Анотація до роботи:

Волобуєва О.О. Взаємодія слідчого з фахівцями під час збору інформації про особу, що скоїла злочин. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.09 – кримінальний процес і криміналістика; судова експертиза. – Київський національний університет внутрішніх справ, Київ, 2006.

Дисертація є дослідженням, у якому на монографічному рівні вивчено актуальні теоретичні, практичні та правові аспекти взаємодії слідчого з фахівцями під час збору інформації про особу, що скоїла злочин.

У роботі проаналізовано поняття спеціальних знань та доцільність їх використання під час досудового розслідування з кримінальної справи за допомогою залучення фахівців. Розкрито сутність, поняття, принципи, форми та напрямки взаємодії слідчого з фахівцями; досліджено теоретичні і практичні аспекти зазначеної взаємодії. Фахівці – особи, що володіють спеціальними знаннями, які залежно від мети та форм використання спеціальних знань у досудовому розслідуванні, можуть мати процесуальний статус і спеціаліста, і експерта. Суб’єкти досліджуваної взаємодії мають чітко регламентований процесуальний статус: слідчий, спеціаліст та експерт. Розкрито поняття збору інформації про особу, що скоїла злочин, визначено основні джерела інформації про особу, що скоїла злочин, і шляхи реалізації їх інформаційно-доказового потенціалу в контексті взаємодії слідчого з фахівцями. Розглянуто специфіку та виділено основні напрямки взаємодії слідчого з фахівцями під час проведення окремих слідчих дій, попереднього та експертного дослідження, метою якої (взаємодії), зокрема, є збір джерел інформації про особу, що скоїла злочин, та реалізація їх інформаційно-доказового потенціалу. На підставі отриманих у процесі дослідження результатів запропоновано нові редакції норм чинного Кримінально-процесуального кодексу і Закону України “Про судову експертизу”, що спрямовані на вдосконалення процесуального статусу спеціаліста та експерта й усунення прогалин і неточностей у чинному законодавстві.

У висновках дисертації наведено узагальнене бачення основних результатів дослідження, а саме:

проведено концептуально-цілісний, системний аналіз взаємодії слідчого з фахівцями в контексті збору інформації про особу, що скоїла злочин, у процесі якого обґрунтовано і сформульовано нові важливі для юридичної науки і практики поняття і положення;

наведено власне розуміння взаємодії слідчого з фахівцями під час збору інформації про особу, що скоїла злочин, визначено її сутність, сформульовано поняття та його основні характеристики, конкретизовано принципи, визначено коло взаємодіючих суб’єктів, запропоновано авторську класифікацію форм розглядуваної взаємодії;

визначено поняття та сутність збору інформації про особу, що скоїла злочин, виділено основні джерела такої інформації;

наведено власне визначення попереднього дослідження, запропоновано напрямки взаємодії слідчого зі спеціалістами під час його проведення;

розроблено напрямки взаємодії слідчого з фахівцями під час проведення окремих слідчих дій; аргументовано провідну роль фахівця у процесі підготовки і проведення слідчих дій;

зазначено необхідність письмового звіту спеціаліста про свою діяльність, здійснювану у рамках досудового розслідування;

аргументовано необхідність процесуального закріплення можливості проведення судової експертизи до порушення кримінальної справи;

обґрунтовано практичну доцільність реалізації принципу постійності взаємодії слідчого з фахівцями, за допомогою залучення до участі в слідчих діях фахівця, що раніше брав участь (як спеціаліст або експерт) у слідчих діях із даної кримінальної справи;

узагальненням практики взаємодії слідчого з фахівцями у процесі досудового розслідування в цілому та під час збору інформації про особу, що скоїла злочин, зокрема, виявлено закономірності організації та здійснення досліджуваної взаємодії, а також негативні об’єктивні і суб’єктивних причин, які впливають на якість і ефективність взаємодії;

аргументовано доцільність коригування процесуальних прав й обов’язків суб’єктів взаємодії, які містяться у ч. 1-3, ч. 5 ст. 128¹ КПК України, ч. 1, ч. 4 ст. 77 КПК України. Для додаткового закріплення принципу незалежності експерта запропоновано внести доповнення до ст. 4 Закону України “Про судову експертизу” та ст. 198 КПК України.

Публікації автора:

1. Волобуєва О.О. Межі застосування спеціальних знань слідчим, спеціалістом і експертом // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності: Зб. наук. статей. – Донецьк: ДІВС, 2003. – №1. – С.128-134.

2. Волобуєва О.О. Поняття і принципи взаємодії слідчого зі спеціалістами під час збору інформації про особу підозрюваного // Вісник Луганської академії МВС України імені 10-річчя незалежності України: Науково-теоретичний журнал. – Луганськ: РВВ ЛАВС, 2004. – №2. – С.242-249.

3. Волобуєва О.О. Види та інформаційно-доказовий потенціал джерел інформації про особу злочинця // Науковий вісник Юридичної академії Міністерства внутрішніх справ: Зб. наук. праць. – 2004. – Спецвипуск №1(16). – С.132-140.

4. Волобуєва О.О. Сутність, поняття і напрямки взаємодії слідчого зі спеціалістами під час проведення попереднього дослідження // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ: У 2 ч. – Одеса: Одеський юридичний інститут Національного університету внутрішніх справ, 2004. – №3. – Ч.1. – С.34-39.

5. Волобуєва О.О. Підготовка до проведення судової експертизи в контексті взаємодії слідчого зі спеціалістами // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності: Зб. наук. статей. – Донецьк: ДЮІ МВС при Донецькому національному університеті. – 2005 – №1. – С. 250-259.

6. Волобуєва О.О. Необхідність вдосконалювання кримінально-процесуального статусу спеціаліста (експерта) у ракурсі взаємодії зі слідчим // Право і безпека. – 2005. – №4’3. – С. 50-54.

7. Бахін В.П., Волобуєва О.О. Взаємодія слідчого з фахівцями під час огляду місця події (збір інформації про особу, що скоїла злочин): Науково-практичні рекомендації. – Донецьк: ДЮІ, 2005. – 72 с.

8. Волобуева Е.А. Субъекты применения специальных познаний: специалист и эксперт // Використання сучасних досягнень криміналістики у боротьбі зі злочинністю: Матеріали ІІІ міжвузівської науково-практичної конференції студентів, курсантів і слухачів. Донецьк, 28 березня 2003 року. – Донецьк: ДІВС, 2003. – С.221-226.

9. Волобуєва О.О. Про необхідність взаємодії слідчого зі спеціалістами (експертами) під час розслідування злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотиків // Проблеми розкриття та розслідування злочинів щодо незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів: Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції. Донецьк, 30 жовтня 2003 року. – Донецьк: ДІВС, 2003. – С.278-281.

10. Волобуєва О.О. Судова експертиза в контексті взаємодії слідчого зі спеціалістами та експертами // Основні напрямки реформування ОВС в умовах розбудови демократичної держави: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Одеса, 14-15 жовтня 2004 року: У 2 ч. – Одеса: Одеський юридичний інститут Національного університету внутрішніх справ, 2004. – Ч.1. – С.138-141.

11. Волобуєва О.О. Взаємодія слідчого зі спеціалістами під час проведення обшуку // Проблеми вдосконалення підготовки слідчих та експертів в умовах реформування правоохоронної системи в Україні: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Львів, 10 червня 2005 року. – Львів: Львівський юридичний інститут МВС України, 2005. – С.233-237.