Впровадження та посилення принципів наочності і науковості в процесі вивчення квантової фізики корелює із визначеними у педагогічному експерименті коефіцієнтами, що підтверджує гіпотезу дослідження. Результати дослідження узагальнено за такими положеннями: 1. Провідному задуму дослідження відповідає забезпечення модернізації методичної системи вивчення квантової фізики у вищій школі через узгоджен-ня принципів науковості та наочності в умовах кредитно-модульної системи навчання. Встановлено, що існуюча методична система вивчення курсу загаль-ної фізики не відповідає сучасним науковим уявленням про мікросвіт. Виявлена невідповідність привела до суперечності між існуючим рівнем викладання курсу загальної фізики вищої школи та рівнем досягнень сучасної фізичної науки, зокрема, доцільності введення у зміст загального курсу фізики нових сучасних фізичних понять: реліктове випромінювання, космологія, чорні дірки тощо. 2. Дослідження процесу вивчення студентами педагогічних ВНЗ сучасних явищ та понять квантової фізики визначили наступні проблеми: психолого-педагогічні, які визначаються структурно-логічними методами формування наукових понять квантової механіки з високим рівнем абстракції; дидактичні, що викликають теоретичне обґрунтування структурного і змістового відбору новітнього навчального матеріалу для успішного засвоєння студентами на рівні сучасного наукового трактування; методичні, які покликані забезпечити організацію занять з якісного засвоєння студентами сучасних фізичних знань мега- і субмікросвіту. 3. Базовим фундаментальним поняттям дослідження є поняття про «струк-турну організацію матерії», яке започаткували і досліджували у філософських програмах: математичній – Піфагор; континуалістичній – Аристотель; атомістичній – Демокрит і Епікур, що дістало розвитку в класичній механіці, молекулярно-кінетичній, електромагнітній, електронній теоріях аж до становлення квантових ідей в узгодженості з філософськими, методологічними та методичними висновками. Реалізація принципів науковості та наочності забезпечується через аналіз суперечностей (як наочності), які виникають у відповідні періоди розвитку явищ, понять і провідних ідей квантової фізики, і забезпечують підвищення наукового рівня їх вивчення з виділенням таких інтегральних підходів: перший полягає у виокремленні головної ідеї – «розвиток учення про перервність і неперервність» та дослідженні її в історичному аспекті; другий розглядає розвиток проблеми «класифікації елементарних частинок» у виділенні фундаментальних з них, нині глюонів, W+, W-, Zо бозонів, фотонів, гравітонів і побудові їх у вигляді структурно-логічних схем; третій забезпечується розвитком законів збереження та зв’язаним з ними поняттям симетрії: геометричні принципи інваріантності тісно зв’язані класичними законами збереження, а фізичним системам зв’язаних з внутрішньою симетрією підкоряються об’єкти мікросвіту. четвертий підхід ґрунтується на демонстрації, як наочності, фізичних парадигм розвитку фізичної освіти, що супроводжує такий розвиток всі його історичні періоди, чим обґрунтовується необхідність формування у майбутніх учителів фізики діалектичних уявлень про сутність фізичних процесів, починаючи з мега- і закінчуючи субмікросвітом. У дослідженні реалізацію принципів науковості та наочності здійснено на основі органічного взаємозв’язку та взаємодоповнюваністю іншими принципами. Для з’ясування цілісної картини фізичної реальності, яку вбачає вчений, ми визначили правила складання та використання структурно-логічних схем, які зображають логіку думки вчених. Система фізичного експерименту з квантової фізики знаходиться у стадії створення, до її складу ми додали 8 демонстрацій та 2 лабораторні роботи. До ознак складання концептуальних основ кредитних модулів з квантової фізики ми віднесли: відповідність структури і змісту фізичної освіти науковому та соціальному досвіду; висунення і обґрунтування ідеї більш високого рівня узагальнень, дидактичних стрибків (перехід від класичних до квантових уявлень), самостійного оволодіння знаннями тощо. 4. Ознаками формування та запровадження нових квантових ідей, наукових принципів неперервності та дискретності, дуалізму (у широкому його розумінні), дидактичні принципи науковості, послідовності, систематичності (наступні знання спираються на попередні) зазнають модифікації, яка враховує наукові та дидактичні вимоги до викладання різних видів знання, з урахуванням пізнавальних можливостей студентів в умовах диференціації навчання, коли знання стають безпосередньою продуктивною силою, враховуються мотиваційні фактори вивчення фізики тощо. 5. Експериментальною перевіркою та експертною оцінкою створеного навчально-методичного комплексу, до якого увійшли робоча програма, підручник і два посібники для викладачів і студентів педагогічних ВНЗ, доведена ефективність теоретичних і дидактичних основ розробленої методики формування сучасних фізичних знань з квантової фізики в умовах кредитно-модульної системи. В подальшому дослідження доцільно продовжити у таких напрямках: дос-лідження теоретичних та методологічних проблем формування структури но-вітніх знань у підручниках фізики; розробки методики навчання фізики у педа-гогічних ВНЗ на основі фундаментальних узагальнюючих понять, теорій; дос-лідження психолого-педагогічних проблем і формування у студентів уявлень про новітні інформаційні технології навчання в умовах кредитно-модульної системи. | 