На підставі викладених вище положень, виходячи з досягнутого рівня розробки проблематики, пов’язаної із забезпеченням охорони банківської таємниці у кримінальному процесі, а також проведеного комплексного аналізу наукових джерел, чинної нормативно-правової бази та регламентованих нею суспільних відносин можна сформулювати такі висновки, в яких містяться основні результати дослідження: 1. Внаслідок правильного використання методології дослідження в роботі запропоновано ряд важливих для кримінально-процесуальної науки і практики розслідування злочинів термінів. Банківська таємниця – це особливо цінна інформація, умисно приховувана службовцями банку, яку вони отримують у процесі своєї роботи, зокрема під час обслуговування клієнтів банку, а також відомості про діючих клієнтів і про клієнтів, які припинили свої відносини з банком або за певних причин ними не стали. Суб’єктами права на банківську таємницю є власники та утримувачі банківської таємниці. Власник банківської таємниці – це клієнт банку, тобто фізична або юридична особа, яка в процесі співпраці з банківською установою надала їй відомості, що можуть становити банківську таємницю. Утримувач банківської таємниці – це особа, яка при виконанні своїх службових обов’язків отримує відомості, що становлять банківську таємницю. 2. Для охорони прав і законних інтересів громадян та забезпечення швидкого й повного розкриття злочинів сформований механізм розкриття банківської таємниці, який включає в себе визначенні Законом підстави витребування необхідних банківських документів, проведення їх виїмки, або обшуку у банківських установах; повідомлення банком за власною ініціативою про вчинені злочини або злочини, які готуються; допит працівників банківських установ про інформацію, що становить банківську таємницю, накладення арешту на вклади обвинуваченого тощо. 3. Витребування з банківських установ інформації, яка становить банківську таємницю, повинно бути санкціоноване судом і виконуватися у формі подання. Такі подання про розкриття банківської таємниці, про накладення арешту на вклади підозрюваного, обвинуваченого, а також осіб, які за законом несуть матеріальну відповідальність за їх дії, та запити на надання відомостей про відповідні банківські вклади зазначених осіб готує орган дізнання, слідчий, прокурор. 4. Ефективним і важливим процесуальним засобом встановлення обставин вчинення злочинів, пов’язаних з банківською діяльністю, є виїмка документів. Винесення слідчим подання погодженого з прокурором, санкціонована судом виїмка документів, які містять банківську таємницю, чітко визначений порядок проведення та оскарження цієї слідчої дії та інші правила, що наведені в роботі, в тому числі й запропоновані як доповнення до КПК України, слугують повному і швидкому розкриттю і розслідуванню злочинів. 5. Обшук в банківських установах, огляд документів, які містять банківську таємницю, зокрема електронних, забезпечують одержання достовірних відомостей у ході розслідування злочинів. Використання допомоги спеціаліста у галузі зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці під час пошуку та огляду виявлених документів є обов’язковим та підвищує результативність досудового розслідування, зокрема дозволяє встановити осіб, які причетні до оформлення документів та виконання фінансових операцій, з’ясувати їх зміст, визначити перелік документів, які підлягають вилученню та ін. 6. Кримінально-процесуальними гарантіями нерозголошення відомостей, що становлять банківську таємницю, є закритий судовий розгляд кримінальної справи та недопустимість розголошення таємниці досудового слідства. 7. Для забезпечення належного закритого судового розгляду справ, в яких є інформація, що становить банківську таємницю, запропоновано: встановлення відповідальності за розголошення даних такого засідання; процесуальний порядок провадження у випадку вчинення цього правопорушення; публічне оголошення лише вступної та резолютивної частини вироку; заборона видачі копії технічного запису учасникам процесу та ін. 8. Охорона банківської таємниці у кримінальному процесі забезпечується й таємницею досудового слідства. Недопустимість розголошення даних досудового слідства удосконалена за рахунок окремої регламентації процесуальних дій з документами, які містять банківську таємницю, вказівкою щодо її нерозголошення, відповідним попередженням учасників процесу, обмеження права на ознайомлення з матеріалами кримінальної справи, відстороненням понятих від участі у проведенні слідчих дій, пов’язаних з оглядом та вилученням документів, які містять банківську таємницю. 9. В результаті проведеного дослідження проблеми забезпечення охорони банківської таємниці у кримінальному процесі запропоновано ряд змін та доповнень до КПК України, законів України «Про банки…», «Про інформацію», інших законодавчих актів, що має на меті удосконалення вітчизняної правозастосовчої практики. |
