1. Підвищення прибутковості сільськогосподарських підприємств в ринкових умовах залежить від рівня витрат та цін на сільськогосподарську продукцію. Це вимагає посиленої уваги до процесу їх формування та поведінки під дією різноманітних внутрішніх та зовнішніх факторів. На сьогоднішній день сільськогосподарські підприємства України не мають достатньо ефективного та дієвого інструменту, який би визначав їх витратно-цінову стратегію та сприяв її дотриманню. Причинами виступають слабка централізована нормативно-правова підтримка, відсутність досконалих рекомендацій щодо змісту, методів та прийомів такої роботи, застарілість існуючих методик та їх невідповідність вимогам ринкової економіки. 2. Вивчення теоретичних основ витратно-цінового аналізу показало, що в них відсутнє достатньо задовільне його визначення як економічного поняття. Пропозиції розробників ВЦА відображають лише перелік вирішуваних ним завдань, чим збіднюються його методологічні основи та прикладні можливості. Як більш глибоке визначення пропонується наступне: “Витратно-ціновий аналіз – це заснований на функціонально-технологічній та поопераційній структуризації витрат інструментально-методичний апарат визначення та реалізації витратно-цінової стратегії підприємства як провідного засобу забезпечення його прибутковості в ринкових умовах”. Таке визначення містить характеристику призначення, змісту, методичних основ витратно-цінового аналізу і сприятиме повнішому розумінню його переваг. 3. В ролі методологічної основи витратно-цінового аналізу в рослинницьких галузях сільськогосподарських підприємств, його розробники пропонують функціонально-технологічну структуризацію витрат. Результати наших досліджень показали, що функції ВЦА можуть бути значно розширені при доповненні його методологічних основ структуризацією поопераційною. Суть її в тому, що у рослинництві практично всі технологічні витрати можна пов’язати з певними операціями. Поопераційна структуризація відкриває нові можливості для вирішення ряду надзвичайно важливих для підприємства завдань. 4. На протязі 1996-2000 рр. доходність продукції рослинництва мала дві чітко окреслені взаємопротилежні тенденції – до зниження в 1996-1998 рр. та до зростання в 1998-2000 рр. Аналіз показав, що покращання ситуації в 1998-2000 рр. викликане, головним чином, тим, що ціни на продукцію в цей період зростали вищими темпами ніж витрати на її виробництво. Проте в цілому зростання цін в 1996-2000 рр. відбулося не за рахунок підвищення доходів та платоспроможного попиту населення, а під тиском зростаючих витрат. Тому глибоке всебічне дослідження формування та поведінки витрат і цін має стати обов’язковим завданням для досягнення стратегічних цілей ринкової економіки. 5. Однією з причин зниження доходності є незадовільний стан внутрішнього економічного управління (планово-економічної роботи) в сільськогосподарських підприємствах. Подібна ситуація позбавляє керівництво підприємства чіткого уявлення про майбутні результати господарської діяльності і ускладнює здійснення стратегії господарювання. 6. Дослідження показали, що завдання ВЦА, визначені його розробниками не вичерпують ні всіх потреб внутрішнього економічного управління в рослинницьких галузях сільськогосподарських підприємств, ні всіх можливостей витратно-цінового аналізу. Поєднання функціонально-технологічної та поопераційної структуризації витрат дозволяє значно розширити функції ВЦА, включивши до їх складу наступні: багатоваріантне прогнозування собівартості одиниці продукції рослинництва, обгрунтування інструментів реалізації цінової стратегії підприємства, обгрунтування розмірів стимулюючих доплат в механізмі матеріального стимулювання рослинницьких підрозділів за річні підсумки, бюджетування виробничої діяльності підрозділів рослинництва, оперативне управління формуванням витрат рослинницького підрозділу, визначення календарної потреби підрозділу в ресурсах на плановий період, обгрунтування напрямів зниження собівартості одиниці продукції рослинництва. 7. Широке запровадження витратно-цінового аналізу в сільськогосподарських підприємствах є достатньо дієвим засобом для підвищення їх ефективності, але воно потребує чітких скоординованих дій державних органів господарського управління, науково-дослідних закладів та інших установ і організацій відповідної направленості. Підприємства необхідно забезпечити методичною, інформаційною, кадровою та іншими видами підтримки ведення ВЦА. За відсутності в сільськогосподарських підприємствах достатнього кадрового та технічного потенціалу організація впровадження витратно-цінового аналізу може відбуватися на сервісних засадах. Результативність такого його ведення гарантуватиметься кваліфікаційним рівнем працівників інформаційно-консультаційних (дорадчих) служб та необхідним технічним їх забезпеченням. 8. Важливим організаційним елементом впровадження витратно-цінового аналізу є використання електронно-обчислювальної техніки, зокрема з’ясування порівняльних переваг спеціалізованих та стандартних пакетів прикладних програм. Співставлення їхніх можливостей показало, що найбільш придатними для ведення витратно-цінового аналізу є спеціалізовані пакети прикладних програм. Основними їх перевагами перед стандартним та ручним обробітком є швидкість проведення розрахунків, швидкість внесення оперативних правок та проведення розрахунків для нестандартних ситуацій, зовнішній вигляд вихідної інформації, надійність зроблених розрахунків. |