На підставі вивчення факторів перинатального ризику розвитку герпетичної інфекції, особливостей перебігу неонатального періоду, стану імунної системи новонароджених, у дисертації розроблені діагностичні критерії та удосконалений комплекс лікувальних заходів для новонароджених, інфікованих герпетичною інфекцією. 1.Провідними факторами перинатального ризику по розвитку герпетичної інфекції у новонароджених слід вважати: фетоплацентарну недостатність (58,3%), загрозу переривання вагітності (41,6%), хронічну гіпоксію плоду (58,3%),респіраторні захворювання під час вагітності(45,8%); ускладнення пологів - інтранатальну гіпоксію плоду чи асфіксію новонародженого(91,6%). 2.До ранніх неспецифічних клінічних проявів генералізованої герпетичної інфекції слід віднести: серед уражень ЦНС - набряк мозку(70,8%), пригнічення ЦНС (70,8%), гіпертензійно-гідроцефальний(45,8%) та синдром судом(41,6%), ліквородинамічні (91,6%) та око-рухові(95,8%) порушення, апное(66,7%), гіпоксичну кардіопатію(79,1%), гастроінтестінальний синдром(75%), анемію(54,1%). Частота герпетичної висипки у немовлят складає 12,5%, тому цю ознаку можна вважати малоінформативною. 3.Характерною ознакою для хворих на герпетичну інфекцію є порушення трансплацентарної передачі антитіл класу G від матері плоду. При обстеженні пар мати – дитина 83% хворих дітей мають менші рівні Ig G, ніж їх матері.Серед новонароджених групи високого ризику розвитку герпетичної інфекції рівень протигерпетичних IgG дорівнює або в 78% перевищує материнський. Визначена доцільність та важливість імунологічного обстеження не тільки новонароджених, а й обов’язкове обстеження матерів. По різниці співвідношення концентрації специфічних Ig G – антитіл до вірусу герпесу стає можливим прогнозування ризику розвитку неонатальної герпетичної інфекції. 4.Ранній початок етіотропної терапії позитивно впливає на результати лікування: скорочується термін перебування в стаціонарі (на 41%); зменшуються випадки патологічних уражень ЦНС (на 16%); 5.В разі наявності герпетичної інфекції у матері (особливо первинної форми, або загострення рецидивуючого герпесу перед пологами) та відповідної клініки у дитини, необхідно починати етіотропну противірусну терапію ацикловіром по “підозрі”. 6.Діти, які перенесли герпетичну інфекцію в періоді новонародженості мають затримку психо-моторного розвитку на першому році життя (р<0,05) та належать до категорії часто хворіючих гострими респіраторними захворюваннями. Кількість гострих респіраторних захворювань в цій групі дітей на 6,2 більше, ніж у здорових малюків. |