу, побудованого за параметрами, які розраховані в дисертації.

11. Закриття шахт Тернівська і Благодатна приведе до збільшення мінералізації скиду у ставок Свідовок до 26,6 г/дм³ і в наслідок цього, більш інтенсивному забрудненню водоносних горизонтів прилеглих територій. Запобігти цьому негативному фактору може запропонована система акумуляції скидних шахтних вод.

12. При мокрій консервації шахт доцільно виходити з принципу створення на прилеглих територіях часткового випадку граничної умови ІІІ роду – “перетікання через слабко проникливий шар зверху донизу шляхом водовідбору.

13. Для розв’язання поставлених задач в дисертації поряд з фундаментальними рішеннями застосовані чисельні методи з використанням неявних кінцево-різницевих схем. Їх перевага перед явними і змішаними варіантами обґрунтовані теоретично і підтверджені експериментально. В доповнення до раніше виконаних досліджень проведені чисельні експерименти, які дозволяють стверджувати наступне. Точність різницевої схеми визначається співвідношенням усіх величин, що в неї входять. Найбільші похибки характерні для високого вихідного засолення. Суттєве зниження похибки досягається зменшенням часового кроку при інших рівних умовах. Слід вважати правомірним застосування і “явної” схеми, якщо будуть дотримуватись критерії стійкості.

14. Екологічна ситуація Західного Донбасу формується під впливом комплексу взаємозв’язаних техногенних факторів, має тенденцію до погіршення. Для вирішення екологічних проблем регіону необхідні додаткові багатопланові узгоджені наукові дослідження, в тому числі і запропоновані в дисертації.

Публікації автора:

1. Евграшкина Г.П. Влияние горнодобывающей промышленности на гидрогеологические и почвенно-мелиоративные условия территорий. – Днепропетровск.: Монолит, 2003. – 200 с.

2. Корж А.М., Евграшкина Г.П. Прогноз солевого режима орошаемых земель в условиях высокого исходного засоления // Мелиорация и водное хозяйство. – К.: Урожай, 1979. – Вып. 47. – С.40-47.

Особистий внесок: математичне моделювання масопереносу, аналіз результатів.

3. Евграшкина Г.П. К методике выполнения краткосрочных прогнозов солевого режима орошаемых земель методами аналогового моделирования на электрических сетках// Мелиорация и водное хозяйство. – К.: Урожай, – Вып. 53, 1981. – С. 29-33.

4. Евграшкина Г.П. Определение параметров солепереноса при прогнозных исследованиях. // Мелиорация и водное хозяйство. – К.: "Урожай". – Вып. 63, 1985. – С. 37-40.

5. Скабалланович И.А., Евграшкина Г.П. Прогноз изменения минерализации вод реки Самары. // Мелиорация и водное хозяйство. – К.: Урожай. – Вып. 65, 1986. – С. 37-41.

Особистий внесок: математичне моделювання забруднення підземних вод у часі, аналіз результатів.

6. Евграшкина Г.П. Прогноз солевого режима рекультивированных шахтных отвалов. // Мелиорация и водное хозяйство. – К.: Урожай. – Вып. 67, 1987. – С. 28-30.

7. Корж А.М., Гаврилов В.М., Евграшкина Г.П. Прогнозные исследования солепереноса в условиях Кура-Араксинской низменности// Мелиорация и водное хозяйство. – К.: Урожай. Вып. 68, 1988. – С.33-37.

Особистий внесок: математичне моделювання солепереносу.

8. Евграшкина Г.П. О достоверности долгосрочных прогнозов солевого режима орошаемых земель. // Гідротехніка і меліорація в Україні. – Вып. 2. – К.: 1993. – С. 92-96.

9. Евграшкина Г.П., Шмалий Т.И. Классификация гидрогеологических прогнозов и организация наблюдений за режимом подземных вод в условиях техногенеза // Вісник Дніпропетровського університету. Геологія. Географія. – Вып. 2, 1998. – С. 62-65.

Особистий внесок: класифікація гідрогеологічних прогнозів та математичне обгрунтування структури режимної спостережної сітки.

10. Евграшкина Г.П., Шмалий Т.И. Оптимизация режимов орошения при пятнистом засолении на примере Никопольского орошаемого массива // Вісник Дніпропетровського університету. Геологія. Географія. – Вып. 1, 1998. – С. 53-56.

Особистий внесок: прогнозні розрахунки варіантів зрошення..

11. Евграшкина Г.П., Шмалий Т.И. Прогнозирование солевого режима орошаемых земель Украины // Актуальні проблеми геології, географії та екології. – Т.2. – Дніпропетровськ. – 1999. – С. 37-41.

Особистий внесок: аналіз сучасних методів прогнозу сольового режиму зрошувальних земель та застосування їх на типових зрошувальних масивах України..

12. Евграшкина Г.П., Беляева Е.Н. Оценка возможности использования сбросных шахтных вод для орошения рекультивированных шахтных отвалов в Западном Донбассе. // Наукові праці Донецького національного технічного університету. – Вип. 32, Донецьк, ДонНТУ, 2001. – С. 171-173.

Особистий внесок:оцінка якості скидних шахтних вод і розрахунки кількості меліорантів.

13. Евграшкина Г.П. Дополнения к концепции гидрогеологического мониторинга. // Вісник Дніпропетровського університету. Геологія та географія. – Вып. 4, 2002. – С. 34-40

14. Евграшкина Г.П., Олешкевич В.В. Усовершенствование постоянно действующей математической модели гидрогеологических условий Западного Донбасса // Вісник Дніпропетровського університету. Геологія. Географія. – Вып. 4, 2002. – С. 82-87

Особистий внесок: теоретичне обгрунтування миграційної частини постійно діючої математичної моделі гідрогеологічних умов Західного Донбасу.

15. Евграшкина Г.П. Структура режимной наблюдательной сети гидрогеологических скважин в горнодобовающих регионах// Науковий вісник національного гірничого університету. – 2003. – N9. – С. 66-68.

16. Евграшкина Г.П. Разработка теории гидрогеологического мониторинга для условий Западного Донбасса// Науковий вісник національного гірничого університету. – 2004. – N2. – С. 33-36.

17. Евграшкина Г.П. Оценка влияния горнодобывающей промышленности на гидрогеологические условия Западного Донбасса / Сборник научных трудов национального горного университета. – Днепропетровск.- 2003. – N 17. – Т. 1 – С. 148-151.

18. Евграшкина Г.П. Проблема подтопления Западного Донбасса и пути её решения / Екологія довкілля та безпека життєдіяльності. – 2003. – N 6. – С. 38-41.

19. Евграшкина Г.П. Пруд-накопитель сбросных шахтных вод «Свидовок» в Западном Донбассе и его экологические проблемы// Екологія довкілля та безпека життєдіяльності. – 2003. – N 5.- С. 48-53.

20. Євграшкіна Г.П. До проблеми рекультивації шахтних відвалів// Геологія і геохімія горючих копалин. – 2003. – N 3-4. – С. 117-125.

21. Евграшкина Г.П. Экологические проблемы прудов-накопителей сбросных шахтных вод в Западном Донбассе. // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. – 2003, N 604. – С. 92-95.

22. Евграшкина Г.П., Евграшкин А.П. Оценка точности численных решений задач массопереноса на шахтных отвалах в Западном Донбассе.// Новини науки Придніпров’я. – 2003. – N 4. – С. 55-62.

Особистий внесок: методика оцінки похибок.

23. Евграшкина Г.П., Евграшкин А.П. Варианты рекультивированных шахтных отвалов для условий Западного Донбасса/ Вісник Дніпропетровського університету. Геологія. Географія. – 2003. – Вип. 5. – С. 89-93.

Особистий внесок: розрахунки горизонтального дренажу, висновки.

24. Евграшкина Г.П. О самоочищающей способности водоносных горизонтов в Западном Донбассе // Екологія довкілля та безпека життєдіяльності. – 2004. – N 2. – С. 32-36

25. Евграшкина Г.П. Защита от подтопления поймы реки Самары в Западном Донбассе // Вісник Дніпропетровського університету. Геологія. Географія. – 2004. – Вип. 6. – С. 18-23.

26. Евграшкина Г.П. Гидрогеологические аспекты закрытия шахт в Западном Донбассе // Екологія довкілля та безпека життєдіяльності. – 2005. – N 1. – С. 20-22.

27. Евграшкина Г.П., Козинец О.И. Исследование влагопереноса на шахтних отвалах Западного Донбасса// Вісник Дніпропетровського університету. Геологія, Географія. – 2005. – Вип. 7. – С. 33-41

Особистий внесок: методика розрахунків, висновки.

28. Охрана геологической среды и рациональное использование минеральных и водных ресурсов / Скабалланович И.А., Бронштейн Б.Е., Евграшкина Г.П., Шинкаревский М.А., Шевченко И.Е. – Днепропетровск: ДНУ, 1983. – 80 с.

Особистий внесок: охорона геологічного середовища в умовах меліорації земель.

29. Москвичева Н.Е., Евграшкина Г.П. Исследование методами математического моделирования фильтрационного потока в зоне горизонтального мелиоративного дренажа // Вопросы гидрогеологических прогнозов в связи с ирригацией, водоснабжением и промышленным строительством. – Днепропетровск: ДГУ, 1980. – С. 40-44.

Особистий внесок: математичне моделювання горизонтального меліоративного дренажу.

30. Евграшкина Г.П. Экспериментальные исследования влагопереноса на электрических сетках. // Вопросы гидрогеологических прогнозов в связи с ирригацией, водоснабжением и промышленным строительством. – Днепропетровск: ДГУ, 1980. – С. 61-65.

31. Скабалланович И.А., Евграшкина Г.П., Чемерис Б.В. Прогнозная оценка влияния пруда-накопителя в балке Стуканова на почвенно-мелиоративные и гидрогеологические условия прилегающих территорий. // Вопросы гидрогеологии и инженерной геологии в связи с ирригацией земель, водоснабжением и промышленным строительством. – Днепропетровск: ДГУ, 1985. – С. 118-124.

Особистий внесок: математичне моделювання забруднення підземних вод на прилеглих до ставка територіях.

32. Корж А.М., Евграшкина Г.П. Практические аспекты прогнозирования солевого режима орошаемых земель // Математические методы в мелиорации и гидрогеологии. – Днепропетровск: ДГУ, 1988. – С. 38-46.

Особистий внесок: чисельно-аналітичний метод обчислення коефіцієнту гідродисперсії.

33. Евграшкина Г.П., Левшаков С.Ф. Методы прогнозной оценки влияния шахтных отвалов на почвенно-мелиоративные и гидрогеологические условия прилегающих территорий // Прогноз и контроль геологической среды в районах освоения месторождений твердых горючих ископаемых. – М.: ВИМС, 1989. – С. 77-86.

Особистий внесок: фізико-математичні моделі усіх видів шахтних відвалів.

34. Евграшкина Г.П. Прогнозная оценка влияния прудов-накопителей и шахтных отвалов на гидрогеологические и почвенно-мелиоративные условия в Западном Донбассе // Экологические проблемы Приднепровья. – Днепропетровск: ДГУ, 1992. – С. 30-37.

35. Евграшкина Г.П., Шмалий Т.И., Олешкевич В.В. Определение гидрогеохимических параметров на примере Каменской системы / Гидрохимические исследования поверхностных и подземных вод. – Днепропетровск: ДГУ. – 1995.– С. 24-30.

Особистий внесок: постановка задачі, висновки та рекомендації.

36. Вопросы охраны геологической среды при интенсивном строительном и народохозяйственном освоении территории Украины: Препр. / АН Украины. Ин-т. геол. Наук; 87-26. – К.: 1987. – 55с.

Особистий внесок: охорона підземних вод у Західному Донбасі.

37. Евграшкина Г.П. Методы прогнозной оценки влияния прудов-накопителей на почвенно-мелиоративные и гидрогеологические условия прилегающих территорий. – М.: ДЕП. №7897-84 ДСИ, 11.12.84., 0,4п.л.

38. Евграшкина Г.П., Левшаков С.Ф. Прогноз изменения почвенно-мелиоративных и гидрогеологических условий Западного Донбасса в связи с развитием горных работ. – М. : ДЕП. №7899-84 ДСИ, 11.12.84., 0,6п.л.

Особистий внесок: аналітичне моделювання міграції забруднюючих речовин у підземних водах Західного Донбасу.

39. Евграшкина Г.П., Горобец О.А. Изменение почвенно-мелио-ративных и гидрогеологических условий под влиянием деятельности угольных шахт Западного Донбасса. – М. : ДЕП. №9491-85 ДСИ, 15.01.85., 0,6п.л.

Особистий внесок: аналіз впливу техногенних факторів на гідрогеологічні умови регіону

40. Евграшкина Г.П., Дмитриченко Р.Н. Оценка эффективности коллоидно-солевых экранов. – М. : ДЕП. №9341-87 ДСИ, 04.07.87., 0,4п.л.

Особистий внесок:теоретичне обгрунтування неефективності колоїдно-сольового екрану

41. Скабалланович И.А., Евграшкина Г.П., Левшаков С.Ф. Прогнозирование изменений гидрогеологической обстановки в Западном Донбассе под влиянием горнодобывающей промышленности// Тезисы докладов I-го съезда инженеров-геологов, гидрогеологов и геокриологов. Ч. 2. К.: 1988. – С. 146.

Особистий внесок: математичні моделі міграції забруднення в грунтах та підземних водах.

42. Евграшкина Г.П., Шмалий Т.И. Оптимизация режимных наблюдений на мелиорируемых землях для целей мониторинга // Тезисы докладов конференции "Экологические аспекты осушительных мелиораций на Украине". – К.: 1992. – С. 57-59.

Особистий внесок: обгрунтування структури режимної спостережної мережі.

43. Евграшкина Г.П. Прогнозирование мелиоративного состояния рекультивированных земель в Западном Донбассе // Материалы межрегиональной научно-практической конференции "Экологические проблемы аграрного производства" – Т. I. – Днепропетровск. – 1992. – С. 69-70.

44. Евграшкина Г.П., Шмалий Т.И., Одарич А.В. Организация режимных наблюдений для целей эколого-мелиоративного мониторинга // Тезисы докладов международной конференции "Экологические проблемы при орошении и осушении" Ч. I. – К.; 1993. – С. 31-33.

Особистий внесок: структура режимної спостережливої сітки.

45. Евграшкина Г.П., Олешкевич В.В., Шмалий Т.И. Гидрогеологические исследования и прогнозы для целей охраны подземных вод в горнодобывающих районах Западного Донбасса // Тезисы докладов конференции "Оценка ресурсов подземных вод в условиях техногенеза". – К.: 1994. – С. 47-48.

Особистий внесок: теоретичне обгрунтування міграційної частини постійно-діючої математичної моделі гідрогеологічних умов регіону.

46. Євграшкіна Г.П. Прогнозна оцінка впливу гірничовидобувної промисловості на екологічний стан регіону Західного Донбасу // Тезіси докладів науково-практичної конференції "Геологічні дослідження, стан і перспективи" – Івано-Франківськ, 1995. – С. 71-72.

47. Евграшкина Г.П. Изучение коэффициента гидродисперсии как одного из определяющих параметров при прогнозных расчетах массопереноса // Тезисы докладов итоговой научной конференции ДГУ. – Днепропетровск. – 1996. – С. 29

48. Евграшкина Г.П., Шмалий Т.И. Прогнозирование водно-солевого режима орошаемых земель методами математического моделирования. // Тезисы докладов IV Всеукраинской научно практической конференции. – Днепропетровск "Гамалия" – 1998 – С. 115-117.

Особистий внесок: обгрунтування доцільних методів прогнозу водно-сольового режиму зрошувальних земель.

49. Евграшкина Г.П. Прогноз динамики солепереноса на шахтных отвалах Западного Донбасса. // Матеріали науково-практичної конференції "Екологічна безпека техногенно-перевантажених регіонів та раціональне використання надр. – К.: Знання, 2001: – С. 72-74.

50. Евграшкина Г.П. Прогнозная оценка влияния горнодобывающей промышленности на гидрогеологические и почвенно-мелиоративные условия Западного Донбасса/ Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Регіон-2003: Стратегія оптимального розвитку”. – Харків. – 2003. – С. 291-292.

51. Евграшкина Г.П., Харитонов Н.Н., Троценко Т.К. Обеспечение оптимальных гидрогеолого-мелиоративных условий для выращивания с-х культур на рекультивированных шахтных отвалах Западного Донбасса// Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Оптимізація агроландшафтів: раціональне використання, рекультивація, охорона”; Дніпропетровськ-Орджонікідзе. – 2003. – С. 154-155.

Особистий внесок: розрахунки дренажних споруд.

52. Євграшкіна Г.П. Вплив гірничовидобувної промисловості на гідрогеологічні умови Західного Донбасу/ Материалы международной научно-практической конференции «Проблемы комплексного освоения горнодобывающих регионов». . – Днепропетровск-Кривой Рог. 2003. – С. 49-50.

53. Евграшкина Г.П. К теории гидрогеологического мониторинга горнодобывающих регионов/ Материалы международной научно-практической конференции «Проблемы комплексного освоения горнодобывающих регионов». – Днепропетровск-Кривой-Рог. - 2003. – С. 50-55.

54. Евграшкина Г.П. Проблемы подтопления Западного Донбасса и пути ее решения / Материалы Международной научно-практической конференции «Підтоплення-2003». – Харків. – 2003. – С. 25-26.

55.Евграшкина Г.П. Особенности гидрогеологического мониторинга техногенно нарушенных регионов/ Матеріали другої Міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми природокористування, сталого розвитку та техногенної безпеки регіонів”. – Дніпропетровськ. – 2003. – С. 219-220.

56. Евграшкина Г.П., Харитонов Н.Н. Математические модели в системе гидрогеологического мониторинга Западного Донбасса/ Тези доповідей міждержавної науково-методичної конференції “Проблеми математичного моделювання”. – Дніпродзержинськ. – 2004. – С. 63-64.

Особистий внесок: математичне обгрунтування моделей.