Анотація до роботи:

Лонде О.В. Взаємозв'язок вегетативної регуляції артеріального тиску з ремоделюванням міокарда лівого шлуночка у чоловіків молодого віку з артеріальною гіпертензією і методи корекції. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 – кардіологія. – Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, Інститут гастроентерології АМН України, Дніпропетровськ, 2007.

Дисертація присвячена вивченню особливостей вегетативної регуляції АТ і функціонального стану ССС у чоловіків молодого віку з нормальним, високим нормальним АТ та АГ I ступеня з різними типами структурної перебудови ЛШ для вибору диференційованого підходу щодо профілактики прогресування АГ і ураження органів-мішеней. Встановлена залежність структурних змін ЛШ від типу вегетативної регуляції АТ у чоловіків молодого віку з АГ. Визначено позитивний вплив диференційованого застосування вегетокорегуючої терапії b-блокатором бісопролола фумарат (Конкор) 1 раз на добу та комбінованої терапії b-блокатором бісопролола фумарат (Конкор) 1 раз на добу у поєднанні з гальванізацією комірцевої ділянки по Щербаку враховуючи стан вегетативної регуляції АТ. Визначення рівня сумарних КА в еритроцитах може бути додатковим маркером оцінки ефективності вегетокорегуючої терапії.

1. Ремоделювання ЛШ визначається у 34,9% пацієнтів молодого віку з нормальним, високим нормальним АТ та АГ I ступеня: ексцентричний тип - у 20,2% обстежених, концентричний – у 14,7% у вигляді концентричного ремоделювання – у 12,4% пацієнтів і концентричної гіпертрофії ЛШ– у 2,3% осіб. Нормальний рівень АТ встановлено у 30,8% осіб з ЕГЛШ, у 15,8% - з КРЛШ, високий нормальний АТ - у 19,2% та 36,8%, АГ 1 ступеня - у 50% осіб з ексцентричним типом та у 47,4% з концентричним відповідно.

2. Концентричний тип ремоделювання ЛШ асоціюється з успадкованою схильністю до АГ (100%) та надлишковою вагою тіла (42,1%), при ексцентричному типі спостерігається високий рівень надлишкового вживання солі (11,5%). Встановлена залежність структурних змін ЛШ концентричного типу від надлишкової реактивності симпатичного компоненту ВСР за добу, вдень, вночі та недостатньої парасимпатичної активності за всі періоди, що супроводжується зменшенням загальної ВСР. Ексцентричний тип ремоделювання ЛШ супроводжується порушеннями циркадіанних індексів ЧСС і вегетативних впливів на міокард.

3. За даними ДМАТ при концентричному типі ремоделювання ЛШ визначається підвищення варіабельності САТ вдень (12,5 ± 3,1 мм рт.ст.), САТ вночі (12,3 ± 3,3 мм рт.ст.), ДАТ вночі (10,2 ± 2,7 мм рт.ст.), ПАТ вночі (9,0 ± 1,9 мм рт.ст.), збільшення індексу часу та площі гіпертензії САТ та ДАТ за всі періоди, ЧСС вночі (68,4 ± 12,0), що асоціюється з гіпертензивною реакцією гемодинаміки на дозоване фізичне навантаження (50 %).

4. Визначається зменшення сумарного вмісту депонованих КА в еритроцитах у осіб з ЕГЛШ (1,62 ± 0,30) і збільшення у пацієнтів з КРЛШ (2,45 ± 0,19), що вказує на участь ВНС в формуванні структурних змін при різних типах структурної перебудови ЛШ.

5. Результати кореляційного аналізу вказують на залежність структурних змін ЛШ концентричного типу від надлишкової реактивності симпатичної компоненти ВСР, та недостатньої – парасимпатичної, а також підвищення гуморального впливу на міокард. Збільшення параметрів структури ЛШ ексцентричного типу негативно корелювало з показниками низькочастотного компоненту ВСР (р<0,05), що розцінюється як порушення циркадіанних ритмів вегетативного впливу на міокард. Визначено зворотний кореляційний звязок вмісту КА в еритроцитах з параметрами структури при КРЛШ і прямий - з ЕГЛШ та НГЛШ (р<0,05).

6. У чоловіків молодого віку з ГХ 2 стадії під впливом вегетокорегуючої терапії спостерігалось достовірне зниження АТ та ЧСС, зменшення проявів вегетативних порушень, збільшення депонування КА в еритроцитах, зменшення симпатичної активності ВСР з підвищенням парасимпатичної, збільшення загальної ВСР, зниження підвищеної варіабельності АТ, що найбільшою мірою виражено при комбінованому призначенні b-адреноблокатору бісопролола фумарат (Конкор) у поєднанні з гальванізацією комірцевої ділянки по Щербаку.

Публікації автора:

1. Тихонова С.А., Лисий І.С., Волковинська О.В. Реакція артеріального тиску на дозоване фізичне навантаження і структура лівого шлуночка в осіб молодого віку з успадкованою схильністю до гіпертонічної хвороби // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Щупика. – Київ. – 2003. – Вип. 12. – Книга 1. – С. 483-488. Дисертант брав участь у виконанні клінічного обстеження хворих, провів відбір літератури за темою статті, статистичну обробку отриманих результатів.

2. Тихонова С.А., Волковинская Т.В., Волковинская О.В. Взаимосвязь структурных параметров левого желудочка, показателей суточного мониторирования артериального давления и спектральных характеристик вариабельности ритма сердца у мужчин молодого возраста с артериальной гипертензией // Український терапевтичний журнал. – 2004. – № 3. – С. 64-68. Дисертант провів клінічні дослідження, аналіз та узагальнення результатів, підготував статтю до друку.

3. Тихонова С.А., Волковинська О.В. Взаємозвязок параметрів варіабельності серцевого ритму, частоти серцевих скорочень і показників структури лівого шлуночка у молодих чоловіків з високим нормальним рівнем артеріального тиску й артеріальною гіпертензією першого ступеня // Одеський медичний журнал. – 2005. – № 5. – С. 80-82. Дисертант брав участь у виконанні клінічного обстеження хворих, провів відбір літератури за темою статті, провів статистичну обробку отриманих результатів.

4. Лонде О.В. Оцінка вмісту депонованих катехоламінів, рівнів артеріального тиску і параметрів структури лівого шлуночка у чоловіків молодого віку // Одеський медичний журнал. – 2006. – № 5. – С. 42-45.

5. Тихонова С.А., Лонде О.В. Вміст катехоламінів в еритроцитах та параметри варіабельності ритму серця у молодих чоловіків з високим нормальним рівнем артеріального тиску й артеріальною гіпертензією першого ступеня залежно від типу гіпертрофії лівого шлуночка // Досягнення біології та медицини. – Одеса. – 2007. – № 1., С. 44-47. Дисертант брав участь у виконанні клінічного обстеження хворих, провів відбір літератури за темою статті, провів статистичну обробку отриманих результатів, підготував статтю до друку.

6. Волковинська Т.В., Волковинська О.В. Оцінка стану функції ендотелію у осіб молодого віку з артеріальною гіпертензією // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених «Вчені майбутнього». – Одеса, 2004. – С. 47. Збір матеріалу, статистична обробка, формулювання основних положень роботи.

7. Волковинська О.В., Волковинська Т.В. Взаємозв'язок структурних параметрів лівого шлуночка і показників варіабельності серцевого ритму у осіб з високим ризиком розвитку гіпертонічної хвороби // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених «Вчені майбутнього». – Одеса, 2004. – С. 48. Дисертантом проведено клінічні дослідження, проаналізовано літературу, написані тези.

8. Волковинська О.В. Оцінка типів реакції гемодинаміки на фізичне навантаження у осіб молодого віку з нейроциркуляторною дистонією за гіпертензивним типом // Матеріали Південно-Української науково-практичної конференції «Метаболічний синдром – вектор сумісних зусиль у профілактиці та лікуванні серцево-судинних захворювань». – Одеса, 2004. – С. 16-18.

9. Волковинська О.В. Оцінка типів реакції гемодінамики на дозоване фізичне навантаження у чоловіків молодого віку з артеріальною гіпертензією в залежності від типів ремоделювання лівого шлуночка // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених «Вчені майбутнього». – Одеса, 2005. – С. 61-62.

10. Лонде О.В. Оцінка ефективності лікування пацієнтів молодого віку з артеріальною гіпертензією // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених «Вчені майбутнього». – Одеса, 2006. – С. 76-77.

11. Юрлов В.М., Лонде О.В., Волковинська Т.В. Роль внутрішньоклітинної інфекції в патогенезі артеріальної гіпертензії у чоловіків молодого віку // Матеріали науково-практичної конференції «Актуальні проблеми дерматовенерології та косметології». – Одеса, 2006. – С. 88-91. Дисертантом проаналізовано літературу, статистичний аналіз результатів.

12. Лонде О.В. Оцінка катехоламіндепонуючої функції еритроцитів у молодих чоловіків з артеріальною гіпертензією // Український науково-медичний молодіжний журнал. Матеріали 60 ювілейної науково-практичної конференції студентів та молодих вчених НМУ ім. О.О. Богомольця «Актуальні проблеми сучасної медицини». – Київ, 2006. – С. 125.