Анотація до роботи:

Щербіна Д.В. Закономірності формування та реалізації економічних інтересів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01 – економічна теорія. Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2006.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню закономірностей формування економічних інтересів і розробці методологічних основ їх моделювання.

Вивчені та узагальнені наукові концепції економічного інтересу, які розглянуті в літературних джерелах, виявлені їх недоліки. У результаті аналізу сутності даного феномену визначено, що під економічним інтересом доцільно розуміти прагнення суб'єкта до максимізації корисності, що характеризується трансформацією потреб у цілі, а ресурсів і технологій – у засоби їх досягнення. Вивчення еволюції форм і змісту економічних інтересів з використанням методу аналізу граничних значень дозволило виявити закономірності формування й структурування цих мотивів. Узагальнено функції економічних інтересів: максимізація корисності за рахунок раціонального використання ресурсів у соціальному просторі (трансакційний інтерес), максимізація корисності за рахунок раціонального використання ресурсів у часі (інвестиційний інтерес). Вивчено процес формування інвестиційного інтересу з позицій кардиналістської та ординалістської теорій корисності, що дозволило теоретично обґрунтувати нелінійний взаємозв'язок між рівнем життя суб'єкта і його схильністю до інвестування. Розроблено методологію моделювання економічних інтересів на базі системного підходу до їхнього структурування. На основі запропонованої методології розроблена математична модель формування інвестиційного інтересу. Обґрунтовано й відбито у моделі механізм впливу економічних інтересів на регіональну економічну динаміку.

Основні результати дослідження знайшли практичне використання в діяльності Київської районної у м. Донецьку ради та Донецького державного університету управління.

У дисертаційній роботі на теоретичному та методологічному рівні вирішено актуальне наукове завдання – системне дослідження теоретичних основ функціонування економічних інтересів і наукове обґрунтування методології їх моделювання.

В межах виконання цього завдання відповідно до мети дослідження одержано такі основні результати.

1. Економічний інтерес доцільно розглядати як прагнення суб'єкта до максимізації корисності, що характеризується трансформацією потреб у цілі, а ресурсів і технологій – у засоби їх досягнення.

2. Структурування економічних інтересів є необхідною умовою ефективного управління економічною динамікою. На рівні суб'єкта економічні інтереси мають ієрархічну структуру: субінтереси – інтереси – метаінтереси. Регіон є об'єктом метаінтересу як територіально специфічне природно-ресурсне та інституціональне середовище, що формує фактори ефективності економічної діяльності.

3. Еволюційний аналіз економічних інтересів дозволив виділити дві основні форми їх реалізації: трансакції та інвестиції. Трансакційна форма реалізації інтересу полягає в прагненні суб'єкта до максимізації сукупної корисності за допомогою раціонального використання наявних ресурсів у соціальному просторі. Інвестиційна форма реалізації інтересу полягає в прагненні суб'єкта до максимізації сукупної корисності за допомогою раціонального використання наявних ресурсів у часі.

4. Використання системного підходу до аналізу інтересів дозволило розробити метод моделювання інтересів на основі «матриці корисностей», кожен рядок якої відображає альтернативні цілі суб'єкта, а кожен стовпчик – альтернативні способи використання ресурсів для досягнення цих цілей.

5. Визначення оптимального рівня інвестиційного інтересу на основі розробленого методу моделювання інтересів у рамках кардиналістської теорії корисності дозволило одержати математичну модель інвестицій, яка включає дві змінні – рівень життя суб’єкта та норму віддачі на одиницю ресурсу.

6. Економетричне моделювання інвестиційного інтересу в регіоні (на прикладі Донецької області та України в цілому) довело адекватність розробленої математичної моделі та визначило її переваги за ступенем вірогідності в порівнянні з іншими формами специфікації моделей.

7. Аналіз розроблених регресійних моделей показав, що еластичність інвестицій за рівнем життя на порядок вище їх еластичності за нормою віддачі як в Україні в цілому, так і у Донецькій області. Це дозволило зробити висновок, що в нашій країні зростання обсягу інвестицій залежить, головним чином, від динаміки рівня життя в країні, а не від факторів інвестиційної привабливості (фінансових результатів і норми прибутку).

8. Застосування індексу монополізації ринків Герфиндаля-Хіршмана для виміру територіальної концентрації економіки дозволило виявити стійку тенденцію до зростання регіональної концентрації валової доданої вартості в Україні в 1996-2003 роках. Використання даного показника разом з коефіцієнтом асиметрії Пірсона стосовно виробництва валової доданої вартості та інвестицій дозволило зробити загальний висновок про якість регіональної економічної динаміки – наростання міжтериторіальних диспропорцій у нашій країні.

9. Аналіз механізму утворення диспропорцій у територіальному економічному розвитку країни дозволив розробити модель впливу економічних інтересів на регіональну економічну динаміку.

10. Використання розробленої концепції економічного інтересу для визначення змістовних напрямків державної інвестиційної політики, збалансування структури бюджетів різних рівнів дасть змогу підвищити ефективність механізмів державного управління економічною динамікою в Україні.

Публікації автора:

У фахових виданнях:

1. Щербина Д.В. Проблемы согласования интересов в условиях перехода к рынку // Сборник научных трудов ДонГАУ: «Рыночное реформирование управления экономикой»: серия «Экономика», т.I, вып. 1. – Донецк: АОЗТ «Издательство «Донеччина», 2000. – С. 71-76.

2. Щербіна Д.В. Принцип співузгодження інтересів як основа ринкового управління //Торгівля і ринок України. Тематичний збірник наукових праць з проблем торгівлі і громадського харчування. Випуск 12. Том І./Відп. Ред. О.О. Шубін. Донецьк: ДонДУЕТ, 2001. – С. 203-207.

3. Щербина Д.В. Экономические интересы как двигатель регионализации // Менеджер. Вісник Донецької державної академії управління. – 2003. - № 3(25) – С. 58-63.

4. Колесников Д.В., Щербина Д.В. Качество жизни как методологический принцип социально-экономического планирования развития территории // Менеджер. Вісник Донецького державного університету управління. – 2005. - № 1(31) – С. 191-197. Особистий внесок автора: обґрунтування необхідності використання ситуаційного підходу до формування системи показників якості життя - урахування суб’єктивних оцінок значимості критеріїв якості життя.

5. Щербина Д.В. Оптимизация инвестиционных расходов бюджета на основе моделирования межвременного обмена полезностями // Економіка промисловості. Науково-практичний журнал. – 2005. - № 3(29) – С. 97-104.

За матеріалами конференцій:

1. Щербіна Д.В. Регіоналізація в контексті світової глобалізації: проблеми узгодження інтересів // Ефективність державного управління в контексті глобалізації та євроінтеграції: Матеріали наук.-практ. Конф./ За заг. Ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва. – К.: Вид-во НАДУ, 2003. – С. 525-527.

В інших виданнях:

1. Щербина Д.В. Исследование динамики уровня жизни населения в регионе (на примере Донецкой области) // Збірник наукових праць ДонДУУ: “Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами”: серія “Державне управління”, т. VI, вип. 51. – Донецьк: ДонДУУ, 2005. – С. 407- 414.

2. Колесников Д.В., Щербина Д.В. Социализация государственной региональной политики на основе критерия качества жизни // Збірник наукових праць ДонДУУ “Фінансовий механізм державного управління економікою України”. Серія “Державне управління”, т. V, вип. 37. – Донецьк: Норд-Прес, 2004. – С. 263-271. (Особистий внесок автора: механізм впливу інтересів і пов’язаних з ними очікувань на якість життя суб’єкта)

3. Щербина Д.В. Эволюционно-конструктивное представление интересов // Вісник Донецького державного університету економіки і торгівлі. Гуманітарні науки. – 2001. - № 3(11) – С. 241-246.