Основні теоретичні результати дисертаційного дослідження сформульовані у наступних висновках: 1. Підприємницька діяльність – це безпосередня або опосередкована, самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик діяльність, що здійснюється з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. При цьому безпосередня підприємницька діяльність – це підприємницька діяльність, що здійснюється суб’єктами підприємницької діяльності – фізичними та юридичними особами, зареєстрованими у встановленому законом порядку. А опосередкована підприємницька діяльність – це підприємницька діяльність, що здійснюється фізичними особами через належні їм повністю або частково юридичні особи. Конституційне право на підприємницьку діяльність – це утверджене Конституцією України право людини і громадянина на безпосередню або опосередковану, самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик діяльність, спрямовану на досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. 2. Під утвердженням конституційного права людини і громадянина на підприємництво розуміється його офіційне визнання державою шляхом проголошення (закріплення) зазначеного права в Конституції України, міжнародних договорах і угодах, інших нормативно-правових актах, а також здійснення державою інших заходів, спрямованих на остаточне зміцнення та укріплення вказаного права. Приклади діяльності нашої держави, спрямовані на утвердження конституційного права людини і громадянина на підприємницьку діяльність, свідчать про ознаки певного розуміння представниками влади глибинного значення цього права не тільки для розвитку, а й для самого існування України в сучасному світі. Адже усвідомлення людиною – за допомогою держави – того, що вона є самостійною у виборі змісту і форми діяльності, шляхів власного розвитку, стане серйозним стимулом до творчої ініціативи, підвищить інтерес людини до виробництва. Такі зміни безумовно пришвидшать формування структур громадянського суспільства в Україні, що в свою чергу, рано чи пізно, приведе до процвітання демократії. 3. Забезпечення державою конституційного права людини і громадянина на підприємницьку діяльність це – діяльність держави, спрямована на сприяння реалізації, охорону і захист конституційного права на підприємницьку діяльність, з метою створення сприятливих умов для його здійснення. Для гарантування можливості користуватися всіма правами та свободами людини і громадянина держава повинна забезпечити реалізацію конституційних прав і свобод, створити відповідний механізм і певні гарантії. Реалізація конституційних прав та свобод людини і громадянина – головний критерій демократичності держави та є основним юридичним обов’язком держави. Загальний стан з реальним забезпеченням конституційного права людини і громадянина на підприємницьку діяльність в Україні – незадовільний. Механізм забезпечення державою цього права не відпрацьований і потребує системного та глибинного вдосконалення. 4. Під охороною конституційного права на підприємницьку діяльність розуміються взаємопов'язані заходи, які здійснюються державними органами, спрямовані на запобігання порушенням цього права, усунення причин, що їх породжують, і сприяють, в кінцевому результаті, нормальному процесу його реалізації особою. Під захистом же вказаного права мається на увазі примусовий (стосовно зобов'язаної особи) спосіб здійснення права, що використовується у встановленому законом порядку компетентними органами з метою відновлення порушеного права та притягнення порушника до юридичної відповідальності. 5. Стратегічною метою для України є проведення системних заходів задля створення на державному рівні прозорих та рівних умов підприємницької діяльності, започаткування та ведення власної справи. Слід продовжити системну реформу дозвільної системи, приведення реєстраційних процедур до європейських стандартів. Потрібно вдосконалити нормативно-правову базу з питань оподаткування, вжиття упереджувальних заходів для усунення перешкод в реалізації конституційного права на підприємницьку діяльність. Необхідно усунути надмірне та неефективне регулювання підприємницької діяльності. 6. Всебічне дослідження питання забезпечення державою конституційного права на підприємницьку діяльність в Україні дало дисертанту можливість зробити наступний загальний висновок: основна задача держави повинна полягати не в тому, щоб робити фрагментарні галузеві реформи, фінансувати тимчасові програми підтримки підприємництва чи навіть боротися з корупцією в цій сфері. Основна задача держави повинна полягати в спонуканні людини до підприємницької діяльності, проведенні всеохоплюючої інформаційної кампанії, спрямованої на роз’яснення необхідності, важливості підприємницької ініціативи. Держава повинна створити загальнонаціональну мережу відповідних установ, метою яких має стати залучення до підприємництва найбільш здібної, прогресивної та законослухняної частини суспільства, сприяння формуванню підприємців нового зразка, з твердими демократичними переконаннями та високою правовою культурою. | 