Анотація до роботи:

Рюмшин А.В. Заходи формування високоякісного зерна твердої озимої пшениці в Криму. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво. – Державний вищий навчальний заклад “Херсонський державний аграрний університет”. Херсон, 2008.

У дисертації викладені основні результати досліджень, проведених в умовах степу Криму, по вивченню впливу чорного та зайнятого пару на продуктивність та якість зерна озимих твердої і м’якої пшениць, на їх польову схожість, виживаність рослин за зимовий та весняно-літній періоди, густоту рослин і продуктивних стебел в посіві, продуктивність колосу та показники якості зерна.

Встановлені та рекомендуються для вирощування найбільш продуктивні для степу Криму сорти. Показана залежність продуктивності твердої озимої пшениці від рівня азотного живлення.

Розроблена модель залежності білковості зерна від показників вмісту азоту у листях рослин, дози азотного добрива, внесеного у ранньовесняне підживлення та дози позакореневого підживлення. Її з високою достовірністю можна використати для прогнозування накопичення білку в зерні твердої озимої пшениці, прийняття рішення про доцільність проведення некореневого азотного підживлення та його дозу.

Встановлено що сенікація сприяє підвищенню якості зерна твердої озимої пшениці. Зроблено математичне описання залежності масової долі білку в зерні озимої твердої пшениці від застосування сенікації на посівах з різним вмістом азоту у верхніх листях рослин у період її проведення та забезпеченості посіву азотом у ранньовесняний період. Показано, що розроблену модель можна використовувати при прийнятті рішення про доцільність проведення сенікаціі.

1. В умовах Криму озима тверда пшениця за якістю зерна, масовій частці білка в ньому істотно перевершує м'яку озиму пшеницю.

2. Тверда озима пшениця більш вимоглива, ніж м'яка озима пшениця до умов вирощування, ефективно озивається на їх поліпшення, менш стійка до несприятливих факторів вегетаційного періоду, при дії яких її посіви сильніше знижують продуктивність.

3. В центральному степу Криму озима тверда пшениця найбільш продуктивна при вирощуванні після чорного пару, але економічно більш вигідно розміщувати її в ланці сівозміни із зайнятим озимою вико-пшеничною сумішшю паром.

4. В центральній степовій зоні Криму найчутливіший до поліпшення умов вегетації сорт твердої озимої пшениці Дельта. Стабільно високу врожайність формують сорти Алий парус і Херсонська 96/77. В посушливих умовах на суходолі найпродуктивніші сорти Атол і Аргонавт. За основними показниками якості зерна серед досліджуваних сортів озимої твердої пшениці значних відмінностей не виявлено.

5. В умовах центральної степової частини Кримського півострова позакореневе азотне підживлення, його дози не справили значного впливу на продуктивність посівів озимої твердої пшениці.

6. У сприятливі за кліматичними умовами роки врожайність озимої твердої пшениці підвищується при внесенні в ранньовесняне підживлення до 140 кг/га д. р. азотного добрива. В умовах недостатньої вологозабезпеченості внесення перед відновленням вегетації більше 80 кг/га азоту не ефективне.

7. Позакореневе та ранньовесняне азотне підживлення в центральній степовій зоні Криму, як у прямій дії, так і у взаємодії, справляють істотний вплив на якість зерна озимої твердої пшениці. Зростаючі їх дози закономірно, з послідовним сповільненням, підвищують масову частку білку в зерні озимої твердої пшениці.

8. Для надійної достовірної оцінки потреби посіву озимої твердої пшениці у позакореневому азотному підживленні потрібно спільно з дозою азоту добрива, внесеного в ранньовесняне підживлення, враховувати вміст азоту в верхніх листях рослин у період їх колосіння – цвітіння. За високої забезпеченості посівів азотом озима тверда пшениця формує високоякісне зерно без застосування некореневого підживлення. На низьких азотних фонах позакореневе підживлення неефективне.

9. Застосування розробленої нами моделі, що до неї як діагностичні показники належать вміст азоту в верхніх листях рослин у період колосіння – цвітіння та доза азоту добрива, внесеного у ранньовесняне підживлення, дає змогу не тільки встановити доцільність застосування позакореневого азотного підживлення, але й розрахувати оптимальну його дозу.

10. При вирішенні питання про проведення сенікації доцільно використовувати розроблену нами модель, до якої належать показники вмісту азоту в верхніх листях рослин озимої твердої пшениці в період тістоподібного стану зерна та рівень забезпеченості посівів азотом перед відновленням вегетації. Ефективність сенікації підвищується із збільшенням вмісту в листях рослин азоту в період її застосування на всіх фонах азотного живлення.

11. За наявного зараз рівня витрат на вирощування озимої твердої пшениці та цін на зерно застосування позакореневого азотного підживлення та сенікації економічно вигідне. З кожного гектара посівів вони дають змогу додатково одержувати відповідно близько 117 і 240 гривень прибутку.

12. Використання позакореневого азотного підживлення та сенікації дає змогу, зберігаючи на високому рівні енергетичну ефективність виробництва продукції, вирощувати максимально можливі в конкретних умовах урожаї зерна озимої твердої пшениці, яка за якістю цілком відповідає вимогам макаронної та круп’яної промисловості.

Публікації автора:

1. Николаев Е.В., Изотов А.М., Тарасенко Б.А., Грицай А.Д., Рюмшин А.В. Твердая пшеница в Крыму. – Симферополь: Фактор, 2004. –136 с. (Частка авторства 60% - проведення досліджень і розрахунків).

2. Изотов А.М., Рюмшин А.В. Эффективность применения сеникации на посевах твердой озимой пшеницы в условиях степного Крыма // Научные труды Крымского государственного аграрного университета. – Симферополь, 2002. – Вып. 73. –С.84-87. (Частка авторства 85% - проведення досліджень, розрахунків, аналіз їх результатів).

3. Изотов А.М., Рюмшин А.В. Продуктивность сортов твердой озимой пшеницы в Крыму // Научные труды Крымского государственного аграрного университета. – Симферополь, 2002. – Вып. 78. – С.26-29. (Частка авторства 75% - проведення досліджень і розрахунків).

4. Николаев Е.В., Изотов А.М., Рюмшин А.В. Перспективы выращивания твердой озимой пшеницы в центральной степной части Крыма // Научные труды Крымского государственного агротехнологического университета. – Симферополь, 2005. – Вып. 89. – С.42-45. (Частка авторства 85% - проведення досліджень, розрахунків, аналіз їх результатів).

5. Изотов А.М., Тарасенко Б.А., Рюмшин А.В. Полевая всхожесть и выживаемость растений озимой твердой и мягкой пшеницы в степном Крыму // Научные труды Южного филиала «Крымский агротехнологический университет» Национального аграрного университета. – Симферополь, 2007. – Вып. 100. – С.29-33. (Частка авторства 75% - проведення досліджень і розрахунків).