У дисертаційній роботі здійснено теоретичне обґрунтування й вирішення актуального науково-практичного завдання щодо використання стратегічної діагностики в розробці стратегії підприємства. Воно полягає у визнанні нового призначення стратегічної діагностики, що розглядається як передумова стратегічного аналізу, і основним завданням якої є визначення стану підприємства. Основні висновки та результати, які одержано в ході проведеного дослідження, зводяться до такого. 1. Стратегічне управління розглядається з позиції процесного підходу, що спричиняє виділення таких його етапів як стратегічний аналіз, стратегічне прогнозування та стратегічне планування. Процесний підхід дозволяє структурувати стратегічне управління шляхом виділення цих етапів, визначити їх зміст, взаємозалежність і взаємозв’язок. 2. Стратегічна діагностика поряд із стратегічним аналізом, стратегічним прогнозуванням і стратегічним плануванням розглядається як етап процесу стратегічного управління підприємства. Вона передує стратегічному аналізу, дозволяє виявити його обсяг і горизонт, отримати інформаційну базу для прийняття стратегічних рішень і самої стратегії. Стратегічна діагностика підприємства передбачає визначення поточного стану підприємства, його відповідності вибраній стратегії шляхом аналізу різноманітних чинників, які впливають на поточну та перспективну діяльність підприємства. Її введення дозволить значно підвищити якість управлінських рішень у галузі стратегічного управління, скоротити час їх прийняття. 3. Зміст стратегічної діагностики підприємства полягає в аналізі різноманітних чинників й оцінці їх впливу на стратегічний вибір підприємства. Це викликало необхідність систематизації цих чинників. Стратегічна діагностика розглядає підприємства в нерозривному зв’язку із зовнішнім середовищем, що постійно змінюється, досліджує можливі взаємні впливи середовища та підприємства, реальні та потенційні можливості й небезпеки, шляхи їх ініціації чи усунення, адаптації підприємства до середовища, що змінюється. 4. Для проведення стратегічної діагностики підприємства доцільно більш детально структурувати середовище підприємства. Тому пропонується виділити макросередовище, мікросередовище та внутрішнє середовище за критерієм інтенсивності й періодичності (частоти) впливу їх чинників. Головною відмінною рисою стратегічної діагностики є аналіз як окремої стратегії, так і діючого підприємства, а також підприємства, що тільки створюється, проектується. 5. Макросередовище, мікросередовище та внутрішнє середовище підприємства представлені сукупністю чинників, вплив яких на діяльність підприємства, його стратегічний вибір аналізується в ході стратегічної діагностики. В роботі докладно розглянуто чинники цих середовищ, показано особливості їх впливу на вибір і реалізацію стратегії. 6. Вплив виділених груп чинників макро-, мікро- та внутрішнього середовищ підприємства аналізується шляхом складання двовимірної карти, що поєднує аналіз галузі в цілому й оцінку стану кожного підприємства окремо. Для її складання запропоновано певну послідовність дій. 7. У ході стратегічної діагностики мають розглядатися складні економічні процеси, що не завжди піддаються кількісній оцінці. Тому виникає потреба не тільки встановити існуючі на даний час тенденції, але й відстежити їхню зміну на майбутнє, що припускає необхідність використання різноманітних інструментів. Для їх розробки розглянуто й узагальнено існуючі моделі аналізу стратегічних альтернатив, аналізу переваг підприємства та небезпек, аналізу домінантних ресурсів підприємства, а також проведено порівняльний аналіз інструментів стратегічного управління. Цей аналіз інструментів дозволив установити їх переваги та недоліки, а узагальнення – розробити інструментарій стратегічної діагностики підприємства. 8. Для проведення стратегічної діагностики підприємства розроблено відповідне методичне забезпечення. В послідовності проведення стратегічної діагностики підприємства визначено її етапи, які передбачають аналіз ситуації, що склалася; аналіз стратегії, що реалізується, та визначення доцільності її подальшого проведення або необхідності корегування через зміну впливу виділених груп чинників; оцінку потенційних і реальних сильних і слабких сторін підприємства, небезпек і можливостей; розробку комплексу заходів за результатами діагностики. Стратегічна діагностика макро-, мікро- та внутрішнього середовищ підприємства має як спільні риси, так і свої особливості, які визначають особливості її проведення. 9. Запропонована послідовність проведення стратегічної діагностики підприємства апробована на машинобудівних підприємствах. Її апробація не тільки показала її дієвість, але й можливість використання як у повному обсязі у вигляді цілісної системи, так і частково в залежності від умов діяльності підприємства та цілей стратегічної діагностики. |