1. У овець асканійської тонкорунної породи, внутрішньопородного таврійського типу та нащадків від їх парування спостерігаються суттєві зміни рівня інтер'єрних показників в залежності від віку тварин і інтенсивності формоутворюючих процесів. Вплив віку на зазначені ферменти виявився значним і становив для АсАТ - 53,8%, АлАТ - 71,1%. Доля впливу формоутворюючих процесів на активність АсАТ і АлАТ складає від 13,1 до 5% і є високовірогідною (Р>0,999). Збільшення активності аспартатамінотрансферази і аланінамінтрансферази відбувається у період найбільш високого приросту живої маси (0-2 місяці), що дозволяє розглядати прояв активності амінотрансфераз як генетично обумовлену ознаку. 2. Дослідженнями виявлено закономірність поступового підвищення з віком овець концентрації загального білку в середньому з 6,38 до 7,76 г/л, зменшення концентрації альбумінів (56,6...45,7%) і нарощування концентрації глобулінів (43,3...54,4%). 3. Встановлено, що інтенсивність формування тварин, впливає на живу масу у різні вікові періоди. Так, інтенсивність збільшення живої маси дослідних тварин відбувалась нерівномірно, як серед груп тварин різного генотипу, так і у межах груп з різною інтенсивністю формоутворюючих процесів, але спостерігалась певна закономірність. Тварини швидкоформуючого типу всіх дослідних груп найбільш інтенсивно росли від народження до 6-місячного віку. Тварини повільноформуючого типу мали більшу енергію росту з 6- до 15- місячного віку і мали більш подовжений час росту. 4. Кореляційним аналізом виявлено зв'язок інтер'єрних показників з фенотиповим проявом живої маси та конституційно-екстер'єрними ознаками. Найбільший зв'язок з показником живої маси овець, навкісною довжиною тулуба та обхватом грудей мають активність аспартатамінотрансферази (r=0,446...0,520; r=0,668...0,748; r=0,630...0,695; ), жива маса з концентрацією загального білку (r=0,637...0,758) та вмістом глобуліну (r=0,756...0,973) Досить високу від'ємну кореляцію з навкісною довжиною тулуба та обхватом зап'ястка має лужна фосфатаза (r=-0,800...-0,876; r=-0,646...-0,700); жива маса та обхват зап'ястка з вмістом альбумінів (r=-0,879..-0,917; r=-0,720...-0,774). 5. Дисперсійним аналізом встановлено значний вплив інтенсивності формоутворюючих процесів на м'ясну продуктивність дослідних овець. Так, сила впливу цього фактору на передзабійну масу, забійну масу була високою і склала 84,0 і 78,8% відповідно. Досить суттєвим виявився вплив генотипу на вказані ознаки (15,8 і 17,8%) з високим ступенем значимості. Взаємодія всіх факторів (генотип х інтенсивність формування) виявилася незначною, малодостовірною. 6. Повільноформуючі тварини всіх дослідних груп переважають за показниками вовнової продуктивності овець швидкоформуючого типу. Ярки таврійського типу перевищують за настригом, як немитої так і митої вовни, ровесниць асканійської тонкорунної породи на 7,9 і 19,6% і тварин поєднання Ас х ТтАс на 1,1 і 8,0%. Це дає підставу обгрунтувати використання баранів- плідників внутрішньопородного таврійського типу для підвищення вовнової продуктивності овець асканійської тонкорунної породи і покращення її якісних ознак. 7. Вовнова продуктивність дослідних тварин має досить високу кореляційну залежність з біохімічними показниками крові. Так, маса, та вихід митої вовни позитивно і достовірно корелює з активністю АсАТ (r=0,661..0,878). Високу від'ємну кореляцію має вихід митої вовни з активністю АлАТ у 4,5 місяців (r=-0,550...-0,706), ЛФ (r=-0,698...-0,877) та тонина вовни з активністю АлАТ, АсАТ і ЛФ у 2-х та 4,5-х місячному віці. 8. З метою підвищення вовнової і м’ясної продуктивності овець асканійської тонкорунної породи в племзаводах і племрепродукторах пропонується враховувати інтенсивність формування тварин та показники активності ферментів АсАТ, ЛФ, концентрацію загального білку у віці 2 чи 4,5 місяців. |
