У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано розв’язання наукових завдань щодо вдосконалення заготівельно-збутової діяльності молокопереробних підприємств з метою підвищення ефективності їх діяльності. Результати дослідження дають підстави сформулювати такі основні висновки: 1. Ринкові трансформації, що відбуваються в агропромисловому виробництві, позначились на функціонуванні молокопродуктового підкомплексу, а саме порушення інтеграційних відносин між виробниками і переробниками, розбалансування виробничих потужностей, зниження потенціалу сировинної бази і, як результат, загальне скорочення споживання молочних продуктів з розрахунку на душу населення на 25% по Миколаївській області і 38% по Україні (порівняно з 1990 р.). Як і підприємства виробничої сфери, в досить скрутному становищі опинились і молокопереробні підприємства, які забезпечують виробництво важливого продукту споживання і вирізняються високим стабільним попитом як на внутрішньому, так і зовнішньому ринку, порівняно прийнятною для всіх прошарків населення економічною доступністю. 2. Дослідження показали, що першоосновою адаптації молокопереробного виробництва до невизначеності ринкового середовища є розробка, забезпечення функціонування та контроль виконання бізнес-плану, в якому, крім загальноприйнятих атрибутів бізнес-планування (реєстраційна карта, характеристика підприємства, мета діяльності, опис продукції та ринку), особливо деталізована розробка має охоплювати такі розділи, як збут і маркетингова діяльність, виробнича програма і фінансовий план. Особливо важливою є програма заходів щодо підвищення ефективності використаних виробничих потужностей та реалізації ідей бізнес-плану. 3. В умовах невизначеності в АПК неодмінним компонентом реалізації ідей бізнес-плану є система маркетингу. Доведено, що маркетинг молокопереробних підприємств не можна зводити лише до збутової діяльності. Визначення причин і коливання ринкових індикаторів однаковою мірою має стосуватись також заготівлі молока, цукру, жерсті, інгредієнтів для виробництва молочних консервів та іншої продукції. В даному випадку маркетинг розглядається як орієнтир на запити ринку, як неодмінна умова всебічного вивчення потреб і можливостей, прийняття реальних та ефективних управлінських рішень і дій, спонукальна база розвитку підприємницької ініціативи та утвердження своїх позицій на ринку. 4. Заготівельну діяльність молокопереробного підприємства слід розглядати через призму циклограмного зв’язку з обсягами виробництва продукції, її реалізації та надходження грошових коштів. Гармонізація та синхронізація цих складових загального відтворювального процесу має розцінюватися як основна оцінна характеристика всієї заготівельної політики підприємства. Дослідження стану молокопереробної галузі Миколаївської області дозволяє виявити деякі негативні тенденції щодо заготівлі молока, зокрема, сировинна база на 72,3% формується в господарствах населення, що створює труднощі не лише в заготівлі молока, а й у формуванні однорідної за якістю сировини, що в свою чергу позначається на якості та асортименті готової молочної продукції; чітка динаміка скорочення поголів’я корів, а, отже, і обсягів виробництва молока в усіх категоріях господарств та особливо в сільськогосподарських підприємствах; значне збільшення транспортних витрат, спричинене розширенням географії заготівлі молока; здорожчення утримання молокоприймальних пунктів. 5. Серед асортименту молочних продуктів особливим попитом користуються молочні консерви, що вирізняються високим стабільним попитом як на внутрішньому, так і зовнішньому ринках, властивістю до тривалого зберігання і порівняно прийнятною для всіх прошарків населення економічною доступністю. В Україні ефективно працюють вісім молочноконсервних комбінатів, серед яких лідерами є Куп’янський та Первомайський молочноконсервні комбінати, продукція яких становить понад 50% загального виробництва молочних консервів. 6. Фактичний стан розвитку молочноконсервного виробництва в рамках асоціації “Укрконсервмолоко” дає підстави дійти висновку, що в сучасних умовах для цих спеціалізованих виробництв принципово важливе значення має вдосконалення заготівельної та збутової діяльності, які слід розглядати у взаємозалежності та взаємозумовленості. Це підтверджено прикладами виробничої та заготівельно-збутової діяльності одного із провідних комбінатів асоціації, ЗАТ “Первомайський молочноконсервний комбінат”. Оцінюючи в цілому його збутову діяльність, дійшли висновку, що молокопереробне підприємство, аби вистояти на ринку, має орієнтуватися на співвідношення двох складових загального менеджменту – вхід і вихід. З точки зору ринкової стійкості найприйнятнішою є умова, коли виручка від продажу продукції (вихід) буде більшою від витрат на придбання ресурсів та організацію виробництва (вхід). На підтвердження цього висновку наведено і обґрунтовано механізм функціонування внутрішнього і зовнішнього середовища, інфраструктури ринку комбінату та джерел формування матеріальних і грошових ресурсів. 7. Збутова діяльність має будуватися за наступною схемою: аналіз системи існуючих ринків, дослідження навколишньої організаційної структури середовища, планування виробництва продукції на основі прогнозу ймовірного попиту, аналіз потреб різних груп населення, планування та прогнозування цін збуту, організація реклами тощо. Важливо також вибрати найраціональнішу систему товарообігу, навантаження та розвантаження, найдешевший варіант доставки, особливо призначених на експорт молочних консервів. Визначальним критерієм оцінки збутової політики слід вважати перевищення темпів зростання виручки від продажу продукції над темпами зростання обсягів продукції та витрат виробництва. 8. Маркетинг на молокопереробних підприємствах слід розглядати не лише і не тільки як механізм вивчення і регулювання процесу ринкової адаптації, а як складову загального агропромислового менеджменту, на яку покладаються важливі управлінські функції, а саме: постачання сировини, її переробка та реалізація продукції. Вся господарська діяльність в умовах адаптації до невизначеного ринкового середовища має ґрунтуватись на результатах і прогнозах маркетингових досліджень і, нарешті, маркетинг має зв’язати в єдине ціле інтерес підприємства в одержанні прибутку і зацікавленість споживачів у задоволенні інших власних потреб. 9. Запропоновано адаптивну модель організації системи маркетингової служби, опрацьовано детальне положення про її функції, завдання, цілі, а також визначено систему оцінних показників ефективності її функціонування, що підтверджується відповідними довідками про впровадження. Визначальними чинниками підпорядкування її вимогам та особливостям агропромислового виробничого циклу є впровадження принципу логістизації відповідно до особливостей підсистем постачання ресурсів і сировини, її переробки та одержання готової продукції, її реалізації. У цьому відношенні маркетинг і логістику слід розглядати як дві ланки однієї і тієї ж системи – економіки, організації та управління виробництвом і збутом продукції. Різниця полягає лише в тому, що маркетинг – це методична складова менеджменту, а логістика – це практичне втілення досліджень і напрацювань маркетингу в заготівельно-виробничо-збутову діяльність підприємства. |
