В роботі представлено нове, теоретично обґрунтоване вирішення проблеми діагностики та лікування хворих із поєднаною краніо-фаціальною травмою на основі клінічного матеріалу, сучасних методів нейровізуалізації (КТ та МРТ), встановлені клініко-морфологічні особливості поєднаної черепно-мозкової та лицевої травми, а також розроблена раціональна хірургічна тактика при цій патології. 1. Травма фаціальної ділянки у 30% пацієнтів із ПКФТ маскує клінічні прояви інтракраніальної геморагічної патології та супроводжується розвитком назальної ліквореї (7,3%), пневмоцефалії (14,5%). В свою чергу, порушення свідомості заважає адекватно оцінити стан кісток лицевого черепа (30%), ушкодження нервів (5%), очного яблука (2%). 2. Переломи кісток носа та нижньої щелепи поєднуються із черепно-мозковою травмою середнього ступеня тяжкості (60%), а переломи середньої зони обличчя та назо-етмоїдо-орбітального комплексу із черепно-мозковою травмою тяжкого ступеня (40%). 3. Комп’ютерна томографія в аксіальному та коронарному режимах без та із застосуванням контрасту є основним та найбільш інформативним методом діагностики у хворих із ПКФТ, оскільки класична рентгенографія у 60% хворих із ПКФТ давала діагностичні помилки, які в подальшому виявлялись при КТ. 4. Першочерговість втручання при ПКФТ залежить від переважання тяжкості ушкодження фаціальної або краніальної ділянки; реконструктивно-відновні втручання бажано виконувати в перші 72 години після травми в залежності від клінічного стану. 5. Раннє оперативне лікування хворих із ПКФТ в гострому періоді, яке використовували в основній групі хворих, забезпечує достовірно кращі результати, ніж двохетапне лікування хворого спочатку в одному стаціонарі, а потім в іншому, що підтверджується скороченням загального терміну лікування вдвічі у хворих в основній групі, співвідношенням косметичних дефектів (1:10 у пацієнтів основної та контрольної груп), вдвічі меншою кількістю запальних ускладнень в основній групі, на 50% меншою кількістю функціональних дефектів, що не корегуються. 6. Розроблена послідовність діагностичних та лікувальних заходів із надання спеціалізованої медичної допомоги хворим із поєднаною краніо-фаціальною травмою полегшує процес прийняття рішення, при цьому клінічний стан хворого та дані від застосування сучасних діагностичних заходів (КТ та МРТ) виступають основою при виборі методу хірургічного лікування. 7. Для населених пунктів із кількістю мешканців більше 2 мільйонів є доцільним створення спеціалізованих центрів в структурі багатопрофільної лікарні для надання допомоги постраждалим із ПКФТ із ліжко-фондом від 20 ліжок та більше. Обов’язковим є цілодобове проведення КТ діагностики на сучасному обладнанні, наявність спеціалістів – нейрохірурга, хірурга-стоматолога, щелепно-лицевого хірурга тощо. |