Проведенні дослідження на основі теоретичного узагальнення дозволили зробити висновки та сформувати пропозиції концептуального, теоретичного і науково-практичного спрямування щодо розв’язання наукової проблеми забезпечення конкурентоспроможності підприємств м’ясної промисловості України: 1. М’ясна промисловість - це галузь, яка повинна сприяти інтеграції економіки України у світову економічну систему. Експортні поставки м’ясної продукції були одним із перевірених досвідом шляхів подолання кризового стану на підприємствах, накопичення валютних ресурсів, оздоровлення економіки країни. В умовах вступу України до Світової організації торгівлі невирішеними проблемами підприємств м’ясної промисловості, що впливають на їх конкурентоспроможність, є: недостатні обсяги та низька якість вітчизняної сировини; збитковість підприємств галузі; відсутність стандартів на м’ясну продукцію, які б відповідали вимогам світового рівня; недостатній захист споживачів від неякісної продукції, зокрема високий вміст речовин, шкідливих для здоров’я людини генетично модифіковані джерела; відсутність державної програми розвитку м’ясної промисловості, яка б гарантувала якість та безпеку продукції для споживачів; наявність на ринку великої кількості малих підприємств, які виробляють м’ясну продукцію сумнівної якості за низькими цінами; фальсифікація продукції; ввезення з-за кордону обладнання, синтетичних оболонок, харчових добавок, штучних інгредієнтів і сировини; недостатність науково-методичних розробок, зокрема застосування застарілих виробничих інструкцій, положень; відсутність навчальної літератури економічного спрямування для підготовки фахівців галузі; недостатність на ринку праці спеціалістів та робітників високої кваліфікації; невирішеність соціально-виробничих питань на підприємствах галузі; недостатнє дотримання екологічної безпеки підприємств. 2. Оцінка конкурентоспроможності підприємств м’ясної промисловості, які реалізували продукцію на регіональному ринку м. Києва та Київської області у 20032006 роках, свідчить, що на інтегральний показник конкуренто-спроможності впливають фактори забезпечення конкурентних переваг підприємствами галузі: висока якість м’ясної продукції, яка забезпечується впровадженням міжнародних стандартів з якості та безпеки продукції; постійне оновлення технологічного обладнання; розроблення нових технологій та інформаційних мереж; наявність висококваліфікованого персоналу; створення власної сировинної бази; привабливість торгової марки. Зокрема, висококонкурентоспроможними на ринку стали м’ясокомбінати, що забезпечують комплексне перероблення сировини, впровадження ресурсо-зберігаючих технологій та інших інновацій. 3. Узагальнення існуючих теоретичних підходів до забезпечення конкурентоспроможності підприємств дало змогу обґрунтувати методологічні підходи до формування системи забезпечення конкурентоспроможності підприємств м’ясної промисловості, які за рахунок сукупності науково-практичних підходів: інноваційного, геронтологічного, кластерного, ресурсозберігаючого, логістичного, корпоративно-командного та реінжинірингу сприяють розвитку партнерства між суб’єктами ринкових відносин та виробництва науковцями, постачальниками, потенційними конкурентами, посередниками, споживачами. Побудова системи забезпечення конкурентоспроможності підприємств м’ясної промисловості базується на підсистемах: техніко-технологічній, соціально-трудовій, організаційно-економічній і фінансово-інвестиційній, які характеризують внутрішнє середовище підприємства та формують передумови для досягнення конкурентних переваг. Кожна підсистема забезпечує конкурентоспроможність рівзних об’єктів персоналу, виробництва, технології, продукції, ефективно взаємодіючи і доповнюючи дію інших підсистем, тому запропоновано визначати систему забезпечення конкурентоспроможності підприємств як сукупність послідовних дій керуючої підсистеми (підходів і методів), підсистеми забезпечення (інформаційної, наукової, правової, нормативної, ресурсної), що здійснюють взаємовплив на керовану підсистему (техніко-технологічну, соціально-трудову, організаційно-економічну, фінансово-інвестиційну складові) для виконання основного завдання досягнення конкурентоспроможності на ринку. 4. Техніко-технологічна складова системи забезпечення конкуренто-спроможності підприємств націлена на активізацію інноваційного розвитку, впровадження міжнародних стандартів з менеджменту, формування екологічної політики. Запропонована модель активізації інноваційного розвитку підприємств м’ясної промисловості базується на формуванні конкурентних переваг за такими напрямами: впровадження досягнень науково-технічного прогресу; автоматизація виробничих процесів, мікропроцесорної техніки; виробництво геронтологічно цінних продуктів; застосування ресурсозберігаючих технологій; створення ефективної системи зберігання продукції відповідно до вимог ФАО і СОТ. Для виробництва конкурентоспроможної продукції розроблено комплексну програму впровадження системи міжнародних стандартів з менеджменту із визначенням напрямів, конкретних заходів і відповідальних за застосування та дотримання їх у діяльності підприємства. Узагальненням наукових здобутків є розроблення концепції забезпечення високої якості продукції та конкурентоспроможності підприємств м’ясної промисловості, яка сприятиме вирішенню проблеми створення ефективного механізму управління безпекою, якістю продукції, формування експортного потенціалу та активізації залучення інвестицій для інноваційного розвитку підприємств. Формування екологічної політики підприємства є одним із головних пріоритетних завдань розвитку м’ясної галузі, що вимагає: підвищення відповідальності керівництва за екологічний стан підприємства; здійснення екологічної модернізації основних фондів; еколого-орієнтовану структурну перебудову підприємства; створення лабораторії екологічної безпеки; поширення екологічно безпечних технологій та ресурсозбереження; при проектуванні нових підприємств обов’язково планувати сучасні очисні споруди; розроблення розділу «Екологія» у технічному паспорті підприємства. 5. Соціально-трудова складова системи забезпечення конкуренто-спроможності підприємства спрямована на формування корпоративної культури, впровадження принципово нових стандартів ставлення до праці, управління безпекою праці. Для вирішення цієї проблеми запропонована концепція удосконалення організації і нормування праці на підприємствах м’ясної промисловості, основними напрямами якої є: обґрунтування необхідності змін норм праці з урахуванням соціальних, психофізіологічних чинників, статі та віку працівників, що дозволить при високій продуктивності праці зберегти працездатність і здоров’я людини; приведення у відповідність типових галузевих нормативів часу з урахуванням вимог охорони праці та техніки безпеки згідно з наказом Міністерства охорони здоров’я України №528 від 27.12.2001 р. «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу»; удосконалення методики розрахунку відрядних розцінок з урахуванням коефіцієнтів напруженості норм та якості продукції з метою стимулювання робітників у впровадженні прогресивних норм виробітку та виробництві якісної продукції. Для забезпечення підготовки конкурентоспроможного робітника на ринку праці пропонується впровадження на підприємствах м’ясної промисловості системи безперервного навчання, проведення конкурсів професійної майстерності робітників, постійної мотивації до навчання. 6. Організаційно-економічна складова системи забезпечення конкуренто-спроможності підприємства передбачає формування галузевого кластеру підприємств у м’ясній промисловості на рівні регіону та розроблення операційних стратегій виробничих підрозділів підприємства. Формування галузевого кластеру підприємств у м’ясній промисловості на рівні регіону реалізує наступні стратегічні пріоритети: регіонально-галузевий підхід до управління галузі; реструктуризацію підприємств; впровадження ресурсозберігаючих технологій; комплексне перероблення сировини та збільшення обсягів виробництва продукції; підвищення конкурентоспроможності продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках. Обґрунтовано створення галузевого кластеру на рівні регіону за типом асоціації на основі співробітництва, що передбачає досягнення консенсусу при прийнятті стратегічних рішень єдиним центром Радою директорів підприємств щодо їх економічної доцільності для всієї інтегрованої структури в цілому з метою набуття стійких конкурентних переваг учасниками кластеру. Для формування операційної стратегії підприємств здійснена класифікація виробничих підрозділів за ознаками «виштовхуючої» та «витягуючої» виробничих систем. До «виштовхуючої» виробничої системи відносяться м’ясожирове і птахопереробне виробництва, в яких організація виробничого процесу та виробництво продукції в повному обсязі залежить від наявності та кількості тваринницької продукції сільського господарства, що передбачає розроблення гнучких технологічних схем і режимів роботи працівників. До «витягуючої» виробничої системи відносяться ковбасно-кулінарне та консервне виробництва, продукція яких зорієнтована на виконання замовлень споживачів. Такий підхід дозволить більш чітко формулювати тактичні цілі виробничих підрозділів та здійснювати їх коригування. Для високовитратних виробництв підприємств м’ясної промисловості запропоновано розробка операційної стратегії на основі філософії “ощадливого виробництва” і технологій реінжинірингу, які включають: ефективне використання всіх видів ресурсів; обмін інформацією; командну роботу трудових колективів; безперервне вдосконалення за рахунок переходу на світові технологічні та екологічні стандарти і логістичного підходу до виробництва, що дозволить скоротити витрати робочого часу, виробничі площі, витрати на виробництво та реалізацію продукції, тобто підвищить конкурентоспроможність підприємств за рахунок можливості використання гнучкої політики ціноутворення відносно цінової політики конкурентів із вищим рівнем витрат на виробництво продукції. З метою удосконалення управління персоналом на рівні виробничих підрозділів запропоновано доповнити Тарифно-кваліфікаційний довідник для робітників м’ясної промисловості введенням професії: майстра, безпосередньо приймаючого участь у виробництві, для малочисельних, високомеханізованих цехів та дільниць, який би за сумісництвом працював апаратником 5-6 розряду та ніс відповідальність за технічний стан підрозділу, економне витрачання енергії. 7. Фінансово-інвестиційна складова системи забезпечення конкуренто-спроможності підприємства включає заходи щодо зниження витрат на виробництво і реалізацію продукції та залучення інвестицій для розвитку підприємств. Для спрощення обліку і відображення реальних витрат на виробництво продукції запропоновано внесення змін до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати»: 1) удосконалення розрахунку виробничої собівартості продукції на підставі віднесення у повному розмірі фактично облікованих загальновиробничих витрат на виробничу собівартість продукції; 2) виокремлення зі складу адміністративних та інших операційних витрат витрат які не мають виробничого характеру, зокрема штрафів, неустойок, сумнівних боргів дебіторської заборгованості. Малі підприємства відіграють дедалі більшу роль у забезпеченні населення м’ясними продуктами. Проведені дослідження свідчать про наявність негативних тенденцій у їх розвитку за період 20032006 роки. Для поліпшення фінансового стану малих підприємств м’ясної галузі пропонується внести зміни у п.1.1 ст.1 проекту Закону України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва»: «збільшити обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) до суми, еквівалентної 500 тисячам євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні», що буде відповідати п. 7 ст. 63 Господарського кодексу України. Практична реалізація системи забезпечення конкурентоспроможності підприємств має бути адаптована до кожного підприємства м’ясної галузі з метою надання саме, тих конкурентних переваг, в яких є невідкладна потреба. Впровадження заходів системи забезпечення конкурентоспроможності підприємств здійснено на прикладі ВАТ «Козятинський птахокомбінат», потенційний економічний ефект становить 227 тис. грн. на рік. |
