У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове розв’язання задачі взаємодії (лінійної та трихвильової нелінійної) власних електромагнітних хвиль структури та активних хвиль, які пов’язані з рухом заряджених частинок у однорідному на півпросторі. Врахування згасання в структурі призводить до обмеження максимального хвильового числа і, отже, до обмеження мінімальної фазової швидкості. З'ясовано, що із-за малого згасання хвиль в шарах діелектрика величина мінімальної фазової швидкості може мати порядок швидкості дрейфу носіїв заряду у однорідному напівпросторі. В роботі отримані інкременти зростання хвиль при лінійній взаємодії плазмонів із носіями заряду. В роботі проаналізована трихвильова взаємодія на нелінійностях струму. Особливістю матричного елементу у випадку, що досліджується, є відсутність законів синхронізму за поперечними хвильовими числами шарів шарувато-періодичного середовища і однорідного напівпростору. Графічно отримані комбінації власних хвиль, для яких виконувалися закони синхронізму, а в окремих випадках і параметри взаємодіючих хвиль. Особливістю матричних елементів взаємодіючих хвиль, що досліджуються, є відмінність їхніх модулів на декілька порядків. Виявлено, що при взаємодії плазмону з двома дрейфовими хвилями в залежності від їхніх параметрів відбувається зміна напряму руху енергії міх хвилями. Отримана необхідна умова стійкості стаціонарного стану: домінування процесів дисипації над процесами зростання. Розраховані і проаналізовані типи сценаріїв становлення стаціонарних станів. У результаті виконаних в роботі досліджень: встановлено, що додаткова симетрія шарувато-періодичного середовища створює умови для зменшення фазової швидкості поверхневих хвиль; отримані інкременти (декременти) зростання (затухання) хвиль при взаємодії кінетичних хвиль з власними хвилями структури, яка утворена напівобмеженим напівпровідниковим шарувато-періодичним середовищем і плазмоподібним напівпростором. Таким чином, доведена можливість ефективної взаємодії надповільних поверхневих хвиль з носіями заряду; вперше отримані матричні елементи нелінійної трихвильової взаємодії хвиль в напівпровідниковій структурі, яка утворена шарами діелектрика та напівпровідника, а також визначено існування стаціонарного стану та необхідну умову його існування; визначено умови стійкості стаціонарного стану за нелінійної трихвильової взаємодії в шарувато-періодичному середовищі: амплітуда тільки однієї з хвиль зростає і це зростання менше за сумарні втрати двох інших хвиль. |