Анотація до роботи:

Молдован А.В. Забезпечення обвинуваченому права на захист у кримінальному процесі Федеративної Республіки Німеччини та України (порівняльно-правове дослідження). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.09 кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2003.

Дисертація присвячена порівняльно-правовому дослідженню теоретичних і практичних проблем, що виникають під час забезпечення обвинуваченому права на захист у кримінальному процесі ФРН та України. Розглянуті теоретичні питання права на захист, процесуальні гарантії права на захист при провадженні досудового розслідування, забезпечення обвинуваченому права на захист у судовому провадженні в кримінальному процесі ФРН та України. Розроблена порівняльна таблиця законодавства ФРН та України щодо забезпечення обвинуваченому права на захист.

Сформульовані конкретні пропозиції, спрямовані на вдосконалення чинного кримінально – процесуального законодавства України, з метою максимального захисту прав та охоронюваних законом інтересів обвинуваченого у кримінальному судочинстві, яке має відношення до даної проблеми.

У висновках зазначається, що вивчення питань, пов'язаних з процесуальними гарантiями права обвинуваченого на захист, дає можливiсть виділити ряд особливостей кримінально - процесуального законодавства ФРН, за якими воно вiдрiзняється вiд законодавства України, а саме:

- обов'язкове призначення обвинуваченому захисника у випадку тримання його пiд вартою бiльше як три мiсяцi ( 117 КПК ФРН );

- максимальний строк попереднього ув’язнення не може перевищувати 6 мiсяцiв, а у виняткових випадках - 1 року ( 122 КПК ФРН );

- судовий розгляд повинен розпочатися не ранiше нiж через тиждень пiсля вручення пiдсудному виклику. Якщо цей строк не дотриманий, то пiдсудний має право вимагати вiдкладення розгляду справи ( 217 КПК ФРН );

- захисник викликається до суду шляхом вручення письмового повiдомлення не менш як за тиждень до початку судового розгляду. Якщо цього строку не додержано, то вiн може вимагати перенесення дня розгляду справи ( 218 КПК ФРН );

- наявнiсть у обвинуваченого права на виклик будь-якої особи як свiдка, навiть при вiдхиленнi такого клопотання головуючим суду ( 220 КПК ФРН );

- можливiсть допиту суддею свiдка чи експерта в порядку прохання або доручення, якщо їх явцi перешкоджають поважнi причини, зокрема хвороба, велика вiдстань ( 234 КПК ФРН );

- закрiплення принципу безпосередностi ( обов’язковий допит судом будь-якої особи - 250 КПК ФРН );

- пiдсудний, якщо навiть за нього виступав захисник, повинен бути опитаний, чи бажає вiн брати участь в судових дебатах ( 258 КПК ФРН );

- доки не складено протокол судового засiдання, вирок суду не може бути вручений ( 274 КПК ФРН ) та інші особливості, якi можна вiднести до позитивних.

Цi положення заслуговують на увагу їх вивчення при реформуваннi кримiнально-процесуального законодавства України. Водночас потребують бiльш критичного ставлення до себе тi новi положення КПК ФРН, у яких законодавець ФРН, виходячи з iнтересiв успiшної боротьби зi злочиннiстю i протидiї спробам перешкоджати встановленню iстини у справi, вимушено закрiпив у законi. Це, зокрема:

- лiквiдацiя у 1974 роцi iнституту попереднього слiдства i перехiд до прокурорського дiзнання, що позбавило обвинуваченого в повному обсязi знайомитися з матерiалами справи i заявляти клопотання;

- виключення захисника з процесу ( 138a, 138б, 138c КПК ФРН );

- обмеження конституцiйного права на недоторканнiсть житла, особисту свободу в зв’язку з розширенням пiдстав для обшуку житла, особи;

- затримання не лише пiдозрюваних у вчиненнi злочину, але й будь-якої особи, якщо це необхiдно для забезпечення розслiдування злочину;

- оголошення лише резолютивної частини вироку ( 268 КПК ФРН ) та інші.

А в цілому, за винятком зазначених положень, право обвинуваченого на захист в ФРН є одним iз проявiв демократизму, виражає суть всiєї системи кримiнально-процесуального законодавства i встановленого порядку розслiдування i розгляду кримiнальних справ. Аналiз питань, пов’язаних з процесуальними гарантiями права обвинуваченого на захист, досвiд ФРН з дослiджуваного питання дозволяють глибше вивчити зарубiжне законодавство i чiткiше визначити переспективи удосконалення українського законодавства.

Публікації автора:

1. Молдован В. В., Молдован А. В. Порівняльне кримінально-процесуальне право: Україна, ФРН, Франція, Англія, США. Навчальний посібник. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 400 с.

(Молдован А. В. - автор підрозділів з кримінального процесу ФРН – 47 с. ).

2. Молдован А. В. Роль захисника в здійсненні обвинуваченим наданого йому права на захист при провадженні попереднього розслідування у кримінальному процесі ФРН // Вісник Луганського інституту Внутрішніх справ МВС України. Спеціальний випуск. Част. 3 . – 1999. – С. 34 – 39.

3. Молдован А. В. Конституційні засади недоторканності особи в нових державах Європи // Право України, 1999, № 9. – С. 29-31.

4. Молдован А. В. Судоустрій Федеративної Республіки Німеччини // Вісник Київського університету. – Юридичні науки , № 37, 2000. – С. 74-79.

5. Молдован А. В. Обов’язок осіб, які проводять розслідування, забезпечити обвинуваченому права на захист за КПК ФРН // Острозька академія. Наукові записки. Серія „Право”. – Острог, 2002. – С. 278 – 287.

6. Молдован А.В. Кримінально-процесуальний кодекс ФРН та його відмінності від Кримінально-процесуального кодексу України // Адвокат, № 3, 2003. – С. 26-29.

7. Молдован А. В. Забезпечення обвинуваченому права на захист у кримінальному процесі ФРН // Проблеми права. Науково-практичний збірник. Вип. 2 , - Чернігів. – 1998. – С. 46 - 51.

8. Молдован А. В. Право обвинуваченого на захист в судовому розгляді в кримінальному процесі Федеративної Республіки Німеччини // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 24 – 25 лютого 1999 року. Ужгород. – 1999. С. 491 – 495.