В результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України і практики його реалізації, теоретичного осмислення численних наукових праць у різних галузях юриспруденції, автором сформульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на удосконалення теоретико-правових та організаційних засад забезпечення законності в діяльності митних органів України. Основні з них такі: Забезпечення законності в діяльності митних органів визначено як такий режим їх функціонування, під час якого забезпечується точне і неухильне додержання і виконання законодавчих та підзаконних нормативних актів всіма службами (підрозділами), а також окремими працівниками під час їх службової діяльності. Воно полягає у: попередженні та недопущенні порушень прав, свобод та законних інтересів фізичних та юридичних осіб, які є учасниками митних правовідносин, з одного боку, та недопущенні порушень прав, свобод та законних інтересів працівників митних органів під час зовнішніх та внутрішніх (службових) відносин – з іншого; збільшенні обсягу надходжень митних платежів до Державного бюджету України; раціоналізації використання бюджетних коштів, спрямованих на утримання і функціонування митних органів; своєчасному, повному і достовірному інформуванні населення про діяльність митних органів; належному виконанні працівниками митних органів своїх функціональних обов’язків та реалізації наданих повноважень. До засобів забезпечення законності в діяльності митних органів віднесено: 1) контроль (загальнодержавний, внутрівідомчий, судовий, громадський); 2) звернення громадян; 3) прокурорський нагляд. Контроль як засіб забезпечення законності в діяльності митних органів визначено як діяльність спеціально уповноважених суб’єктів щодо перевірки (нагляду, спостереження) відповідності здійснюваної ними зовнішньої та внутрішньо-організаційної діяльності вимогам, які містяться у законодавчих та підзаконних нормативних актах, а також в управлінських рішеннях вищестоящих органів (керівників), які наділені правом втручання в їх службову діяльність у формі видання обов’язкових для виконання вказівок, а в необхідних випадках і застосування примусових заходів. Запропоновано таку класифікацію видів контролю як засобу забезпечення законності в діяльності митних органів: 1) залежно від організаційного зв’язку між контролюючим суб’єктом і підконтрольним об’єктом: зовнішній і внутрішній (внутрівідомчий) контроль; 2) залежно від обсягу контрольних повноважень: загальний та спеціальний контроль; 3) залежно від контролюючих суб’єктів: парламентський; президентський; урядовий; спеціалізований; відомчий; муніципальний; судовий; громадський; 4) за напрямками його здійснення: фінансовий, податковий, внутрішньогосподарський та ін.; 5) залежно від часу проведення: попередній; поточний; наступний; 6) залежно від форми: безпосередня перевірка; ознайомлення зі статистичною звітністю; ознайомлення з роботою митних органів шляхом виклику керівників і окремих виконавців для доповіді про виконання тих чи інших управлінських рішень; ознайомлення з діяльністю працівників митних органів під час проведення різних нарад, активів, інструктажів, зібрань, злетів і т. ін.; 7) за відкритістю (гласністю): гласний та негласний (таємний). Звернення громадян як засіб забезпечення законності діяльності митних органів визначено як викладені в письмовій або усній формі колективні чи індивідуальні повідомлення з питань зовнішньої чи внутрішньо-організаційної діяльності митних органів, в яких йдеться про порушення вимог законодавчих чи підзаконних актів митними органами або їх окремими працівниками. Визначено особливості заяв та скарг як засобів забезпечення законності діяльності митних органів. Прокурорський нагляд за законністю діяльності митних органів визначено як спостереження (перевірку) за додержанням митними органами та їх працівниками чинного законодавства та підзаконних актів з метою виявлення та попередження правопорушень, усунення їх наслідків та притягнення винних до відповідальності, без права втручатися в їх оперативну та господарську діяльність. З’ясовано особливості прокурорського нагляду за додержанням законності діяльності митних органів, його предмет та перспективи. Зроблено висновок, що оскільки митні органи та їх працівники виконують свої завдання та функції в умовах реального соціально-економічного та політичного становища в суспільстві, є його невід’ємною частиною, відповідно і заходи, які зможуть зменшити кількість службових правопорушень в митних органах, повинні мати комплексний характер і, як наслідок, втілюватись у зовнішніх (загальнодержавних) та відомчих програмах протидії службовим правопорушенням. Складовими таких програм мають бути: 1) мета та завдання програми; 2) стан проблеми; 3) шляхи і способи розв’язання проблеми (перелік заходів щодо удосконалення діяльності із попередження, припинення правопорушень та притягнення винних до відповідальності); 4) фінансове та матеріально-технічне забезпечення програми; 5) очікувані результати. В дисертації сформульовано численні конкретні пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення діяльності митних органів України, забезпечення її законності, зокрема, засобів забезпечення законності та особливостей діяльності державних і громадських суб’єктів щодо їх використання. Їх може бути враховано для підготовки й уточнення ряду законодавчих та підзаконних актів, зокрема, Митного кодексу України, законів України „Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави”, „Про об’єднання громадян”, „Про звернення громадян”, „Про прокуратуру”, Положення про Державну митну службу тощо. |
