Отримані результати дисертаційної роботи у комплексі покликані вирішити важливе наукове завдання — забезпечення ефективності інноваційної діяльності підприємств залізничного транспорту. При узагальненні отриманих результатів виконаної роботи можна зробити наступні висновки та пропозиції: 1. В результаті проведеного дослідження доведено, що спрямованість інноваційної діяльності має двоїстий характер: спрямованість на потреби зовнішніх споживачів (споживачів на ринку) та на потреби підприємства в інноваціях. Вперше в дисертаційній роботі визначено економічне поняття «внутрішня потреба підприємства в інноваціях» як необхідність в створенні, удосконаленні або реорганізації виробничих, управлінських, маркетингових та інших процесів усередині самого підприємства і його організаційних структур. Залежно від впливу зовнішнього середовища внутрішні потреби підприємства в інноваціях було класифіковано на первинні (виникають всередині підприємства без впливу зовнішніх споживачів) та вторинні (виникають всередині підприємства на основі аналізу потреб споживачів на ринку). 2. В результаті аналізу існуючих в економічній теорії визначень сутності і природи інновацій в роботі було виявлено, що головною особливістю інновацій є зміна, а основною рисою – отримання ефекту (соціального, економічного, науково-технічного, екологічного) від задоволення нових чи підвищених потреб споживачів. Суттєвим недоліком існуючої практики є те, що при визначенні інновацій не враховано спрямування на потреби в інноваціях підприємств-новаторів. З’ясовано, що інновація — це джерело одержання ефекту і задоволення нових чи підвищених потреб споживачів, в ролі яких виступають як зовнішні споживачі, так і самі підприємства-новатори. 3. Розроблено методологічні основи визначення внутрішніх потреб в інноваціях, які суттєво уточнюють, поглиблюють та доповнюють напрями забезпечення ефективності інноваційної діяльності підприємств залізничного транспорту. 4. На основі аналізу підходів до класифікації інновацій розроблений класифікатор, що дозволяє згрупувати інновації по виникненню потреби по відношенню до підприємства з урахуванням її виду. Це дозволяє ще на ранніх стадіях створення нововведення орієнтуватися на задоволення внутрішньої (первинної чи вторинної) або зовнішньої потреби в інноваціях з метою досягнення максимального комерційного успіху інновації. 5. Важливою складовою інноваційного процесу та загальної методики забезпечення ефективності інноваційної діяльності є його маркетингове забезпечення. До основних принципів функціонування маркетингового забезпечення інноваційного процесу, крім вивчення потреб і попиту зовнішніх споживачів, створення сприятливих умов для найкращого пристосування підприємства до використання найкращих з інноваційних можливостей та забезпечення взаємозв'язку всіх етапів інноваційного процесу, повинний бути включений принцип врахування внутрішніх потреб підприємства в інноваціях як одного з головних джерел виникнення ідей для інновацій. 6. Роль і значення інноваційної діяльності повною мірою проявляється у відтворювальному процесі підприємств залізничного транспорту. Сучасні умови економічного розвитку вимагають від підприємств залізничного транспорту не тільки активізації інноваційної діяльності, але й удосконалення методів її організації, зокрема інноваційного процесу. Саме тому в роботі запропоновано удосконалену модель інноваційного процесу на підприємствах залізничного транспорту, що дозволить врахувати принципи функціонування маркетингового забезпечення, всі можливі джерела інноваційного процесу та особливості їх впливу на інноваційний процес, спрямувати інноваційні проекти на задоволення потреб споживачів. Це, в свою чергу, створює умови для ефективного розвитку підприємств залізничного транспорту. 7. Для повноцінного забезпечення ефективності інноваційної діяльності, окрім повної і всесторонньої оцінки ефективності, необхідно в повному обсязі врахувати і спланувати всі можливі витрати на реалізацію цих проектів. В дисертаційній роботі було запропоновано методику планування маркетингових витрат для реалізації інноваційного проекту на підприємствах залізничного транспорту в залежності від очікуваних результатів. 8. Запропоновано методику визначення пріоритетності впровадження інноваційних проектів, в основу якої покладено використання запропонованого інтегрального показника, що враховує результати інноваційної діяльності і відповідність завданням обраної стратегії розвитку підприємства, дозволить впроваджувати на підприємстві не тільки інноваційні проекти, які забезпечують попередньо розрахований ефект, а і не менш економічно вигідні інноваційні проекти, які відповідають довготривалим стратегічним цілям, що дозволить забезпечити конкурентоспроможність та ефективність роботи підприємств залізничного транспорту. |