Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Сільськогосподарські науки / Годівля тварин і технологія кормів


Цап Світлана Володимирівна. Використання побічних продуктів крохмале-патокового виробництва в годівлі курей-несучок : Дис... канд. с.-г. наук: 06.02.02 / Дніпропетровський держ. аграрний ун-т. — Д., 2003. — 170арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 120-139.



Анотація до роботи:

Цап С.В. Використання побічних продуктів крохмало-патокового виробництва в годівлі курей-несучок. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.02 — годівля тварин та технологія кормів. - Львівська державна академія ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького, Львів, 2003.

Для побічних продуктів крохмале-патокового виробництва - глютену, КФК, СКК характерна висока протеїнова цінність - відповідно 680 г/кг, 228 г/кг, 240 г/кг та енергетична - 13,3 МДж ОЕ, 17,1 та 13,1 МДж ОЕ. Наявність клітковини: в глютені - 37,3 г/кг, КФК - 130,1 г/кг, в сухому кукурудзяному кормі — 145,5 г/кг; кислотність відповідно: 1,72 Неймана, 5,59 та 16,13 Неймана. Виявлено деякі зміни в перетравності поживних речовин, доступності амінокислот, балансах азоту, кальцію та фосфору в організмі курей-несучок залежно від складу комбікормів та рівнів введення побічних продуктів крохмало-патокового виробництва.

  1. Для побічних продуктів крохмале-патокового виробництва — глютену,
    КФК, СКК характерна висока протеїнова цінність - відповідно 680 г/кг, 228
    г/кг, 240 г/кг та енергетична - 13,3 МДж ОЕ, 17,1 та 13,1 МДж ОЕ. Наявність
    клітковини: в глютені - 37,3 г/кг, КФК - 130,1 г/кг, в сухому кукурудзяному
    кормі — 145,5 г/кг; кислотність відповідно: 1,72 Неймана, 5,59 та 16,13
    Неймана.

  2. Після включення у склад комбікормів 5 % сухого кукурудзяного корму
    замість зерна ячменю несучість курей-несучок підвищується на 13,54 %,
    збереженість птиці — на 7,5 %, конверсія корму на 10 шт. яєць - на 12,4 %.

З.Сумісне включення в комбікорми курей-несучок 3 % кукурудзо-фосфатидного концентрату та 3 % глютену замість м'ясо-кісткового борошна сприяє підвищенню продуктивності та виводимості курчат на 20,3 %.

  1. Завдяки використанню в комбікормах курей-несучок 10 % сухого
    кукурудзяного корму разом з 3 % КФК в жовтку яєць спостерігається
    підвищення вітаміну А на 77,1 %, каротиноїдів - на 2,8 %; вітаміну Ва в жовтку
    - на 10,9 %, в білку - на 20,39 %.

  2. Згодовування птиці 5 % сухого кукурудзяного корму призводить до
    підвищення перетравності основних поживних речовин: протешу - на 5,24 %,
    жиру - на 13,09 %, клітковини - на 5,75 %, БЕР - на 11,74 %, використання
    прийнятого азоту - на 12,8 %, кальцію на 1,42 %, фосфору на 7,66 %.

  3. Під впливом побічних продуктів доступність незамінних амінокислот в
    організмі курей-несучок покращується - на 1,2 - 4,4 %.

  4. Заміна в комбікормі зерна ячменю на глютен, КФК та сухий кукурудзяний
    корм сприяє вилученню з кормів енергії для синтезу яєчної маси (на 9,1 -14,9 %
    проти контролю).

  5. Після зменшення в комбікормах кількості сухого кукурудзяного корму з
    25 % до 6,25 % спостерігається інтенсифікація продуктивності курей-несучок
    на 3,5 %, з одночасним збільшенням маси яєць - на 8,9 %, маси білка - на 12,95
    %, маси жовтка - на 10,4 %, одиниць Хау - на 3,0 %.

9. Кращими показниками за амінокислотним складом грудних м'язів
характеризується птиця, яка одержувала у складі комбікорму 10 % сухого
кукурудзяного корму разом з 3 % кукурудзо-фосфатидного концентрату, а
також раціон із зменшеною кількістю сухого кукурудзяного корму.

  1. Внаслідок використання ППКПВ в грудних м'язах курей-несучок
    накопичується стеаринова та маргаринова жирні кислоти. Коефіцієнт
    ненасиченості вищий на 6,8 % у птиці, яка одержувала 5 % сухого
    кукурудзяного корму.

  2. Включення 5 % сухого кукурудзяного корму в раціони дозволяє
    збільшити масу їстівних частин в тушках курей - на 9,4 %, вміст протеїну в
    м'ясі - на 2,28 %, без суттєвих змін в показниках жиру, якісних показниках
    м'яса, бульйону.

  3. Введення КФК та сухого кукурудзяного корму в раціони курей-несучок
    змін патологічного характеру в структуру печінки не вносить. Після
    згодовування комбікормів із глютеном спостерігаються признаки атрофії
    печінкової паренхіми внаслідок порушення венозного плину.

  4. Навантажувальні дози побічних продуктів в комбікормах не впливають
    позитивно на продуктивність курей-несучок.

  5. Використання в раціонах 5 % сухого кукурудзяного корму дозволяє
    одержати економічний ефект в сумі 815,02 грн. Чистий прибуток за включення
    5 % сухого кукурудзяного корму разом з 3 % КФК складає 1104,39 грн.
    Сумісне введення до складу комбікорму 3% КФК та 3% глютену замість м'ясо-
    кісткового борошна підвищує рентабельність виробництва яєць на 9,1 -9,6 %.

Публікації автора:

  1. Свеженцов А.Й., Цап С.В. Причины канибализма птицы в условиях
    птицефабрик Украины // 36. матеріалів Міжнарод. науково-практичної
    конференції "Прогресивні технології ветеринарної медицини в промисловому
    птахівництві XXI сторіччя". Київ. - 2000. С.86-87.

  2. Свеженцов А.И., Цап С.В. Усвояемость аминокислот и продуктивные
    качества кур-несушек, потреблявших в рационах побочные продукты крахмало-
    паточного производства // Птахівництво: Міжвід. темат. наук. зб. -Борки, 2001.
    Вил. 50.-С. 155-163.

Здобувачка формувала дослідні групи курей-несучок, проводила дослідження.

3. Цап С.В., Карпенко М.М., Свеженцов А.И. Яйценоскость, качество
мяса и яиц у кур-несушек при включении в рационы побочных продуктов
крахмало-паточного производства. // Птахівництво: Міжвід. темат. наук. зб. -
Борки, 2001. Вил. 51.- С. 369-374.

Здобувачка провела дослідження за якісними показниками м'яса та яєць за використання побічних проуктів КПВ.

  1. Цап С.В. Аминокислотный состав грудных мышц и морфология печени
    у кур-несушек, потреблявших в рационах глютен, маис, КФК // Матеріали
    науково-виробничої конференції "Шляхи розвитку тваринництва у ринкових
    умовах". Дніпропетровськ, 2001. —С.63-66.

  2. Цап С.В., Свеженцов А.И., Карпенко М.М. Продуктивность и обмен
    веществ в организме кур-несушек при включении в рационы продуктов
    крахмало-паточного производства // Проблеми зооінженерної та ветеринарної
    медицини: Зб. наук. пр. ХЗВІ. - X.: РВВ ХЗВІ, 2002. - Вин. 10(34) - С.43-48.
    Здобувачка провела балансові досліди для встановлення коефіцієнтів
    перетравлення в організмі курей-несучок.

  3. Цап С.В. Гистологические изменения в печени кур-несушек после
    длительного скармливания побочных продуктов крахмало-паточного
    производства // Проблеми зооінженерної та ветеринарної медицини. Зб. наук. пр. - ХЗВІ. - X.: РВВ ХЗВТ, 2002. - Вил. 10 (34). - С.79-81.

7. Свеженцов А.И., Цап С.В., Воронин Д.В., Карпенко М.М. Побочные продукты крахмало-паточного производства в комбикормах для птицы и свиней // Збірка матеріалів "Стан та перспективи розвитку комбікормового виробництва України". Київ, 2003. - С.36-40.

Здобувачка підготувала матеріали з використання побічних продуктів в годівлі птиці.