У результаті дисертаційного дослідження здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає у визначенні сутності поняття ”захист прав потерпілого в провадженні в справах про адміністративні правопорушення” та удосконалено його правові форми, механізм і регулювання. Виходячи із цілей та завдань дисертаційного дослідження були зроблені такі висновки: чинне законодавство України містить розбіжності щодо визначення та використання змісту понять ”охорона прав”, ”правова охорона”, ”захист прав”, ”правовий захист”, ”забезпечення прав”, на що було звернуто увагу в дисертації та запропоновано чіткі критерії їх термінологічного розмежування; з’ясовано зміст та надається визначення поняттям ”адміністративно-правова охорона” і ”адміністративно-правовий захист”; запропоновано систему адміністративно-процесуальних гарантій захисту прав потерпілого в провадженні в справах про адміністративні правопорушення, до яких відносяться: 1) принципи провадження в справах про адміністративні правопорушення; 2) вирішення питання про те, хто може бути потерпілим; 3) закріплення правового статусу потерпілого на всіх стадіях провадження в справах про адміністративні правопорушення; 4) чітке визначення кругу та компетенції органів і посадових осіб, які ведуть адміністративний процес, та процесуальні дії яких спрямовані на захист прав потерпілого; 5) встановлення переліку та процесуального статусу учасників провадження, що приймають участь у захисті прав потерпілого; 6) встановлення адміністративно-правового механізму відшкодування шкоди, яка була заподіяна в результаті вчинення адміністративного проступку потерпілому; здійснено розгорнутий аналіз адміністративно-процесуального статусу потерпілого від адміністративного проступку та констатується, що Кодекс України про адміністративні правопорушення має з цього питання безліч прогалин та недоліків; досліджено особливості порушення майнових і немайнових прав фізичних та юридичних осіб у результаті вчинення адміністративного проступку і розкритий, по-перше, механізм захисту цих прав у межах провадження в справах про адміністративні правопорушення, що закріплений чинним законодавством, по-друге, можливий механізм захисту майнових і немайнових прав потерпілого в майбутньому; розкрито види та особливості форм захисту прав потерпілого, що існують в адміністративному провадженні, а саме: 1) покладення на правопорушника компетентним органом обов'язку відшкодувати завдану шкоду; 2) повернення майна за належністю; 3) добровільне відшкодування збитків або усунення завданої шкоди правопорушником; розглянуто особливості участі органів адміністративної юрисдикції і учасників провадження в справах про адміністративні правопорушення в захисті прав потерпілого від адміністративного проступку; - проаналізовано чинне законодавство України щодо якості закріплених у ньому адміністративно-процесуальних норм та надаються наукові пропозиції і рекомендації про поліпшення ефективності механізму захисту прав потерпілого від адміністративного проступку. |