В роботі визначено функціональність дії законсервованого звалища ТПВ м. Луцька щодо забруднення ґрунту, фітоценозу, гідросфери важкими металами. Встановлено, що порушення санітарних правил при закладанні звалища та його експлуатації викликає посилення міграції важких металів техногенного походження і впливає на екологічну рівновагу в межах території звалища та в басейні малої р. Серна. 1. Вміст валових і рухомих форм важких металів у профілі дерново-слабопідзолистого супіщаного ґрунту зменшується з глибиною. Найбільші значення коефіцієнтів кумуляції важких металів відмічено в Hd і HE горизонтах. 2. Валові і рухомі форми важких металів Pb, Cd, Zn, Ni, Cu, Co, Mn у 0-20 см шарі дерново-слабопідзолистого ґрунту території законсервованого звалища ТПВ і прилеглих до нього ділянок вказують на пряму залежність їх вмісту від відстані до звалища. Перевищення концентрації рухомих форм важких металів відносно ГДК у міру наближення до звалища відмічено для елементів: Pb – 1,2-6 ГДК, Cu – 1,2-2,7, Ni – 1,2-1,8, Zn – 2, Mn – 1,5-4 ГДК. Забруднення збільшується за напрямом переважаючої рози вітрів (Пн.-Зх. напрям). При підвищенні в 0-20 см шарі дерново-слабопідзолистого ґрунту валового вмісту Pb, Cd, Zn, Ni, Cu, Co, Mn зростає і вміст їх рухомих форм. 3. Вміст Cu, Zn, Mn, Co, Ni, Pb, Cd в надземній масі дикоростучих рослин при полікомпонентному забрудненні дерново-слабопідзолистого ґрунту рухомими формами свинцю, цинку, міді, нікелю і марганцю не досягає межі токсичності для всіх металів, що визначали. 4. За умов полікомпонентного забруднення дерново-слабопідзолистого ґрунту рухомими формами важких металів у встановлених параметрах перевищення ГДК коефіцієнти переходу в системі „ґрунт-рослина” зменшуються в 1,3 - 2 рази для міді, цинку, марганцю і кобальту, а для кадмію, свинцю і нікелю інтенсивність їх переходу в умовах забруднення збільшується в 1,3 - 3,7 рази, порівняно з незабрудненою територією. 5. З посиленням полікомпонентного забруднення важкими металами прилеглої території від периферії (500 м) до звалища відмічено загальне пригнічення мікроорганізмів ґрунту: вміст сапрофітних бактерій на території звалища і на відстані 500 м від нього менший у 4 - 9 рази весною і в 21 – 105 рази влітку, ґрунтових мікроскопічних грибів у 5 - 13 рази весною та в 2 - 5 рази влітку. 6. Поширення умовно-патогенної флори, на прикладі кишкової палочки, вказує на прямий вплив токсичних відходів на всій прилеглій ділянці довкола звалища. За показниками колі-титру кишкової палички в ґрунті (0,0002-0,0009) територія звалища і прилеглих ділянок на відстані 500 м відноситься до сильно забрудненої як навесні, так і в літній період. 7. Полікомпонентне забруднення дерново-слабопідзолистого ґрунту рухомими формами важких металів супроводжується пригніченням целюлозної активності ґрунту, яка уповільнює розклад органічної речовини на території звалища втричі, на відстані 50 м в 3,7 рази, 200 м вдвічі і на відстані 500 м на 1,1 рази, що свідчить про різке зниження біологічної активності ґрунту за умов техногенного його забруднення. 8. Збільшення концентрації рухомих форм ВМ у 0-20 см шарі дерново-слабопідзолистого ґрунту призводить до збільшення їх вмісту в фільтраційній воді. В зв’язку з постійним змивом із поверхні звалища сполук важких металів найвищий рівень забруднення фільтраційних лізиметричних вод виявився на відстані 50 м , де вміст свинцю утричі, кадмію удвічі, нікелю у 49 разів, міді у 48 разів більший ніж на відстані 500 м від звалища. На природному фоні, що не підлягав впливу техногенного навантаження ці показники менші від периферії звалища за вмістом свинцю, кадмію , нікелю в 4 - 8 разів. 9. У підземних водах зони впливу звалища ТВП виявлено перевищення ГДК у 2,6 рази для кадмію в Пн.-Зх. напрямі на відстані 900-1000 м і в 12 разів - для цинку в Пн.-Сх. напрямі на відстані 150 м. 10. Вміст важких металів (Pb, Cd, Zn, Ni, Cu, Co, Mn) у р. Серна змінюється сезонно впродовж року. Максимальна концентрація металів характерна для повеневого стану. Перевищення ГДК важких металів у воді р. Серна не виявлено. 11. В системі „ґрунт – річка” найбільш піддані міграційним процесам елементи Cd, Pb, Cо і Cu, тоді як Mn, Ni і Zn менш рухомі. |