Анотація до роботи:

Лісна І.Ф. Єдність економічної і соціальної ефективності на підприємстві. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 економіка, організація і управління підприємствами. Харківський державний економічний університет, Харків, 2003.

У дисертації досліджено теоретичні та методологічні проблеми досягнення єдності економічної і соціальної ефективності підприємства. Обгрунтовано використання системного аналізу для дослідження різновидів ефективності функціонування підприємства для поглибленого розуміння їх сутності. Удосконалено систему економічної ефективності підприємства, яка об’єднує техніко-економічну і соціально-економічну сторони виробництва, що дозволяє розширити шляхи її підвищення. Розкрито внутрішній зв’язок і діалектику взаємопереходу техніко-економічної, соціально-економічної і соціальної ефективності підприємства. На основі аналізу різних точок зору розкрито основний зміст і систему показників соціальної ефективності на мікрорівні. Запропоновано модель досягнення зони єдності економічної і соціальної ефективності, визначено фактори її розширення. Ця модель може бути використана з метою пом’якшення протиріччя між економічною і соціальною ефективністю підприємства і вдосконалення соціально-економічних відносин.

На основі проведеного дослідження зроблено такі висновки і пропозиції:

1. На сучасному етапі розвитку ринкової економіки, коли посилюється соціалізація виробничих відносин, особливо актуальною стає проблема досягнення єдності економічної і соціальної ефективності функціонування підприємства як необхідної умови для його цілісного і продуктивного розвитку.

2. Економічна ефективність підприємства в умовах ринкової економіки являє собою суперечливу взаємодію техніко-економічної і соціально-економічної ефективності, що не завжди враховує інтереси трудового колективу.

3. Додатковими показниками, які характеризують соціально-економічну та економічну ефективність на рівні підприємства в умовах трансформації економіки України можуть бути співвідношення заробітної плати і споживчого мінімуму; рівень заборгованості по заробітній платі; справедливість розподілу доходів між різними категоріями робітників у рамках однієї галузі і різних галузей.

4. Діалектика взаємозв’язку між техніко-економічною, соціально-економічною і соціальною ефективністю полягає в оптимальному відтворенні виробничих фондів (на основі сучасних досягнень науки й техніки) і робочої сили, що забезпечують одночасне зростання, як прибутку підприємства, так і заробітної плати і добробуту трудового колективу.

5. Рівень соціального розвитку суспільства перш за все залежить від вирішення соціальних проблем на підприємстві. Соціальна ефективність на мікрорівні має пріоритетне значення і для вирішення задач соціальної ефективності на макрорівні. Конкретизація системи оцінки соціальної ефективності підприємства, що представлена такими показниками, як частка робітників, зайнятих творчою працею; темпи зростання доходів; частка акцій, придбана робітниками, що дає право голосу; рівень конфліктності; норма вільного часу; темпи зростання соціальних витрат підприємства; рівень забруднення виробництва, дозволить визначити напрямки її підвищення.

6. Незважаючи на відмінності, економічна і соціальна ефективність є одним цілим, що складає ефективність функціонування підприємства. Вони є одна для другої основою підвищення та розвитку. На даному етапі неправомірно ігнорується позитивний вплив соціальної ефективності на економічну ефективність підприємства. Соціальна ефективність є істотним чинником підвищення економічної ефективності. Недооцінка власниками і керівниками підприємств підвищення соціальної ефективності не дозволяє використовувати в повній мірі здібності трудового колективу. Таким чином, єдність економічної і соціальної ефективності має суперечливий характер.

7. На сучасному етапі між економічною і соціальною ефективністю функціонування підприємства загострюється протиріччя, головною причиною якого є соціально-економічні відносини, що властиві нинішній ринковій економіці. Як правило, підвищення економічної ефективності підприємства здійснюється за рахунок ігнорування або зниження його соціальної ефективності. Ця суперечність вирішується за допомогою державного регулювання економіки, передусім шляхом реалізації програм, що спрямовані на посилення соціального захисту і боротьбу з безробіттям.

8. Математична модель впливу соціальної ефективності на прибутковість підприємства доводить, що у різних галузях промисловості можливе зростання економічної ефективності підприємства за рахунок підвищення соціальної ефективності його діяльності. Умовами, при яких можливе одночасне підвищення економічної і соціальної ефективності, тобто наявність зони єдності цих двох аспектів ефективності, є: оптимальна структура собівартості виробленої продукції, висока органічна будова капіталу, високий рівень рентабельності, повна завантаженість виробничих потужностей підприємства.

9. В умовах України найбільша зона єдності економічної і соціальної ефективності на підприємствах електроенергетичного комплексу, чорної металургії, хімічної і нафтохімічної промисловості, промисловості будматеріалів, а найменша на підприємствах легкої промисловості. Останнє пояснюється тим, що у легкій промисловості відносно велика частка витрат на робітників у собівартості продукції.

10. Запропоновано розширювати зони єдності економічної і соціальної ефективності. Для цього слід використовувати рекомендації, розроблені у дисертації, що розкривають шляхи одночасного підвищення і економічної, і соціальної ефективності.

11. Забезпечення єдності економічної і соціальної ефективності підприємства дозволить всебічно розвиватися окремим підприємствам, більш повно використовувати технічні, економічні та соціальні резерви підвищення ефективності виробництва на мікро- і макрорівні.

Публікації автора:

1. Лесная И.Ф. Противоречия экономической эффективности предприятия // Вісник ХДЕУ. - 1999. — №4 (12). — С. 81-82.

2. Лесная И.Ф. Факторы микроэкономической эффективности производства в Украине // Вестник Харьковского государственного политехнического университета. Сер. “Технический прогесс и эффективность производства.” — 2000. — № 94’2000. – С. 53-56.

3. Григорян Г.М., Лесная И.Ф. Противоречия экономической и социальной эффективности рыночной экономики // Вісник ХДЕУ. – 2001. — № 3 (19). — С. 9-14.

4. Лесная И.Ф. Управление социальной эффективностью предприятия // Четверта науково-практична конференція молодих економістів “Сучасні проблеми розвитку виробництва”. – Харків: ТОВ “Модель Всесвіту”, 2000. – С. 38-40.

5. Лесная И.Ф. Оптимальная зона экономической и социальной эффективности предприятия // Труды III-й международной научно-практической конференции “Исследование и оптимизация экономических процессов «Оптимум – 2001»”, 14-16 ноября 2001 г. – Харьков: Б.и., 2001. – С. 52-53.

6. Лесная И.Ф. Социально-экономическая эффективность предприятий Украины в условиях трансформации экономики // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. Вип. 166. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2002. – С. 12-15