Черкова Наталія Вікторівна. Використання ультразвукового впливу при лапароскопічній холецистектомії у хворих на жовчнокам'яну хворобу : дис... канд. мед. наук: 14.01.03 / Харківський держ. медичний ун-т. - Х., 2005.
Анотація до роботи:
Черкова Н.В. Використання ультразвукового впливу при лапароскопічній холецистектомії у хворих на жовчнокамяну хворобу (експериментально–клінічне дослідження). – Рукопис.
Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.03. – хірургія. Харківський державний медичний університет МОЗ України, Харків, 2005 рік.
Дисертаційна робота являє собою експериментально-клінічне дослідження, в основу якого покладено вивчення ультраструктурних, гістоморфологічних змін у тканині печінки після впливу ультразвуку, досліджено вплив ультразвуку на стан тканинного й органного перекисного окислювання ліпідів в умовах експерименту й у хворих на жовчнокам'яну хворобу при лапароскопічній холецистектомії як критерій течії запального процесу.
Експериментальні дослідження проведені на 84 кролях й 48 щурах. Усі тварини були поділені на дві групи. У першій групі тварин проводилася типова холецистектомія від шийки з окремою перевязкою міхурової протоки й міхурової артерії. Жовчний міхур відсікався за допомогою монополярного електрода. У другій групі тварин, виділення якої було продиктовано необхідністю вивчення ультразвукового впливу на ложе жовчного міхура, оперативне втручання проводилося за допомогою ультразвукового скальпеля.
В експериментальній частині роботи доведено, що вплив монополярної електрокоагуляції на ложе жовчного міхура призводить до некротичних змін печінкової паренхіми й утворення грубого сполучнотканинного рубця. При холецистектомії за допомогою ультразвукового впливу відмічена найбільш сприятлива ультраструктурна й гістоморфологічна картина, доведена стимулююча дія на репаративні процеси ультразвуку. Це пояснюється повною відсутністю в цій групі тварин високотемпературного впливу на тканину печінки, обумовленого використанням електрокоагуляції.
На основі проведеної роботи й матеріалів дослідження доведено, що електрокоагуляційний вплив призводить до більш значного ураження тканини печінки з більш вираженою активацією перекисного окислення ліпідів, як у зоні нанесення ушкодження, так і на рівні всього організму за порівнянням ультразвуку. При ультразвуковому впливові на 3-у добу всі досліджувані показники повертаються до норми, навідміну від таких показників при електрокоагуляції, які нормалізуються тільки на 7-у добу.
У клінічній частині дослідження у хворих на жовчнокамяну хворобу, оперованих із застосуванням ультразвукового впливу лапароскопічним методом, виявлена значна різниця в перебігові післяопераційного періоду. У цих пацієнтів больовий синдром і гіпертермія були менш виражені, практично повністю було відсутнє раневе виділення із дренажу в ложі жовчного міхура. При вивченні стану перекисного окислення ліпідів у хворих першої й другої групи значної різниці не відбувалося, що свідчить про наявність вираженого запального процесу й загальної реакції організму, повязаної з основними факторами агресії в даному випадку з операційним стресом, пневмоперитонеумом, які обумовлюють збільшення гіпоксії організму хворих.
Показана ефективність і безпечність дисекції й коагуляції тканин із застосуванням ультразвукового впливу при лапароскопічній холецистектомії у хворих на жовчнокамяну хворобу, що дозволило знизити кількість інтраопераційних і післяопераційних ускладнень з 4,56% до 1,72%.
У роботі представлено експериментально-клінічне обґрунтування й практичні пропозиції з актуальної проблеми - поліпшення результатів лікування хворих на ЖКХ, оперованих з використанням ультразвукового впливу при видаленні жовчного міхура на різних стадіях його запалення.
1. Проведене експериментальне дослідження свідчить про те, що використання ультразвукового впливу при ЛХЕ, порівняно з впливом електрокоагуляції, викликає мінімальне запалення паренхіми печінки, сприяє більш швидкому відновленню клітинної структури печінки й прискореному завершенню фази регенерації з формуванням ніжного сполучнотканинного рубця.
2. Електронно-мікроскопічне дослідження динаміки післяопераційного відновлення ультраструктур клітин печінки після електрокоагуляційного й ультразвукового впливу в експерименті виявило, що репаративні процеси в паренхімі розвиваються в різні терміни. Активація репаративних процесів при електрокоагуляційному впливі відбувається на 14-у добу, у той час, як при ультразвуковому перші ознаки репарації з'являються вже на 3-ю добу. Глибина й ступінь виразності дистрофічного процесу менші при ультразвуковій дії, ніж у випадках застосування електрокоагуляції.
3. При вивченні процесів ПОЛ в експерименті виявлено, що ЕКВ порівняно з УЗВ, призводить до більш вираженої активації ПОЛ як у зоні ушкодження, так і на рівні усього організму. При УЗВ на 3-ю добу всі досліджувані показники ПОЛ повертаються до норми, на відміну від таких же показників при ЕКВ, що нормалізуються тільки на 7-у добу.
4. На фоні активного запального процесу при холециститі, незалежно від його форми, відмічається підвищений рівень процесів ПОЛ. При цьому значної різниці між рівнем ПОЛ у хворих, оперованих за допомогою ультразвукового й електрокоагуляційного впливу не виявлено, що свідчить про наявність вираженого запального процесу й загальної реакції організму в пацієнтів з ЖКХ. На 5-у добу рівень ПОЛ у всіх групах хворих повертається до норми, що свідчить про значне зменшення запального процесу.
5. Застосування УЗВ при ЛХЕ чинить більш збережувальну дію на тканини: глибина проникання й бічне ушкодження тканини піддаються більш точному дозуванню, у той час, як при електрохірургії вони практично відразу досягають своїх максимальних значень, що може викликати значні за обсягом осередки некрозу й дистанційні опіки від точки прикладання електроду, обумовлені “тунельним” проходженням електричного струму.
6. Використання УЗВ є багатофункціональним: дозволяє одночасно виконувати кавітацію, коагуляцію, дисекцію тканини в ділянці впливу, що попереджає жовчовтечу, кровотечу, ушкодження позапечінкових жовчних протоків, некроз тканин і сприяє зменшенню інтраопераційних і післяопераційних ускладнень з 4,56% до 1,72%, скороченню середнього ліжко-дня з 5,5 до 4,0.
Публікації автора:
Хворостов Е.Д., Гринев Р.Н., Черкова Н.В., Скалозуб Т.Е Применение ультразвукового скальпеля в лечении желчнокаменной болезни //Клінічна хірургія.-2002.-№ 5-6.-С.54.
Хворостов Є.Д., Гриньов Р.М., Бичков С.О., Шеремет А.І., Черкова Н.В., ТомінМ.С. Досвід застосування ультразвукового скальпеля в лапароскопічній хірургії // Одеський медичний журнал.-2002.-№6 (74).-С.97-98.
Хворостов Е.Д., Бычков С.А., Черкова Н.В., Мищенко Н.Т., Сушков С.В. Применение лапароскопической хирургии в медицинский учреждениях южной железной дороги. // Медицина залізничного транспорту України. - 2002.- №1.- С.46 - 49.
Хворостов Е.Д., Бычков С.А., Гринев Р.Н., Черкова Н.В. Профилактика интраоперационных осложнений при лапароскопической холецистэктомии //Вісник Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна.-2003.-№597(6).-С.93-96.
Шеремет А.И., Черкова Н.В., Плетнева Ю.А. Сравнительная оценка действия низких температур и электрокоагуляции на ложе удаленного желчного пузыря при лапароскопической холецистэктомии у больных острым холециститом // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна.-2004.-№614(7).-С.78-82.
Черкова Н.В. Сравнительная оценка регенерации печени при воздействии электрокоагуляции и ультразвукового скальпеля // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна.-2004.-№614(7).-С.9-13.
Черкова Н.В. Состояние перекисного окисления липидов при воздействии ультразвукового скальпеля и электрокоагуляции на печень в условиях эксперимента // Медицина сегодня и завтра.-2004.-№2.-С.29-32.
Хворостов Е.Д., Черкова Н.В., Томин М.С., Перспективы развития малоинвазивных методов лечения острого холецистита // Експериментальна i клiнiчна медицина.-2004.-№3.-С.203-205.
Хворостов Е.Д., Черкова Н.В., Состояние перекисного окисления липидов у больных холецистолитиазом при лапароскрпических операциях с использованием гармонического скальпеля и диатермокоагуляции // Хiрургiя Украiни.-2004.-№4(12).-С.53-55.
Хворостов Е.Д., Бычков С.А., Гринев Р.Н., Черкова Н.В., Хирургическое лечение острого холецистопанкреатита с использованием малоинвазивных технологий // Харківська хірургічна школа. – 2005. - № 1(1). – С. 135-137.
Хворостов Е.Д., Черкова Н.В., Гринев Р.М., Скалозуб Т.Е. Первый опыт использования гармонического скальпеля при операциях по поводу острого холецистита //Харківська хірургічна школа.-2002.-№2(03).-С.35-36.
Черкова Н.В. Преимущества использования гармонического скальпеля при лапароскопической холецистэктомии // Вестник Российского государственного медицинского университета, 2003., №2(28).-С.75-76.
Хворостов Е.Д., Черкова Н.В., Бычков С.А., Томин М.С. Использование физических методов в хирургии // Методические рекомендации. - Харьков. - 2004. - 21 с.
