Анотація до роботи:

Онищенко А. О. Вивчити ефективність використання свиней української м’ясної породи в якості материнської форми при чистопородному розведенні і схрещуванні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 – розведення та селекція тварин. – Інститут свинарства ім. О.В.Квасницького УААН, Полтава, 2008.

Дисертацію присвячено порівняльному вивченню репродуктивних, відгодівельних і м’ясних якостей свиноматок української м’ясної породи при чистопородному розведенні і схрещуванні з використанням плідників великої білої породи і спеціалізованих м’ясних порід.

Одержані дані щодо доцільності використання свиней української м’ясної породи в якості материнської форми в схрещуваннях з кнурами породи дюрок і великої білої французької селекції. Отримані дані репродуктивних якостей свиноматок, інтенсивності росту, відгодівельних, забійних якостей, деяких біохімічних показників крові молодняку свиней, морфологічних та фізико-хімічних показників м’язової та жирової тканин напівтуш свиней. Визначенні показники рівномірності і напруги росту та їх відмінності у чистопородних і помісних свиней. Обґрунтовано доцільність їх використання як додаткових критеріїв селекції на підвищення відгодівельних та репродуктивних якостей свиней.

Результати проведених науково-господарських досліджень з вивчення ефективності використання свиноматок української м’ясної породи в якості материнської форми дають підставу зробити наступні висновки:

1. Встановлено ефективність використання свиноматок української м’ясної породи в якості материнської форми при схрещуванні з кнурами різних порід: велика біла української і французької селекції, дюрок, п’єтрен і ландрас.

2. Найкращими репродуктивними якостями відзначались свиноматки, спаровані з кнурами великої білої породи української селекції, дещо нижчими дюрок і ландрас. Так, за багатоплідністю і молочністю, свиноматки поєднання УМхВБУ і УМхД перевершували тварин контрольної групи на 0,9 і 0,7 поросяти і за молочністю на 14,5 і 11,5% (Р<0,05). За масою гнізда при відлученні, найкращими виявились матки УМ породи, покриті кнурами ВБУ і Л, відповідно 191,31 і 187,74 кг.

3. Найбільш високою інтенсивністю формування характеризувались свині контрольної групи, які перевершували тварин дослідних груп за цим показником на 5 - 29%. Підсвинки з цієї ж групи на рівні з помісями УМВБУ, УМД, УМЛ мали найбільшу напругу росту, при цьому їм поступались тільки тварини поєднань УМВБФ і УМП , відповідно на 4 і 19%. За рівномірністю росту всі свині дослідних груп перевершували контрольну, при цьому найкращим цей показник виявився у підсвинків поєднання УМВБФ, що на 5% вище контрольної групи (Р<0,001).

4. Поєднання свиноматок УМ з кнурами ВБФ, Д, П та Л сприяло зміні пропорцій тілобудови їх нащадків в напрямку покращення м’ясних форм, з помітним збільшенням довжини тулубу і розвитку його задньої третини (напівобхват і ширина заду), а також збільшенню індексів розтягнутості та м’ясності.

5. Найкращими відгодівельними якостями і зокрема, найвищим середньодобовим приростом, характеризувались тварини поєднання УМхВБФ та УМхД (618 і 621 г). Вони досягли живої маси 100 кг на 6 днів раніше підсвинків контрольної групи. Тварини поєднань УМхЛ та УМхВБУ мали середньодобові прирости відповідно 604 і 607 г і на 3-4 дні коротший період відгодівлі – порівняно з контрольною групою. Поєднання, де були використані кнури породи п`єтрен, не відрізнялись високими відгодівельними якостями і знаходились на рівні чистопородних тварин УМ породи.

6. Максимальний забійний вихід спостерігався у помісей поєднань УМхВБФ і УМхП (73,73 і 73,50%), що на 4,97-5,29% більше, ніж у тварин контрольної групи. В цих же групах тварин відмічалася і найбільша маса задньої третини напівтуші (12,47 і 12,52 кг). Щодо площі „м’язового вічка“, то найбільшою вона була у ровесників УМхП – 37,92 см.

7. За більшістю ознак, які характеризують м’ясність тварин, перевага була на боці свиней поєднань УМхВБФ і УМхП. Найвищим виходом м’яса характеризувалися помісні тварини від поєднання УМхП – 61,59%, вони перевершували контрольну групу на 2,90%. Для цієї групи характерне оптимальне співвідношення м’яса і сала. Найбільший вихід сала зафіксовано у поєднання УМхВБУ – 32,77%

8. Вивчення фізико-хімічних властивостей м’яса і сала показало, що поєднання кнурів різних генотипів із свиноматками УМ породи суттєво не вплинуло на якість продуктів забою помісних тварин. При цьому показники рH, ніжності та вологоутримуючої здатності м’яса відповідали вимогам продукції високої якості.

9. Дані гематологічних досліджень, з урахуванням належності тварин до того чи іншого поєднання, знаходились у межах фізіологічної норми і тільки в окремих випадках спостерігались незначні коливання. За вмістом -глобулінів у сироватці крові перевагу мали свині поєднання УМхД, які на 14,8% переважали представників контрольної групи. Найвища концентрація -глобулінів містилась у тварин поєднання УМхВБУ і була на рівні 17,46%, (Р<0,01). Підвищений рівень холестерину відмічено у молодняку свиней, одержаного від поєднання УМВБУ, УМВБФ і УМД.

10. При поєднанні свиноматок УМ з кнурами Д і ВБФ, за рахунок покращення відгодівельних якостей, можна додатково отримати 13,21 і 12,55 грн. чистого прибутку на одну голову. Фактично в ході вирощування та відгодівлі піддослідних тварин було додатково отримано 1641,10 грн. прибутку, при чому рівень рентабельності коливався в межах 34,33 і 37,27%.