У висновках викладені основні результати дисертаційної роботи. Зокрема, зроблений висновок, що законодавство про захист від недобросовісної конкуренції вимагає значного удосконалення у сфері захисту від неправомірного використання ділової репутації суб'єктів господарювання у конкуренції. Внаслідок аналізу захисту від неправомірного використання ділової репутації суб'єктів господарювання у конкуренції були зроблені наступні висновки, а також внесені пропозиції щодо удосконалення Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції” і практики його застосування. Доцільним є встановлення безпосередньо у Законі “Про захист від недобросовісної конкуренції” пряму заборону недобросовісної конкуренції в наступній нормі: “Всяка підприємницька діяльність, що вводить в оману або іншим способом порушує правила, торгові та інші чесні звичаї у підприємницькій діяльності, і впливає на відносини між конкурентами або між ними і споживачами, заборонена”. Для усунення невідповідності між формулюванням окремих складів правопорушень, що визнаються неправомірним використанням ділової репутації суб’єктів господарювання у конкуренції, і більш вузьким позначенням їхнього видового найменування у главі 2 Закону “Про захист від недобросовісної конкуренції” необхідне більш широке формулювання цього виду недобросовісної конкуренції – “неправомірне використання ділової репутації і результатів роботи суб'єкта господарювання”. Це потребує відповідних змін у назві глави 2 Закону “Про захист від недобросовісної конкуренції”. Слід використовувати у ст.4 Закону “Про захист від недобросовісної конкуренції” невичерпний перелік позначень, дати узагальнене їхнє найменування, що відповідає чинному законодавству, – “результати інтелектуальної діяльності і прирівняні до них засоби індивідуалізації суб'єкта господарювання, індивідуалізації продукції, виконуваних робіт, послуг”. Необхідно доповнити ст.4 Закону наступним положенням: використання дизайну або реклами конкурентів може бути визнано неправомірним лише у тому разі, якщо вони є оригінальними або творчими (винахідливими, образними) і тому розцінюються споживачами як елементи ідентифікації товарів суб'єкта господарювання. Оскільки ділова репутація виробника (конкурента) може бути порушена не тільки неправомірним використанням його товару шляхом зміни або зняття позначень виробника, як це передбачено у ст.5 Закону “Про захист від недобросовісної конкуренції”, але й іншими способами, вважаємо, що це правопорушення слід позначити більш широко як “підміну товару”. Правопорушення підміни товарів можуть бути підрозділені на: заміну більш відомих товарів менш відомими товарами; заміну товарів вищої якості товарами нижчої якості; підміну суб'єктом господарювання своїм товаром товару іншого суб'єкта господарювання. Слід установити у ст. 7 Закону “Про захист від недобросовісної конкуренції” пряму заборону недобросовісної порівняльної реклами, у котрій невірно подана природа, характеристики, якість або географічне походження товарів, послуг чи діяльності іншого суб’єкта господарювання - конкурента. Необхідно закріпити у Законі норму, що забороняє поширення інформації, що вводить в оману, аналогічно законодавству про захист від недобросовісної конкуренції у країнах ЄС. Так, можна позначити, що інформацією, що вводить в оману, є поширення недостовірних відомостей, які вплинули або можуть вплинути на наміри особи щодо придбання або реалізації товарів, робіт, послуг суб'єкта, який ці відомості поширив. Термін “суб'єкт господарювання”, що визначений у Законі “Про захист економічної конкуренції”, має застосовуватися у тому ж значенні й у Законі “Про захист від недобросовісної конкуренції”. Слід ч. 3 ст. 1 Закону “По захист від недобросовісної конкуренції” викласти у наступній редакції: “Терміни, які вживаються для цього Закону, визначені Законом України “Про захист економічної конкуренції”. Оскільки склад правопорушення, передбачений ст. 164-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КпАП), не збігається зі складом правопорушення, передбаченим у ст. 4 Закону “Про захист від недобросовісної конкуренції”, необхідно усунути вищевказану колізію у законодавстві України. Необхідно збільшити передбачений ст. 28 Закону “Про захист від недобросовісної конкуренції” шестимісячний термін звернення із заявою про захист суб'єктів господарювання, права яких були порушені діями, визнаними недобросовісною конкуренцією, зокрема, неправомірним використанням ділової репутації суб’єкта господарювання у конкуренції, до трирічного терміну. |