Результати дослідження дали змогу зробити такі висновки: 1. У досліджені показано, що навчальний матеріал про властивості твердих тіл і їх практичне застосування посідає важливе місце в системі знань з освітніх галузей «Природознавство» і «Технологія». Лише в курсі фізики він складає понад десяту частину всього навчального матеріалу, що вивчається в школі. Цей матеріал диференційовано й інтегровано практично в усі розділи (та теми) і його успішне засвоєння безпосередньо корелює з навчальними досягненнями учнів зі шкільного курсу фізики в цілому та позитивно впливає на якісне вивчення багатьох питань з інших природничонаукових дисциплін і трудового навчання. Актуальність проблеми вивчення властивостей твердих тіл у наш час зросла у зв’язку з уведенням нового, модернізованого змісту загальної середньої освіти, його структурування навколо освітніх галузей, підпорядкуванням змісту і структури шкільного курсу фізики загальним цілям освітньої галузі «Природознавство» та відповідними (єдиними для всіх природничо-наукових дисциплін) змістово-процесуальним лініям. Отже, реалізовано інтегративно-предметний підхід, згідно з яким вивчення тих чи тих, особливо наскрізних для всього природничонаукового циклу дисциплін, повинно розглядатися крізь призму міжпредметної взаємодії. А це можливо лише на основі різноаспектного аналізу змісту навчання з цих «суміжних» предметів. 2. Підтверджено, що будувати навчально-виховний процес з фізики, зокрема й щодо вивчення властивостей твердих тіл, необхідно на: а) психологічних механізмах засвоєння наукових понять: власне «підведення під поняття»; виведення наслідків; вибір системи необхідних і достатніх ознак певного поняття; б) діяльністному підході до організації навчального процесу, адже у психологічному плані навчання є процесом розумових і фізичних дій, які мають бути і предметом цілеспрямованого засвоєння і засобом формування наукових понять; в) поетапності формуванні знань, умінь і навичок. Щоб опанувати певним елементом знань, умінь і навичок необхідно пройти певну сукупність етапів, яка є уніфікованим системним утворенням; г) посиленні ролі змістових (теоретичних) узагальнень. Основою таких узагальнень є фізика твердого тіла, фундаментальні фізичні теорії і закони. Відповідно до цього здійснюють і структурування знань про властивості твердих тіл у певні блоки (модулі). Такими модулями є механічні, теплові, електричні і магнітні властивості твердих тіл та їх практичні застосування; д) орієнтації на гуманістичні цілі навчання та його системну демократизацію. 3. Встановлено, що ефективна методична система навчання учнів властивостям твердих тіл і їх практичного застосування передбачає: а) засвоєння диференційованого (за освітніми галузями й навчальними предметами) навчального матеріалу про властивості твердих тіл на основі інтеграції набутих учнями знань. Цього можна досягти через пошук відповідних шляхів, засобів і прийомів внутрішньопредметної, міжпредметної і міжгалузевоосвітньої взаємодії. Як показано в нашому дослідженні, вихідним у цьому пошуку є накопичений в теорії і практиці навчання фізики досвід міжпредметних зв’язків. Від міжпредметних зв’язків до внутрішньопредметної, міжпредметної і міжгалузевоосвітньої взаємодії, а через неї – до реалізації сучасних освітніх технологій, такий основний механізм формування знань про властивості твердих тіл на основі інтегративно-предметного підходу; б) формування й подальший розвиток знань про властивості твердих тіл в учнів загальноосвітніх навчальних закладів завдяки цілеспрямованому створенню «зони найближчого розвитку», тобто специфічного освітньо-інформаційного середовища, й системному залученню до роботи в ньому учнів на засадах позитивної мотивації учіння. У цьому аспекті, ефективним є застосування сучасних інформаційних освітніх технологій; в) застосування, відповідних диференціацій знань про властивості твердих тіл та їх інтеграції в різні розділи фізики (класи) й інших навчальних предметів, організаційних форм, методів і дидактичних засобів на всіх етапах навчання, у тому числі й інтегративних за змістом технологій перевіряльно-оцінювальної діяльності учнів. Це означає, що інтеграція знань можлива лише за умови забезпечення єдності змістового і процесуального аспектів навчання. 4. Розроблену нами на основі внутрішньопредметної, міжпредметної і міжгалузевоосвітньої взаємодії, яка утворює основний механізм реалізації інтегративно-предметного підходу до вивчення властивостей твердих тіл, та впровадження сучасних освітніх технологій, методичну систему навчання апробовано й частково впроваджено в експериментальних групах. Є всі підстави вважати, що при відповідній методичній підготовці вчителя до реалізації інтегративно-предметного підходу така методична система навчання є доступною для її масового впровадження у практичну діяльність загальноосвітнього навчального закладу будь-якого типу. Пропонована нами методична система вивчення властивостей твердих тіл є ефективною не лише в аспекті формування інтегрованих знань про властивості твердих тіл. Завдяки інтеграції цих знань практично в усі розділи (теми) шкільного курсу фізики, істотно підвищується ефективність навчально-виховного процесу й з курсу шкільної фізики, в цілому. Це повною мірою стосується не лише освітніх, але й інших цілей навчання, зокрема розвивальних і виховних. Так, спостерігається зростання показників позитивної мотивації учіння учнів; збільшується кількість учнів експериментальних класів, які беруть участь у виконанні навчальних проектів (в аспекті вивчення фізико-технічних знань) у позакласній роботі, у тому числі й з використанням Інтернет-ресурсів тощо. До напрямів подальшого дослідження відносимо теорію і практику вивчення фізико-технічних та фізико-технологічних знань в умовах гуманізації і гуманітаризації загальної середньої освіти, удосконалення змісту і структури політехнічного навчання та інтеграцію фізико-технічних і фізико-технологічних знань учнів в умовах галузево-предметного навчання; організацію пізнавальної діяльності учнів (в умовах реалізації інтегративно-предметного підходу) з метою подальшого розвитку фізико-технічних знань в позакласній та позашкільній роботі на основі позитивної мотивації учіння. |