У дисертаційній роботі наведені результати досліджень закономірностей накопичення різних форм важких металів (Pb, Cd, Co, Zn, Ni, Cu) у дерново-підзолистих ґрунтах і рослинах та особливості їх міграції в ландшафтній сфері Полісся. 1. Всі райони досліджуваного регіону характеризуються небезпечною екологічною ситуацією щодо вмісту важких металів у ґрунтах. Виявлено, що їх валовий вміст у Коростенському, Народицькому, Олевському районах перевищує фонові значення: Pb в 1,5 – 2 рази, Cd – 2 – 5; Ni – 2,5 рази. Вміст же рухомих форм важких металів у агроландшафтах досліджуваного регіону є нижчим від значень ГДК, за винятком Pb, вміст якого перевищував контрольний рівень у 2,2–2,9 рази. Найбільша його кількість спостерігалась у ґрунтах Народицького та Овруцького районів – 4,2 мг/кг і 5,8 мг/кг відповідно. 2. Виявлена висока роль полезахисних лісових смуг як біофізичних бар’єрів, які акумулюють важкі метали та запобігають їх територіальній міграції. Безпосередньо у полезахисній лісосмузі й на відстані 2 висот лісосмуги (2Н) простежується загальна тенденція до зростання валового вмісту важких металів, а із збільшенням відстані до 15Н та у відкритому полі їх вміст знижувався. У ґрунті вміст всіх елементів був нижчим від ГДК, крім вмісту свинцю на відстані до 5Н, який перевищував даний рівень. Вміст рухомих форм важких металів у ґрунті під лісосмугою, в облісненій частині поля (2-20Н) та у відкритій його частині (25-30Н) не перевищував значень ГДК. 3. Валовий вміст важких металів максимально представлений у гумусовому та ілювіальному горизонтах, відповідно: Pb 24,0 мг/кг і 14,2 мг/кг; Ni – 44,5 і 35,0; Zn – 25,9 і 20,6; Cu – 19,7 і 12,3; Cd – 0,99 і 0,77; Со 2,05 мг/кг і 1,64 мг/кг ґрунту відповідно. У порівнянні з материнською породою вміст усіх досліджуваних елементів був вищим у гумусовому горизонті в 2,1–4,8 рази, а в ілювіальному – у 1,2–2,6 рази, тобто гумусові та ілювіальні горизонти дерново-підзолистих ґрунтів виконують роль відповідного бар’єру на шляху потоку шкідливих речовин. Рухомість важких металів по ґрунтовому профілю розподілялась наступним чином: Cu>Zn>Ni>Co>Cd>Pb. 4. Важкі метали зв’язуються органічною речовиною ґрунту та фракцією фізичної глини. При збільшенні вмісту гумусу збільшувалось накопичення валового вмісту досліджуваних елементів, а накопичення рухомих форм зменшувалось. За міцністю закріплення органічною речовиною металів встановлений наступний ранговий ряд: Ni>Cu>Pb>Zn>Cd>Co. При збільшенні вмісту фракції фізичної глини у ґрунті валовий вміст важких металів збільшувався, а рухомих, навпаки, зменшувався. За міцністю закріплення металів глинистою фракцією дерново-підзолистих ґрунтів встановлений наступний ранговий ряд: Pb>Co>Ni>Cd>Zn>Cu. 5. Кислотність дерново-підзолистого ґрунту впливає на рухомість важких металів. При зміні рН сольової витяжки від 4,6 до 5,9 відсоток рухомих форм важких металів зменшувався: Pb від 10,1% до 5,0%; Co – 59,1%–34,8%; Zn – 59,7% – 17,8%; Ni – 16,2% – 4,4%; Cu – 8,7% – 4,7%. 6. Доведено, що забруднення дерново-підзолистих ґрунтів важкими металами суттєво впливає на біологічну активність ґрунтових мікроорганізмів. Найвищий відсоток розкладання целюлози спостерігався у ґрунті, де вміст рухомих форм важких металів був найнижчим, а найнижчий, навпаки, у ґрунті з високим вмістом металів, особливо Pb та Ni. При зменшенні вмісту рухомих форм досліджуваних елементів у ґрунтах у 2 рази, інтенсивність розкладання целюлози різко зростала від 10% до 63%. 7. Виявлено, що для природного різнотрав’я, озимого жита, вівса з підсівом конюшини, люпино-вівсяної сумішки, вико-вівсяної сумішки характерне інтенсивне поглинання міді та нікелю – коефіцієнт біологічного поглинання складав 1,8 – 3,2 та 1,1 – 6,9 відповідно. Для Co, Pb, Zn поглинання було менш інтенсивним і КБП не перевищував 1,0. За інтенсивністю накопичення важких металів рослинами встановлені наступні закономірності: для природного різнотрав’я – Cu > Ni > Co > Zn > Pb, для озимого жита та вико-вівсяної сумішки – Cu > Ni > Co > Pb > Zn, для люпино-вівсяної сумішки – Сu > Co > Pb > Ni > Zn, для вівса з підсівом конюшини – Ni > Cu > Pb > Co > Zn. 8. Показник інтенсивності забруднення важкими металами дерново-підзолистих ґрунтів агроландшафтів Житомирського Полісся складає 28,0 – 47,1. Така ситуація може призвести до забруднення сільськогосподарської продукції важкими металами вище допустимих санітарно-гігієнічних норм. |
