Анотація до роботи:

Ващенко П. А. Вивчити внутріпородні поєднання генотипів свиней великої білої породи вітчизняної та зарубіжної селекцій на етапі закладки нових генеалогічних структур. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01. – розведення та селекція тварин. – Інститут свинарства УААН ім. О. В. Квасницького, Полтава, 2005.

Дисертаційна робота присвячена вивченню впливу плідників зарубіжної селекції на продуктивні якості вітчизняних генотипів у великій білій породі, з метою визначення доцільності використання їх при формуванні нових генеалогічних структур.

Найбільш ефективним виявилось поєднання свиноматок української з кнурами естонської та англійської селекцій. При цьому встановлено покращення відгодівельних якостей і не спостерігалось погіршення якості продуктів забою у піддослідних тварин. З урахуванням одержаних результатів, закладено три заводські лінії і три заводські родини.

Результати проведених досліджень дозволяють зробити наступні висновки:

1. Аналіз стада племзаводу „Маяк” показав, що воно має достатній потенціал для створення заводських ліній і родин в складі заводського материнського типу.

2. Найкращими репродуктивними якостями відзначаються свиноматки, спаровані з кнурами української та естонської селекцій. Дещо гіршим виявилось поєднання ВБУЧВБА і особливо негативно на репродуктивну здатність свиноматок впливало використання напівкровних кнурів ВБУЧВБН. За багатоплідністю свиноматки І та ІІ груп перевершували аналогів з ІІІ і ІV на 8-13% (Р<0,05), а за масою гнізда при відлученні – відповідно на 11 та 25 відсотків.

3. Найбільш високими показниками інтенсивності формування та напруги росту характеризувались тварини поєднання ВБУЧВБА, які перевершували контроль на 24-21,8%. Значно поступались контрольній групі за цими ознаками підсвинки четвертої групи (на 15-22%). За рівномірністю росту найкращим виявилось поєднання ВБУЧВБЕ (+8,6% в порівнянні з контролем).

4. Поєднання свиноматок ВБУ з кнурами ВБА та ВБУЧВБН сприяло, в певній мірі, зміні пропорцій тілобудови їх нащадків в напрямку покращення м’ясних форм з помітним збільшенням довжини тулубу і розвитку задньої третини (напівобхват і ширина заду), а також збільшенню індексів розтягнутості та м’ясності.

5. Найкращими відгодівельними якостями характеризувались тварини поєднання ВБУЧВБА: вони досягли живої маси 100 кг на дев’ять днів (4,25%) раніше контролю (Р<0,01); за середньодобовими приростами підсвинки цього поєднання перевершили контрольну групу на 43 г або на 7%. Майже не відставали від них тварини ІІ групи (отримана різниця не достовірна). Поєднання ВБУЧ(ВБУЧВБН) виявилось найгіршим: відставання від контролю за віком досягнення живої маси 100 кг склало 16,1 дня, або 8%; за середньодобовими приростами – 46,8 г, або 7,7%. Однофакторний дисперсійний аналіз показав, що сила впливу генотипу тварин (²_х) на вік досягнення живої маси 100 кг складає 28%, при Р<0,001.

6. За більшістю ознак, які характеризують м’ясність тварин, перевага була на боці поєднання ВБУЧ(ВБУЧВБН). Майже не поступається четвертій групі поєднання ВБУЧВБА. Після обвалування туш аналіз їх морфологічного складу показав, що найвищим виходом м’яса характеризуються свині поєднання ВБУЧ(ВБУЧВБН): при забої в 100 кг вони перевершили контрольну групу на 3,5%, а в 120 кг – на 4,1%. Також для цієї групи є властивим найкраще співвідношення м’яса і сала. Найбільший вихід сала зафіксовано в контрольній групі.

7. Вивчення фізико-хімічних властивостей м’яса та сала показало, що прилиття крові кнурів зарубіжних селекцій не спричинило негативного впливу на якість продуктів забою у піддослідних тварин. За допомогою двофакторного дисперсійного аналізу встановлено, що більший вплив на якість м’ясо-сальної продукції мали випадкові фактори.

8. Аналізуючи дані гематологічних досліджень, з урахуванням належності до тієї чи іншої групи, слід зазначити, що всі показники знаходились в межах фізіологічної норми для тварин кожного вікового періоду. Вміст гемоглобіну, еритроцитів, загального білку, каталазний індекс були вищими в ІІІ групі. Перевага над контрольною групою складала 13-32%. Найвищий вміст холестерину в сироватці крові зафіксовано в контрольній групі – 7,99 ммоль/л.

9. Визначення популяційно-генетичних параметрів показало, що ознаки репродуктивної здатності мають досить низький коефіцієнт успадкування (hІ = 0,18-0,24), тоді як відгодівельні та м’ясні відповідають середньому і навіть високому рівням (hІ = 0,69-0,87). Таким чином, при покращенні відгодівельних якостей достатньо використовувати оцінку за фенотипом, тоді як селекція за репродуктивними якостями вимагає комплексного підходу.

10. Проведені дослідження показали доцільність використання генотипів естонської та англійської селекцій для отримання внутріпородного гетерозису та закладки на цій основі нових генеалогічних структур. Були визначені родоначальники нових заводських ліній: Валле 3009, Кюукка 3089, Славутич 6161 та родоначальниці нових заводських родин: Волшебниця 1880, Тайга 1734, Соя 58.

11. При поєднанні свиноматок ВБУ з кнурами англійської селекції, за рахунок покращення відгодівельних якостей можна додатково отримати 41,94 грн. чистого прибутку на одну голову. Фактично в ході вирощування та відгодівлі піддослідних тварин було додатково отримано 1313,78 грн. прибутку.