Анотація до роботи:

Томін М.С. Використання ультразвукового скальпеля при виконанні операцій на шлунку (експериментально-клінічне дослідження). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 хірургія. – Харківський державний медичний університет, Харків, 2007.

Дисертація присвячена проблемі зниження ризику неспроможності швів гастроентероанастомозу та кукси дванадцятипалої кишки при виконуванні операцій на шлунку за допомогою УЗС. Морфологічні дослідження показали мінімальну пошкоджуючу дію УЗС на шлункову стінку й відсутність негативного впливу на процеси репаративної регенерації. Використання УЗС характеризується повним гемостазом по лінії розтину, всі шари шлункової стінці та пересіченої тонкої кишки фіксуються коагуляційною плівкою на одному рівні, тобто має місце біологічне зварювання тканин. Розроблено методику застосування УЗС при формуванні гастроентероанастомозів, що скорочує тривалість операції, знижує ризик кровотечі із зони анастомозу й неспроможності швів анастомозу. Хірургічні втручання, які виконані з використанням УЗС, характеризувалися зниженням числа неспроможності анастомозів на 4,6%. Продемонстровано, що використання УЗС у шлунковій хірургії дозволяє зменшити терміни лікування й поліпшити, за рахунок зниження числа ускладнень, якість життя хворих у післяопераційному періоді.

У дисертаційній роботі представлено експериментально-клінічне обґрунтування й практичне рішення актуальної задачі, пов'язаної з поліпшенням результатів хірургічного лікування захворювань шлунка, шляхом використання ультразвукового скальпеля на етапах мобілізації й резекції шлунка, який дозволяє знизити кількість післяопераційних ускладнень і прискорити реабілітацію хворих.

1. Проведені експериментальні дослідження показали, що після ультразвукового розсічення шлункової стінки формується зона некрозу, яка значно менше (125,99+8,86 мкм), чим при електророзсіченні (308,45+34 мкм). Після ультразвукової дисекції зменшення некротичної зони починається з 3 доби, у той час як при електродисекції, на даний термін дослідження ширина некрозу досягає максимальних значень (165,74±9,04 мкм та 657,07±46,68 мкм відповідно).

   2. Експериментально доведено, що в шлунковій рані, виконаній ультразвуковим скальпелем, спостерігається ранній синтез колагенів III і IV типів (3 доба) на відміну від електродисекціі (14 доба). Більш пізній синтез колагенів III–IV типів викликає затримку епітелізації шлункової рани та завершення репарації.

      3. При імуногістохімічному дослідженні встановлено, що розсічення шлункової стінки електроножем викликає в ній інтенсивний запальний процес, який характеризується пролонгуванням нейтрофільної фази запалення до 30 доби, що негативно впливає на синтез колагенів, у той час як при застосуванні ультразвукового скальпеля нейтрофільна фаза змінюється макрофагальною на 14 добу.

      4. Ультразвукова коагуляція характеризується мінімальними некробіотичними змінами в стінці судин та оточуючих тканинах, забезпечує безкровне розсічення та ефект біологічного зварювання шлункової стінки.

      5. Клінічне застосування ультразвукової дисекції та коагуляції при виконанні операцій на шлунку знижає ризик розвитку неспроможності анастомозів на 4,6%, припиняє кровотечу із зони анастомозу та як наслідок зменшує післяопераційний період госпіталізації з 19+2,3 до 14+1,4 доби.

Публікації автора:

1. Хворостов Е.Д., Цивенко А.И., Томин М.С., Черкова Н.И. Опыт применения ультразвуковой диссекции и коагуляции в абдоминальной хирургии // Харківська хірургічна школа. – 2005. – №1.1 (15). – С.260 - 262.

2. Хворостов Е.Д., Цивенко А.И., Томин М.С. Использование ультразвуковой коагуляции и диссекции при хирургических заболеваниях органов брюшной полости // Хирургия Украины. – 2005. - №3 (15). – С.129 - 130.

3. Томин М.С., Горголь Н.И. Сравнительное морфологическое изучение воздействия ультразвукового скальпеля и высокочастотного электрода на стенку желудка в эксперименте // Экспериментальная медицина. – 2006. – № 2. – С.64 - 67.

4. Хворостов Е.Д., Томин М.С., Сорокина И.В. Использование ультразвукового скальпеля для рассечения желудка в эксперименте // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. – 2006. – № 738 (13). – С.60 – 66.

5. Цивенко А.И., Томин М.С. Особенности формирования гастроэнтеро-анастомозов с использованием ультразвукового скальпеля // Клінічна хірургія. – 2007. – № 2-3. – С.137.

6. Хворостов Е.Д., Томин М.С., Цивенко А.И. Применение ультразвукового скальпеля при хирургических заболеваниях желудка // Світ Медицини та біології. – 2007. – №1. – С.36-39.

7. Хворостов Е.Д., Томин М.С. Клинико-экспериментальное применение ультразвукового скальпеля при выполнении операций на желудке // Харківська хірургічна школа. – 2007. – №2. – С. 196-198.

8. Деклараційний патент на корисну модель №17229 Україна. МПК А61В 17/3211. Спосіб формування гастроентероанастомозів /Хворостов Є.Д., Цівенко О.І., Томін М.С. (Україна). Заявлено 27.03.2006; Опубл. 15.09.2006. Бюл. №9.

9. Томин М.С. Использование ультразвукового скальпеля при формировании анастомозов в абдоминальной хирургии // Матеріали всеукраинської науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів „Від фундаментальних досліджень до медичної практики”, 16 листопада, 2005, м. Харків. – С. 161.

10. Томин М.С. Сравнительное изучение ультразвукового и электрохирургического воздействий на желудок в эксперименте // Матеріали Х міжнародного конгресу студентів та молодих учених, 11 – 13 травня 2006 року, м. Тернопіль. – С. 64.