У дисертації здійснено вирішення науково-прикладного завдання забезпечення людського розвитку на основі гармонізації соціальної та бюджетної політики шляхом запровадження ефективних бюджетних механізмів його регулювання. Результати дослідження дозволяють зробити такі висновки: 1. Здійснений аналіз трансформації концепції людського розвитку свідчить, що пов’язана з такою трансформацією зміна пріоритетів державної політики від економічного зростання до максимального розширення можливостей для людського розвитку потребує відповідної зміни державної стратегії соціально-економічного розвитку та перегляду форм і методів її реалізації. 2. У громадянському суспільстві державне регулювання людського розвитку можна розглядати як один з аспектів суспільного регулювання, оскільки саме завдяки йому здійснюється координація всіх видів регулювання, його вплив на усі аспекти людського розвитку є найвагомішим. Водночас бюджетне регулювання є одним з головних компонентів державного регулювання. При цьому економічна сутність бюджету як інструменту регулювання людського розвитку полягає у використанні перерозподільних відносин та засад побудови бюджетної системи для зосередження частини державного ВВП та подальшого її спрямування на задоволення як суспільних потреб, так і потреб кожної особистості у соціально-економічному розвитку як способу досягнення загальновизнаних стандартів людського розвитку. 3. Розширення можливостей людського розвитку потребує подальшого підвищення рівня та якості життя громадян України через удосконалення політики доходів населення та забезпечення відповідності темпів їх зростання темпам розвитку економіки країни. Причому поетапне елімінування від’ємної різниці між розмірами мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму і реалізація концепції регіонального прожиткового мінімуму стосуватиметься сфери як соціальної, так і бюджетної політики й відповідної методології, адже означатиме диференційований підхід до розрахунку видатків державного та місцевих бюджетів, що охоплюють оплату праці та соціальний захист населення. Оскільки такі витрати, згідно з Бюджетним кодексом України, враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів для місцевих бюджетів, запропоновані заходи мають бути відображені через відповідні зміни у механізмах міжбюджетних відносин. 4. Здійснена на основі запропонованої методики оцінка взаємозв’язку стану людського розвитку з системою існуючих бюджетних механізмів дозволяє визначити ступінь впливу структури й обсягу бюджетних витрат на показники людського розвитку в таких сферах, як освіта, охорона здоров’я, соціальний захист та соціальне забезпечення населення й житлово-комунальне господарство. Врахування в оцінці комплексу витрат, здійснених за всіма видами бюджетних механізмів (таких, як прямі бюджетні видатки та міжбюджетні трансферти), дозволяє використовувати її не лише для прийняття рішення щодо ефективності бюджетного регулювання людського розвитку в попередніх бюджетних періодах, а й при прогнозуванні на середньострокову перспективу для визначення оптимального набору бюджетних механізмів, необхідних для досягнення планових цілей людського розвитку. Аналіз отриманих даних свідчить, що засадами регулювання людського розвитку через бюджетні механізми є дотримання принципу адресності соціальної політики; реальне фінансове забезпечення вартості показника / стандарту людського розвитку; встановлення оптимального набору спеціальних бюджетних механізмів, яке сприятиме максимізації позитивного впливу на людський розвиток. 5. Аналіз досвіду управління соціально-культурною сферою у країнах зі стабільно високим рейтингом за індексом людського розвитку дає підстави стверджувати, що теоретичною основою побудови спеціальних бюджетних механізмів, спрямованих на регулювання людського розвитку, є програмно-цільовий метод. Він передбачає розробку і реалізацію бюджетних програм, орієнтованих на конкретний результат, з використанням індикаторів їх виконання для оцінки результативності та соціальної ефективності здійснених витрат, що уможливлює вплив бюджетних механізмів на забезпечення людського розвитку як на державному, так і на місцевому рівні. 6. Ключовими елементами оцінки наслідків регуляторного впливу рішень соціальної політики мають бути значення інтегрального та регіональних індексів людського розвитку, причому особливої актуальності наразі набуває така складова останнього, як індекс фінансування людського розвитку. 7. Зіставний аналіз даних, отриманих за діючою методикою обчислення ІФЛР та з урахуванням запропонованих автором змін, свідчить: по-перше, зазначені зміни, окрім більш точної оцінки диференціації регіонів за рівнем фінансування людського розвитку, дозволяють точніше оцінити пов’язану з цим регіональну варіацію людського розвитку; по-друге, отримано чітку та легко прогнозовану динаміку як ІФЛР, так і рейтингу регіонів, а також стабільніші за складом у динаміці групи регіонів. Наведене є підтвердженням вирішення поставленого завдання та доцільності використання вдосконаленого підходу до розрахунку ІФЛР при оцінці наслідків регуляторного впливу з метою гармонізації цілей і завдань соціальної та бюджетної політики. 8. Гармонізація соціальної та бюджетної політики для ефективного регулювання людського розвитку відбувається через застосування комплексного підходу, що базується на розумінні дуалізму людського розвитку як процесу та як досягнутого результату. Тому регулювання процесу людського розвитку можливе за умови підпорядкування цілей та заходів бюджетної політики пріоритетам соціальної політики в середньостроковій перспективі, що досягається через запровадження середньострокового бюджетного циклу, спрямованого на розширення можливостей людського розвитку. 9. Регулювання результатів людського розвитку, яких прагне досягти держава, ґрунтується на розробленій методиці побудови бюджетних програм, основою якої є доведена автором можливість поділу планових показників людського розвитку на ті, що є метою окремої програми, та ті, що можуть слугувати індикаторами соціальної ефективності інших програм. 10. Запропоновані автором структурні зміни існуючих та побудова нових програм поряд з одночасним удосконаленням коду програмної класифікації уможливлюють їх використання для планування та здійснення видатків, звітування, контролю, моніторингу й оцінки ефективності регулювання людського розвитку через бюджет. 11. Враховуючи доведену в дисертації визначальну роль місцевих бюджетів у регулюванні людського розвитку, вищенаведений підхід доцільно використовувати в усіх ланках бюджетної системи, а також при застосуванні міжбюджетних трансфертів. Таким чином, останні, особливо субвенції соціального характеру, мають формуватись у вигляді відповідним чином структурованих бюджетних програм на середньостроковій основі. 12. Ефективне регулювання людського розвитку через застосування дотації вирівнювання базується на вдосконаленні розподілу її обсягу шляхом здійснення розрахунків на основі вартісних еквівалентів стандартів надання соціальних послуг населенню, спрямованих на забезпечення планових показників людського розвитку, та отриманні місцевими бюджетами фінансових ресурсів на реалізацію програм забезпечення гідних умов життя населення. | 