Одержані експериментальні дані та їх аналіз дозволили зробити наступні висновки: 1. Селекційно- генетичної характеристики стада свиней миргородської породи племзаводу ім.Декабристів свідчить, що тварини відселекціоновані за довжиною тулубу, багатоплідністю та збереженістю поросят при значній мінливості інших показників продуктивності, що створює передумови для вдосконалення стада методами внутріпородної селекції. 2. Розведення свиней заводського стада „закритою популяцією” призвело до значного накопичення генетично споріднених особин між собою з незначною різноманітністю геномів. Серед 200 основних свиноматок та 25 основних кнурів генетично подібних особин налічується 46,5%, причому генетична подібність тим вище, чим малочисельніша лінія чи родина. 3. Порівняльне вивчення продуктивності свиноматок засвідчило, що кращою відтворною здатністю характеризувались тварини від аутбредного поєднання батьківської основи. Їх багатоплідність склала 10,5 поросят, маса гнізда в 2 міс.- 154 кг. Використання генетично подібних кнурів і маток різної ступені спорідненості (50; 12,5 і 3,12%) вливає на зниження багатоплідності, збереженості та маси гнізда поросят в 2 місяці. 4. Встановлено специфічність росту та розвитку аутбредного та інбредного ремонтного молодняку з тенденцією переваги за відносним приростом аутбредних тварин за період вирощування. Індекси тілобудови засвідчили, що найбільш масивними, розтягнутими та збитими були інбредні тварини з ступеневим коефіцієнтом 3,12%, а тісне родинне парування привело до депресивного впливу на розвиток свиней. 5. Виявлено значний вплив батьківської основи на покращення відгодівельних якостей у аутбредних тварин порівняно з інбредними. Аутбредні тварини на 19-21днів, відповідно, швидше досягали живої маси 100 кг в порівнянні з інбредними особин 2-3 піддослідних груп та на 75-80 г мали вищі середньодобові прирости. Піддослідні тварини високих ступенів інбридингу - 50-12,5% (2-3 групи) негативно реагували на оплату корму продукцією. Для виробництва 1 кг свинини вони витрачали більше на 2,41-2,47 кормової одиниці порівняно з тваринами контрольної групи. Особини 4-ї дослідної групи з невисоким степенем інбридингу - 3,12% займали за відгодівельними ознаками проміжне положення між контрольною та двома іншими дослідними групами. 6. Відмічено незначну мінливість забійних і м’ясних якостей у тварин контрольної та дослідних груп. Забійний вихід на 0,9% був вищим у особин 3-ї групи, інбридинг яких 12,5%, порівняно з аутбредними тваринами. Найдовшою півтуша свиней виявилось у інбредних тварин 4-ї групи, які за даною ознакою на 0,5% перевищували аутбредних аналогів. Товщина шпику не залежала від генотипу свиней і знаходилась в межах 3,1-3,2 см. За масою задньої третини півтуші виділяються інбредні тварини 4-ї групи порівняно як з контрольною так і 2-3-ю дослідними групами. Інбредні тварини 2-4-ї груп мали перевагу над контрольною за площею „м’язевого вічка”, відповідно, на 0,3 і 3,4 см. 7. Встановлено, що кровозмішування знижує вологоутримуючу здатність м’яса на 3,89%. Більший вміст золи в м’ясі на 0,49-0,43% характерний для тварин 4-ї групи порівняно з контрольною та іншими дослідними. Значна перевага встановлена за вмістом кальцію у м’ясі тварин контрольної та дослідних груп із збільшенням його у інбредних особин. За іншими показниками якості м’яса між групами не виявлено суттєвої різниці. 8. Сало аутбредних та інбредних свиней не вірогідно різнилось лише за температурою плавлення та йодним числом. 9. Визначені підвищений вміст загального білку у 6-місячних інбредних тварин, одержаних від кровозмішування батьківської основи (2-3-я групи) в порівнянні з аутбредними, відповідно, на 0,42 і 0,30 г/100 см та близькоспорідненими особинами на 0,6 і 0,48 г/100см. За вмістом холестерину не встановлено різниці між аутбредними та інбредними тваринами. Підвищений рівень жирового обміну характерний для тварин з високим ступенем інбридингу (50-12,5%) у яких вміст загальних ліпідів в крові на 6,12-5,84% перевищує показники контрольної групи. 10. Економічна ефективність відгодівлі аутбредних свиней полягає в отриманні додаткової продукції на суму 283 грн від однієї голови та рентабельності виробництва свинини від цих тварин - 40,1 відсотка. |
